Читайте также:
|
|
Діяльність будителів на закарпатті
Науково-педагогічна спадщина закарпатських будителів включає праці літературознавчої, релігійної, історичної та педагогічної тематики. Проблеми виховання в житті людини становили для будителів не лише науковий, а й практичний інтерес – як засіб боротьби проти насильницької асиміляції українців Закарпаття. Закарпатські будителі (О. Духнович, А. Кралицький, О. Павлович, І. Раковський, І. Сільвай, І. Ставровський) відкрито висловлювалися за народну школу, загальну освіту для всіх дітей, природовідповідність у вихованні дитини, народність у навчанні та вихованні.
Просвітницька діяльність закарпатських будителів мала подвижницький характер. В умовах асиміляційної політики влади, постійного наступу на рідну мову й освіту вони не побоялися стати на їх захист. Інколи погляди будителів на розв’язання питань культурно-освітньої праці були суперечливими, та на це були причини – об’єктивні (чужоземний гніт, відірваність від решти гілок українського народу, зовнішні впливи, спрямовані на розпалювання міжнаціональної, міжконфесійної ворожнечі) і суб’єктивні (заплутаність у мовних питаннях, залежність від зовнішніх центрів впливу в Закарпатті – Угорщини, Росії). Однак попри це педагогічна діяльність закарпатських будителів за характером і змістом була прогресивним суспільно-педагогічним явищем, адже вона сприяла:
– розвитку ідеї національної школи та національного виховання;
– збагаченню змісту, форм і методів навчання та виховання;
– розв’язанню важливих соціальних проблем закарпатських українців;
– встановленню тісних зв’язків для культурно-освітньої співпраці між Галичиною та Закарпаттям;
– появі нових імен педагогів, які, продовжуючи традиції попередників, вносили свій вагомий вклад у процес становлення та розвитку вітчизняної педагогіки (А. Волошин, В. Гренджа-Донський, М. Підгірянка).
До найбільш істотних тенденцій та особливостей просвітницької діяльності закарпатських будителів відносимо:
- активну боротьбу проти політики винародовлення у Закарпатті через підвищення культурно-освітнього рівня та національної свідомості закарпатських українців шляхом збільшення кількості шкіл, поширення освіти серед дорослого населення, пропагування здорового способу життя;
- розширення цілей і завдань виховання залежно від суспільних потреб, рівня національної свідомості, культури народу, загальнопедагогічних пріоритетів;
- гуманізацію навчально-виховного процесу через відмову від застосування тілесних покарань, авторитаризму у стосунках з дітьми; перехід до школи, яка базується на принципах активності, індивідуалізації, соціалізації, природо- і культуровідповідності навчання й виховання
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 165 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |