Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Читайте также:
  1. V. Практична робота.
  2. V. Практична робота.
  3. VI. Практична робота.
  4. АУДИТОРНА РОБОТА (90 хв.)
  5. Етапи трудового навчання у допоміжній школі.Профорієнтаційна робота з учнями допоміжної школи.
  6. ЗМ 2 (Т. 7-9). Практична філософія
  7. ІІ. Практична частина
  8. ІІ. Практична частина
  9. ІІ. Практична частина
  10. Індивідуальна робота студента


Завдання 1.

Розробити план-конспект уроку за однією з тем розділу (на вибір)

Завдання 2.

Представити фрагмент уроку, що показує формування понять індуктивним і дедуктивним шляхом.

Не менше 3-х понять на кожен метод.

З них 1 поняття - двома методами.


Завдання 3.

Скласти перелік питань для визначення засвоєння (або не засвоєння) учнями будь-якого економічного поняття.


Лекція V

ЛЕКЦІЙНІ, СЕМІНАРСЬКІ, ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

З ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

План.

1. Поняття лекції, її типи.

2. Семінарські заняття, його структура.

3. Сутність практикумів з економіки.

 

1. Поняття лекції, її типи

Лекція (з лат. lectio – «читання») – усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.

 

Лекція складається на визначену тему. Метод лекції передбачає із ознайомленням учнів з її планом, що дає змогу слідкувати за послідовністю розкриття теми.

Важливим є занотовування основних тез, положень з теми (конспектування за вчителем).

 

За структурою лекції поділяють на вступні, тематичні, заключні, оглядові, установчі.

 

Головні вимоги до лекції:

- науковість,

- доступність,

- єдність форми і змісту,

- емоційність викладу,

- органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять.

 

Методика проведення лекції складається із: підготовки до лекції як складової частини навчальної дисципліни, а також розробки системи контролю та самоконтролю за якістю засвоєння навчального матеріалу.

 

Підготовчий процес до читання лекції передбачає такі етапи:

- складання плану,

- добір матеріалу, який розкриває тему,

- добір наочного матеріалу.

-

 

Таблиця 1.

Етапи підготовки лекції

Назва етапу Зміст етапу Результат етапу
Аналітичний Проблемний аналіз теми Формулювання основних питань Пошук відповідей на них Формулювання відповідей Теоретична концепція лекції
Стратегічний Визначення “обличчя” аудиторії Формулювання цільової установки Завдання і над завдання Формулювання тезису і цікавого заголовка Робочі тези та рекламна назва
Тактичний Підбір фактів, аргументацій, ілюстрацій Вибір прийомів та засобів активізації Композиція матеріалу Загальний план і композиція лекції
Редакційний Заміна незрозумілих слав Роз’яснення важких термінів Зменшення повторів, штампів Спрощення мови читання вголос відредагованого тексту
Робочий (аудиторний) Орієнтація на аудиторію Тактика лекції Читання лекції Зворотний зв’язок з учнями Лекція (урок)
Контрольно-підсумковий Самоаналіз: позитивні якості і вади Аналіз відгуків Виправлений текст

 

На кожній лекції повинні бути реалізовані всі ланки процесу навчання:

- постановка пізнавального завдання (що буде вивчатись),

- мотивація (чому це треба вивчати),

- відбір змісту, встановлення послідовності його викладання,

- використання методичних засобів і дидактичних прийомів.

Завершальним етапом кожної лекції є аналіз та самоаналіз лекції.

 

У структуру методичного забезпечення лекції входять:

1. Опорний конспект-схема лекції,

2. Перелік основних понять, що треба повторити для розуміння теми,

3. Перелік і пояснення основних економічних понять і концепцій або моделі засвоєння бази знань,

4. Визначення, якому матеріалу слід приділити особливу увагу, які можливі труднощі у його сприйнятті,

5. Запитання, тести, завдання, задачі, графіки, ситуативні завдання, рольові вправи.

6. Ілюстративний блок.

Конспект-схема – відображає логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв’язки елементів і частин курсу (їх особливість - наочність).

 

Складаючи лекцію, слід включити в неї такі елементи:

- основні терміни й поняття, які слід засвоїти і які пригадати з попереднього матеріалу,

- модель бази знань даної лекції,

- план лекції,

- резюме лекції,

- література,

- ілюстративний блок лекції,

- мета лекції,

- що повинен уміти учень за темою лекції,

- труднощі, на які може натрапити учень,

- форми закріплення матеріалу (тести, ігрові ситуації, задачі, завдання).

 

2. Семінарські заняття.

Семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінарські), власне
семінарські заняття (10—11 клас), міжпредметні семінари-конференції.

Просемінарське заняття — перехідна від уроку форма організації пізнавальної діяльності учнів через практичні й лабораторні заняття, в структурі яких є окремі компоненти семінарської роботи, до вищої форми — власне семінарів.

Розрізняють такі види власне семінарських занять: розгорнута бесіда; доповідь (повідомлення) — обговорення доповідей і творчих робіт, коментоване читання, розв'язування задач; диспут.

Найскладніший вид семінару — міжпредметні семінари-конференції. їх практикують у старших класах загальноосвітньої школи під час вивчення історії, географії, математики та інших предметів за участю усіх учнів класу.

Вчитель наперед визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні та додаткові питання з тем, розподіляє завдання між учнями з урахуванням їх індивідуальних можливостей, добирає літературу, проводить групові й індивідуальні консультації, перевіряє конспекти.

Семінарська форма занять передбачає обговорення проблем, що
стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Готуючись до семінару,
учні можуть працювати над повідомленнями з окремих питань, проводити спостереження, збирати певний фактичний матеріал, відвідувати музеї, читати
додаткову літературу, знайомитися з документами.

Під час заняття окремі учні виступають з доповідями та повідомленнями,
а інші доповнюють їх виступи, ставлять запитання, беруть участь у дискусії.
Важлива вимога до учнівських доповідей і повідомлень — наявність невідомого іншим учням матеріалу, елементів власного дослідження. Учитель
спрямовує обговорення доповідей, ставить проблемні запитання, які
викликають обмін думками, дискусію.

 

Семінарське заняття можна організувати й таким чином: всі учні готують
усі питання і виступають з повідомленнями за бажанням або за викликом.
Учитель також заохочує їх до пошуку додаткових матеріалів з теми, дослідницької роботи.

 

Семінар-конференцію проводять після вивчення певного розділу
програми. У підготовці до нього використовують більше джерел інформації:
тривалі спостереження, матеріали екскурсії, результати дослідів на пришкільній ділянці, літературу. Доцільно також запрошувати на такі заняття фахівців з обговорюваної проблеми.

На завершення вчитель аналізує та оцінює зміст доповідей, стисло характеризує виступи, за потреби робить доповнення й виправляє помилки, радить учням, як працювати над проблемою надалі, якщо вона їх зацікавила. За доповіді, повідомлення і змістовні доповнення він виставляє учням оцінки.

 

Семінарське заняття може мати таку структуру:

1. Організаційний. Ознайомлення учнів з темою семінару, його метою та планом, завданнями (до 5 хв.).

 

2. Підготовка учнів до відповідей (використання підручників, зошитів, спілкування між собою). Допомога вчителя тим, хто її потребує (до 15 хв.).

 

3. Бесіда проблемного характеру. Проблемну ситуацію створюють за запитаннями та завданнями, які учні отримали на початку заняття. Вчитель організовує колективне обговорення різних підходів до розв'язування завдань (до 20 хв.).

 

4. Аналіз результатів під керівництвом учителя Підтвердження вчителем правильності зроблених висновків, узагальнення сказаного; коментар та виставлення оцінок (до 5 хв.).

3. Сутність практикумів з економіки.

Практикум передбачає самостійне виконання учнями практичних робіт, застосування знань, умінь і навичок.

 

Для зручності проведення практикуму учнів поділяють на групи. На практикум відводиться 10—15 год. навчального часу протягом 2—3-х тижнів. Для його проведення складають графік, згідно з яким учні почергово виконують завдання, спостереження. Завдання можуть бути однаковими й різними для різних груп учнів. Практикумами завершують вивчення великих тем курсу, тому їх проводять переважно наприкінці півріччя або року.

Головна мета практикуму — практичне застосування сформованих
раніше вмінь і навичок, узагальнення й систематизація теоретичних знань,
засвоєння елементарних методів дослідницької роботи з економічних дисциплін. Проводять його у такій послідовності: повідомлення теми, мети і завдання; актуалізація опорних знань, навичок і вмінь учнів; мотивування їх навчальної діяльності; ознайомлення учнів з інструкцією; добір необхідних матеріалів; виконання роботи під керівництвом учителя; складання учнями звіту, обговорення й теоретична інтерпретація отриманих результатів.




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Завдання 1. | Завдання 2. | Робоча навчальна програма | Поняття форм навчального процесу. | Використання таблиць | ПРАКТИЧНА РОБОТА | Інтерактивне навчання. | ПРАКТИЧНА РОБОТА | ПРАКТИЧНА РОБОТА | Завдання 1. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав