Читайте также:
|
|
Сумарна економія Ес визначається додаванням усіх джерел:
(1)
де Ер – зниження собівартості (економія) від зменшення захворювання і травматизму по заробітній платі умовно звільнених робітників;
Еш – зниження собівартості від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток;
Ел – зниження собівартості від зменшення виплат за лікарняними листами;
Еп – зниження собівартості від зменшення збитків через плинність кадрів.
1. Для визначення економії від зниження виробничо зумовленої захворюваності потрібно знайти відсоток захворюваності З (у робочих днях) по відношенню до робочого часу одного робітника за попередній (Зпоп) і аналізуємий (Зан) роки:
(2)
де Д – дні відсутності через виробничо зумовлену захворюваність за рік;
Т – тривалість робочого дня (Т = 8 годин);
Р – середньоспискова чисельність робітників;
Ф – річний ефективний фонд часу одного робітника.
При цьому умовне звільнення працівників (Вр) визначається як:
(3)
де Зпоп, Заан – відсоток втрат робочого часу через захворюваність за попередній і аналізуємий періоди відповідно;
Рз – середньоспискова чисельність робітників за попередній період;
0,5 – коефіцієнт нерівномірності впровадження заходів з охорони праці.
При визначеному умовному звільненні працівників економія фонду заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування (Ер) за рахунок підвищення продуктивності праці становить:
(4)
де ЗПср – середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного робітника, грн.;
Пс.с. – відсоток відрахувань на соціальне страхування (12 %).
2. Економія за рахунок переведення робітників, оплата яких проводилась за ставками з шкідливими умовами праці, в нормальні умови:
(5)
де Сш – середня тарифна ставка (годинна) на шкідливих і важких роботах, грн. (10,46);
Сн –середня тарифна ставка для робіт з нормальними умовами праці, грн. (8,94);
Р – кількість робітників, які переведені у нормальні умови праці;
Ед – економія за рахунок зменшення оплати додаткових відпусток, яка визначається наступним чином:
(6)
де Ддв – кількість днів додаткової відпуски за роботу шкідливих умовах (6 днів);
Св – тарифна ставка оплати відпуски (62,8 грн./день).
3. Збиток, заподіяний підприємству профзахворюваннями і травматизмом.
Досвід показує, що матеріальні збитки підприємства у понад 4 рази перевищує виплати за лікарняними листками. Враховуючи, що при травматизмі, який пов’язаний з виробництвом, виплати за лікарняними листками дорівнюють середній заробітній платні, можна прийняти (підприємство оплачує лікарняні до 5 днів, решту – фонд соціального страхування)
(7)
де Уср – середньоденний збиток підприємства;
Вб – витрати за лікарняними листками за один день непрацездатності;
К1 – коефіцієнт, що враховує відносний розмір матеріального збитку при відомих витратах за лікарняними листками К1 = 4,14.
Зниження собівартості від зменшення виплат за лікарняними листами Ел визначається наступним чином:
(8)
4. Економія від скорочення плинності кадрів на підприємстві визначається як
(9)
де Зп – зменшення плинності кадрів робітників;
Вз – витрати на заміну звільненого та навчання нового робітника (3500 грн.).
Сумарна економія від впровадження системи управління охороною праці на підприємстві визначається за формулою (1).
Величина річного економічного ефекту становить:
(10)
де К – одноразові витрати на розроблення і впровадження системи управління охороною праці на підприємстві;
Ен – нормативний коефіцієнт порівнюваної економічної ефективності (для заходів з охорони праці Ен = 0,08).
Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці наведено у таблиці.
Таблиця. Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці.
Найменування груп показників економії | Складові річної економії |
Економія від зменшення професійної захворюваності | – заробітна плата; – собівартість продукції; – зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності. |
Економія від зменшення випадків травматизму | – заробітна плата; – собівартість продукції; – зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності. |
Економія від зниження плинності кадрів | – собівартість продукції; – збільшення прибутку; – витрати на підготовку кадрів. |
Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах | – заробітна плата; – витрати на лікувально-профілактичне харчування; – витрати на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів. |
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 83 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |