Читайте также:
|
Педагогічна діяльність вчителя, як і інша діяльність, характеризується певним стилем. У широкому розумінні стиль діяльності – стійка система способів, прийомів, які виявляються в різних умовах її здійснення.
У вузькому розумінні стиль діяльності - це індивідуальна своєрідність поєднання прийомів і способів, які забезпечують найкраще виконання діяльності.
Стиль педагогічної діяльності – включає в себе
Ø стиль керівництва,
Ø стиль саморегуляції,
Ø стиль спілкування,
Ø когнітивний стиль вчителя.
Стилі педагогічної діяльності традиційно поділяються на 3 види:
¨ авторитарний
¨ демократичний
¨ ліберальний
1) Авторитарний – учень розглядається як особистість педагогічного впливу, а не рівноправний партнер. Вчитель сам приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням поставлених ним вимог, використовує свої права без урахування ситуації і думки учнів, не обґрунтовуючи свої дії перед учнями.
Як наслідок цього учні втрачають активність, виявляють низьку самооцінку, агресивність. При авторитарному стилі сили учнів спрямовані на захист, а не на засвоєння знань і власний розвиток.
Основні методи: наказ, повчання.
Для вчителя характерна низька задоволеність професією, професійна нестійкість.
2) Демократичний – учень розглядається як рівноправний партнер по спілкуванню. Вчитель заохочує учнів до прийняття рішень, враховуючи їх думку, заохочує самостійність суджень, враховуючи не лише успішність, але й особисті якості учнів.
Основні методи – порада, прохання, спонукання до дій.
З учителем з демократичним стилем керівництва учні відчувають стан спокійної задоволеності, високої самооцінки.
Для таких учителів характерна висока професійна стійкість, задоволення своєю професією.
3) Ліберальний – вчитель відходить від прийняття рішень, передаючи ініціативу учням, колегам. Організацію і контроль діяльності учнів здійснює безсистемно, виявляє нерішучість, вагання. У класі нестійкий мікроклімат, приховані конфлікти.
Кожен із цих стилів, виявляючи ставлення до партнера по взаємодії, визначає його характер: від підкорення – до партнерства – до відсутності направленого впливу.
Кожен із цих стилів передбачає або монологічну або діалогічну форму спілкування. Більш деталізована за характером включеності спілкування в діяльності педагога диференціація стилів запропонована В.А. Кан – Каліком.
Стилі педагогічного спілкування за В.А. Кан – Каліком.
- спілкування на основі захоплення спільною творчою діяльністю, що є вираженням ставлення педагога до своєї професії.
Характеризується: стійким позитивним ставленням до дітей, намаганням спільно вирішувати питання організації діяльності.
- спілкування на основі дружньої прихильності, яка є загальним фоном і передумовою успішної взаємодії вчителя з класом
Звертають увагу на небезпеку переходу дружньої прихильності у фамільярність, напівбратство, що може згубно вплинути на педагогічну діяльність у цілому.
- спілкування – дистанція – в цілому позитивне ставлення до дітей, є вираження авторитарного стилю, який має позитивний вплив на зовнішній показник дисципліни, організованості учнів, одночасно може привести до особистісних змін – конформізму, фрустації, неадекватності самооцінки.
- спілкування–залякування – негативне ставлення до дітей, авторитарність, атмосфера нервозності, емоційне неблагополуччя. Причина виникнення: відсутність навичок професійної діяльності
- спілкування – загравання – намагання завоювати дешевий авторитет. Причина виникнення: намагання швидко встановити контакт, бажання сподобатися класу, відсутність навичок професійної діяльності
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 205 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |