Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розгляд повідомлень окремих осіб та груп осіб про порушення державою-учасницею прав, викладених у договорі.

Процедура індивідуального повідомлення (звернення, заяви) про порушення державою-учасницею прав, викладених у договорі вважається більш розвинутою і ефективною порівняно з процедурами розгляду періодичних доповідей держав та пові­домлень держав - учасниць про невиконання договірних зобо­в'язань стосовно одна одної. Зазвичай така процедура здійсню­ється за надання відповідному міжнародному контрольному органу петиції або скарги будь-якою фізичною особою (індиві­дуальної) або групою осіб (колективної), що вважають себе потерпілими від порушення державою-учасницею якогось із прав, викладених у договорі. Особливістю є те, що такі повідом­лення можуть надходити до політичних, квазісудових, судових міжнародних контрольних механізмів тільки за умов членства держави у міжнародній організації або конвенції з прав людини, де вони створені та попереднього визнання нею компетенції таких контрольних органів.

Таким чином, що стосується договірних механізмів індивідуального звернення осіб про порушення їхніх конвенційних прав, то такі звернення можливі або на факультативній основі (за попередньою згодою держави на таке звернення), або обов'язковій, коли держава визнала компетенцію певного між­народного органу розглядати такі звернення за надання згоди на обов'язковість договору.

За приклад такої факультативної процедури закріплене поло­ження Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів повод­ження і покарання 1984 р, яка набула чинності у 1987 р. і нара­зі налічує 146 держав - членів. Стаття 22 забезпечує процедуру розгляду індивідуальних скарг. Згідно з цією статтею «держава -учасниця може в будь-який час заявити, що вона визнає ком­петенцію Комітету отримувати і розглядати повідомлення осіб, які перебувають під її юрисдикцією і стверджують, що вони є жертвами порушення державою-учасницею положень Конвен­ції, або повідомлення такого роду, що поступають від їхнього імені».

Необхідно зазначити, що повідомлення окремих індиві­дів до позасудових органів не пов'язані з прийняттям юридично зобов'язуючих рішень. Акцент робиться на врегулюванні спір­ного питання між сторонами і наданні рекомендацій державі та індивіду.

На обов'язковій основі міжнародний контроль здійснюєть­ся, наприклад, шляхом квазісудового (Комітет ООН з прав людини, що діє у відповідності зі ст. 1 Факультативного прото­колу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права) та судового порядку (Європейський суд з прав людини, створений ЄКЗПЛ). Стаття 34 ЄКЗПЛ «Індивідуальні заяви» передбачає, що «Суд може брати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, що вважають себе потер­пілими від порушення однією з Високих Договірних сторін прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї». Рішення Великої палати є остаточним і обов'язковим для виконання договірними сторонами.