Читайте также:
|
Фізичний знос - це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього ставлення до основних засобів у процесі використання, інтенсивності та умов їх використання. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.
Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.
Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів. Моральний знос - це знос основних засобів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування.
Моральний знос зменшує вартість основних виробничих засобів через скорочення суспільне необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних виробничих засобів.
Амортизація - це процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами.
Порядок списання основних засобів у державних підприємствах визначається спеціальними постановами і положеннями. У приватно-орендних, кооперативних, фермерських і приватних господарствах його визначають самостійно. Списують, як правило, спрацьовані і непридатні для подальшого використання, а також морально застарілі основні засоби. Для цього створюється спеціальна комісія, яка визначає непридатність основних засобів, технічний стан їх, дає висновок про доцільність подальшого ремонту і використання.
У приватно-орендних і кооперативних господарствах основні засоби більш високої вартості списують за рішенням загальних зборів. Прицьому на об'єкт, який списується, складають акт на основі таких документів, як технічний паспорт, відомість дефектів та інших. В акті дають технічну характеристику основних засобів згідно з технічним паспортом, вказують нараховану суму амортизації, балансову вартість, обсяг виконаних робіт, визначають технічний стан окремих вузлів і деталей..
Списані машини розбирають на вузли і деталі. Придатні деталі оприбутковують і здають на склад, а ті, що підлягають відновленню, в ремонтну майстерню, непридатні — на металобрухт.
Відтворення вартості основних засобів здійснюють шляхом створення амортизаційного фонду, а також за рахунок виручки від реалізації або ліквідації цих засобів. Організація відтворення основних засобів в натуральній формі полягає в закупівлі нових, одержанні безкоштовно або будівництві відповідних об'єктів. Слід враховувати, що для своєчасної заміни вибулих засобів новими, по можливості треба вчасно збільшувати їх кількість, поліпшувати і вдосконалювати їх структуру. Тобто відтворення має відбуватись на новій технічній основі.
Відтворення машинно-тракторного парку здійснюється у такій послідовності: розраховують раціональну структуру машин, списують машини, які відпрацювали строк служби, або продають непотрібні, замінюють і поповнюють парк машин за рахунок закупівлі нової, більш економічної техніки.
Будівлі і споруди відтворюють шляхом безпосереднього будівництва об'єктів. Відповідно до конкретних умов господарства вибирають з Переліку типових об'єктів той, що задовольняє або замовляють індивідуальний проект. У Переліку вказують виробничі показники, кошторисну вартість разом з обладнанням, площу, обсяг будівництва та інші техніко-економічні показники.
37. Особливе місце серед основних виробничих фондів належить механічним засобам, що дає змогу зменшити чисельність працівників у сільському господарстві. Проте в умовах енергетичної кризи і розвитку приватних та фермерських господарств частка робочої худоби в загальному енергетичному балансі підвищується, тому що вона забезпечує зниження витрат на виконання відповідних робіт.
У сільськогосподарському виробництві фондоозброєність ще нижча, ніж у промисловості, а має бути навпаки, тому що багато машин працює протягом року тільки кілька днів. Найбільший економічний ефект можна мати тоді, коли техніка використовується комплексно, тобто коли машини об'єднані в системи.
Система машин у сільськогосподарському виробництві — це набір окремих робочих машин, які доповнюють одна одну і виконують послідовно технологічні операції при виробництві тих чи інших продуктів. Системи машин створюються для виробництва окремих видів продукції. За підрахунками науково-дослідних установ, для сільського господарства в цілому потрібно понад 4 тис. найменувань технічних засобів.
При обгрунтуванні системи машин потрібно враховувати такі вимоги до них:
1. виконання робіт відповідно до агрозоотехнічних вимог;
2. узгодженість окремих машин системи за потужністю і продуктивністю;
3. забезпечення найменшої матеріаломісткості, особливо паливно-мастильних матеріалів, а також металомісткості на 1т готової продукції;
4. забезпечення найменшої енергомісткості на 1т продукції;
5. забезпечення найвищої продуктивності системи і окремих машин за одиницю часу
6. зниження щільності тракторних робіт за рахунок виключення зайвих робіт, особливо за рахунок використання комбінованих агрегатів
7. забезпечення найменших експлуатаційних витрат на одиницю продукції.
38. Для здійснення процесу виробництва кожне сільськогосподарське підприємство повинно мати необхідну кількість відповідних засобів виробництва, і насамперед механічних. Для визначення потреби в окремих видах техніки необхідно розрахувати обсяг відповідних робіт за рік і знати нормативний річний виробіток однієї машини. Ці розрахунки здійснюють по господарству в цілому.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 76 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |