Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Політико-правові погляди французьких матеріалістів

Читайте также:
  1. Гносеологічні погляди Людвіга Фейєрбаха.
  2. Концептуальні підходи до формування змісту навчальних програм для сучасних французьких колежів.
  3. Погляди світогляду як
  4. Політико-правові вчення в Німеччині у XVHI - XIX ст. ст.
  5. Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників
  6. Тема 15. Розбудова книговидавничої справи у XVI-XIX століттях у французьких та англійських містах
  7. Філософські ідеї і погляди Демокріта та Епікура
  8. Філософські погляди Г. Сковороди: філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури та три світи, вчення про людину. Кордоцентризм як філософський напрям.

Напередодні Французької революції ши­роке розповсюдження знаходять прогре­сивні політичні ідеї матеріалістів Дені Дідро (1713-1784 pp.), Поль Лнрі Гольбаха (1723'-1784 pp.), Андріана Гельвеція (1715-1771 pp.) та ін. Критикуючи фе­одальні державні устрої, французькі матеріалісти пропонували ство­рювати такі управлінські інститути, що відображали б інтереси всього суспільства. Політичні вчення французьких матеріалістів стали кро­ком у порівнянні з ідеями Монтеск'є. Проголошена ними ідея інтересу обумовленості характеру людини суспільними і соціальними умовами і, насамперед, політикою, а також рівність людини, ЇЇ вроджене праг­нення до добра та ін. мали прогресивне значення.

Дені Дідро - один з відомих французьких матеріалістів, філософ, керівник енциклопедії, письменник, разом з Вольтером мав великий вплив на сучасників і розвиток суспільної думки. В основі соціально політичного вчення Дені Дідро лежить ряд положень теорії природ­ного права. Основне в теорії - поняття природи людини. Спочатку люди жили в природному додержавному становищі, були рівні між собою і керувались повною незалежністю. В інтерпретації природ­не становище виступало не стільки як період ізольованого існування індивідів, скільки епохою первісних колективів з суспільною влас­ністю на засоби праці. З появою приватної власності і духу наживи -джерела всіх пороків «природна рівність зникла», і люди поділились на багатих і бідних. Державна влада виникає як продукт суспільно­го договору, що люди укладають між собою, щоб забезпечити своє щастя, що дає суспільству можливість створення організованої полі­тичної форми. Суспільний договір не позбавляє людей їх природної свободи і рівності. Людина лише частково передає державі свою при­родну незалежність з метою забезпечення інтересів і об'єднання во­лі і сили всіх. Державна влада базується на волі народу-суверена, то­ді як правителі і царі - всього лише її тримають. Знищення феодальних порядків цілком можливо мирним шляхом з допомогою законодавчих реформ і морального виховання народу. Критикуючи дух корисливості, зажерливості і вихваляючи звичаї стародавніх народів, які не знали власності, Дені Дідро не закликав до усуспіль­нення майна, а виступає прихильником приватної власності в неве­ликих розмірах. Головна мета держави - забезпечення прав грома­дян, їх свободи і щастя.

В ученні Поля Анрі Гольбаха - прихильника конституційної мо­нархії, а в ряді випадків - освіченого абсолютизму, знаходимо бага­то інших думок про устрій держави і суспільства. В суспільстві всі виступають як предмет обміну. Саме те, що люди не одинакові і спо­нукає, навіть змушує їх звертатися один до одного і надавати взаєм­ну допомогу. Вирішальна роль в історії відводилась діяльності зако­нодавств. Шлях визволення людей лежить через освіту. Незнання власної природи привело рід людський до того, що він опинився поневоленим і став жертвою урядів. Створювати державу і закони лю­дей змушують інтереси особистої користі. Суспільство сприймалось як царство розуму. І природні закони ті, що випливають з природи людини, складаючи найважливіші принципи суспільних відносин. Природні права вічні і невіддільні. Основні природні права: свобо­да, власність та безпека людини. В суспільстві діють основні зако­ни, обумовлені суспільним договором і визначають взаємовідноси­ни між носіями влади (сувереном) і народом. Завдання законів обмежувати владу володаря і правити в інтересах суспільства.

Один з представників французьких матеріалістів XVIII ст. Клод Андріан Гельвецгй виступав за політичні свободи, рівність всіх пе­ред законом, висував гасла свободи слова, друку,.думки і совісті. Від-кидаючи географічні фактори, що визначають суспільне життя, Клод Гельвецій визначає; що відмінність в законах і звичаях обумовлені винятково-соціальним середовищем. Люди всюди народжуються з рівними здібностями і нахилами, а відрізняються один від одного лише під впливом сім'ї, виховання і найближчого оточення. Вислов­люється немало глибоких догадок про матеріальну обумовленість сві­домості, її історичний розвиток, соціальну природу моралі і політич­них установ. Суспільні інтереси є однією з основ виникнення держави і законів, утвердження «розумного суспільного ладу».




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 93 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Занепад державності Стародавньої Греції | Політичні вчення в Середньовіччі | Політичні ідеї Фоми Аквінського | Своєрідність політичної думки епохи Відродження | Ідеї епохи Реформації | Вчення Нікколо Макіавеллі. Макіавеллізм | Політичні ідеї утопічного соціалізму | Теорія суспільного договору і природного права | Політичні і правові вчення в Росії в період абсолютизму | Політичні і правові вчення в період кризи феодалізму на Заході |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав