Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні визначення в стандартизації

Правильність, точність і наукова обґрунтованість визна­чень в галузі стандартизації мають велике значення, тому що терміни, визначення і поняття є основою нормативно-технічної, проектно-конструкторської та технологічної до­кументації. В Україні упорядкування та стандартизацію термінології здійснює Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ), Академія наук України та ін.

Стандартизація — діяльність, яка полягає у встанов­ленні положень для загального і багаторазового застосуван­ня для вирішення потенційних завдань з метою досягнен­ня оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, ре­зультатом якої є підвищення ступеня відповідності про­дукції, процесів та послуг їх функціональному призначен­ню і сприянню науково-технічному співробітництву.

Міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкри­та для відповідних органів усіх країн.

Національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни.

Державна стандартизація — стандартизація, яка про­водиться державними органами, поширюється на всі під­приємства держави, а результатом її здійснення є держав­ний стандарт.

Об'єкт стандартизації — предмети, продукція, проце­си, технології, обладнання, системи, а також правила, поняття, визначення, процедури, методи тощо.

Орган стандартизації — орган, що провадить стандар­тизацією, визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівні, основними функціями якого є розроб­лення, ухвалення та затвердження стандартів.

Нормативний документ — документ, який установ­лює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови".

Стандарт — документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її резуль­татів, з метою досягнення оптимального ступеня впоряд­кованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку. Міжнародний та регіональний стандарти — стан­дарти, прийняті відповідно міжнародним та регіональним органами стандартизації.

Технічні умови — документ, що встановлює технічні вимоги, яким має відповідати продукція, процеси чи послу­ги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стан­дарту або окремим документом.

Метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки життя та здоров'я людини, тварин, рослин, майна, а також охорона довкілля, створення умов для раціонального вико­ристання всіх видів національних ресурсів та відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню, сприяння усу­ненню технічних бар'єрів у торгівлі.

Стандарти мають відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспромож­ності вітчизняної продукції та бути викладені таким чи­ном, щоб їх неможливо було використовувати з метою вве­дення в оману споживачів продукції, якої стосується стан­дарт, чи надавати перевагу виробнику продукції або про­дукції залежно від місця її виготовлення.

Стандарти, застосовані під час виготовлення продукції, мають зберігатися у виробника протягом 10 років після випуску останнього виробу цього виду продукції.