Читайте также:
|
Проблема розвитку громадянського суспільства є дуже актуальною, оскільки воно відіграє важливу роль у забезпечені правових засад життя, формуванні розвинутої політичної системи. У свою чергу політична система надає громадянам реальну можливість якнайповніше виявити та реалізувати свої політичні інтереси та права.
Проблеми громадянського суспільства розглядаються в різних аспектах в роботах українських вчених В. Баркова, Ф.Рудича, В. Денисенка, О. Крюкова, Г. Щедрової та інших; зарубіжних – Х. Саймона, П. Самюеля, C. Хантінгтона та деяких інших. Громадянське суспільство в контексті розвитку сучасної демократії розглядається у дослідженнях А. Карася, М. Кравчука, М. Козюбри, А. Крижановського, В. Кременя, Ю.Оборотова, П. Рабіновича, В.Ткаченка, О. Токовенка, О. Скрипнюк, В. Степаненка. Як система громадських організацій, профспілок, церкви та релігії – в публікаціях та монографіях Т. Ковальчук, В.Кравчук, В. Полохало, В. Сіренко, В. Тимошенко та ін.
Поняття “громадянське суспільство” склалося не відразу, зміст його формувався та збагачувався поступово. Процес формування громадянського суспільства у юридичній науці умовно поділяють на певні етапи. В основу такого поділу покладено співвідношення громадянського суспільства і держави та визначення місця названого вище суспільства у загальній структурі людського суспільства.
Щодо цього існує велике розмаїття поглядів і думок, але більшість з них зводиться до основних чотирьох напрямів:
Перший: громадянське суспільство розглядається як найбільш якісний етап розвитку людського суспільства і держава є складовою громадянського суспільства.
Другий: розглядає безпосередньо взаємодію держави і суспільства та висуває концепції переважаючої ролі держави, пасивної ролі громадянського суспільства.
Третій: громадянське суспільство виступає як механізм, що зв'язує особу, її інтереси, потреби і державу як політичну організацію суспільства.
Четвертий: громадянське суспільство і держава розглядаються як окремі елементи суспільної структури. При цьому обидва утворення можуть розглядатись чи як рівноправні партнери, чи як нейтральні щодо один до одного елементи, чи як антагоністичні структури.
Більш вдалою є позиція В. Кравчук, яка стверджує, що «між державою і суспільством, у будь-якому випадку, має бути певна дистанція – так би мовити, кордон демократії, перетинання якого веде до одержавлення суспільства, що з позиції демократії та гуманізму недопустимо».
Дослідники політичних вчень минулого звертали увагу на те, що у давньогрецьких філософів термін “громадянське суспільство” використовувався для характеристики типу політичної асоціації, члени якої підкоряються дії її законів, завдяки чому забезпечуються мирний порядок і добре правління.
Однак, починаючи з другої половини XVIII ст., класична концепція громадянського суспільства набуває змін і вже до середини цього століття громадянське суспільство та держава (традиційно пов'язані концепцією sosietas civilis) розглядаються як різні поняття. Перші спроби модернізації концепції громадянського суспільства були здійснені англо-французькою громадською думкою, а подальші кроки - німецькими філософами.
Новий підхід щодо взаємовідносин “громадянське суспільство – держава” сформовано шляхом консолідації поглядів стосовно того, що громадянське суспільство має право захищати себе від держави. Приклад такого розуміння проблеми є праця Т. Пейна “Права людини” (1791-1792 pp.).
Особлива роль у розвитку концепції громадянського суспільства належить Г. Гегелю. Мислитель розглядав його як продукт історичного розвитку, вважав суспільство категорією переважно господарського характеру, яке базувалося на соціальних потребах, а державу - категорією морально-ідеологічного змісту.
Ідея громадянського суспільства новий імпульс отримала у Т. Гоббса. Автор звертає увагу не на порівняння чи поєднання держави і суспільства, а на тенденцію до одержавлення суспільства, до жорстокої правової регламентації соціальних процесів.
Важливе місце у даному процесі належить теоретичному переосмисленню наступних категорій: “громадянське суспільство”, “суспільство”, “держава”. У теорії філософії та соціології суспільство найчастіше визначається як сукупність людських індивідів, об'єднаних для задоволення “соціальних інститутів” (Арістотель), контролю над своїми діями (Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо), договір чи певна спрямованість інтересів (буржуазна філософія XVII – початку XIX ст.).
У процесі розвитку людського суспільства на певному етапі з’являється така категорія, як громадянське суспільство. У юридичній літературі деякі вчені відносять до громадянського суспільства систему недержавних відносин, інші (Л. Кравченко, М. Цимбалюк) - всі суспільні зв’язки, які виникають поза сферою політики та розглядають його як сукупність неполітичних відносин, галузь спонтанного самовиявлення інтересів й волі вільних індивідів та їх асоціацій. О. Кочетков розглядає громадянське суспільство “як таку підсистему цілісної суспільної системи, в якій існує певна кількість добровільних асоціацій неполітичного характеру і домінують громадянські цінності та спілкування на засадах довіри і солідарності”.
Ф. Рудич виокремлює три діалектично суперечливі варіанти взаємодії громадянського суспільства і держави. У першому випадку громадянське суспільство “пригнічує” держава, внаслідок чого виникає тоталітарний режим. У другому – за існування хиткої рівноваги між громадянським суспільством і державою виникають авторитарні режими різного ступеня жорстокості. Третій варіант передбачає, що держава виконує волю громадянського суспільства, діє в правових межах, що сприяє виникненню й функціонуванню демократичного режиму.
В. Кравчук, визначаючи межі державної влади, дійшла висновку, що необхідно забезпечувати динамічну рівновагу між державною регуляцією і саморегулюванням громадянського суспільства.
Отже, громадянське суспільство – це історичний тип розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних).
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 38 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |