Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Підготовка справи до судового розгляду та попереднє судове засідання

Стадія підготовчого провадження є однією із двох основних стадій розгляду судом першої інстанції порушеної адміністративної справи.

Порядок організації та здійснення даної стадії регламентується главою 2 КАС України.

Метою даної стадії адміністративного процесу є вживання судом заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку, під яким слід розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення адміністра­тивної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправда­них зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інте­ресів у публічно-правових відносинах.

Підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адмініст­ративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви (в ч. 1. ст. 106 КАС України закріплено вимоги, які ставляться до позовної заяви), якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позов­ної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встанов­леного для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

У першу чергу суддя повинен визначити склад осіб, які будуть брати участь у справі, у зв'язку з чим суддя вирішує питання про участь у справі сторін, третіх осіб, їх представників, прокурора та інших органів (органів державної влади, органів місцевого самовря­дування, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), які можуть у передбачених законом випадках звертатися до суду з заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів.

Питання про сторони в процесі суддя вирішує, коли приймає позовну заяву. Питання про участь у справі третіх осіб та співучасників вирішується на стадії підготовки справи до судового розгляду.

У зв'язку з цим згідно із ст. 110 КАС України суд може: прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; наве­сти необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експерти­зу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціалі­ста, перекладача; прийняти рішення про обов'язковість особисто» участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, про залучення третіх осіб до справи; викликати на судовий розгляд ад­міністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів; прийняти рішення про проведення попереднього судового засідання За обґрунтованим клопотанням позивача суддя може вжити за­ходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про винесені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефо­ну, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

Для того щоб з'ясувати можливості врегулювання спору до судо­вого розгляду справи або забезпечити всебічне та об'єктивне вирі­шення справи протягом розумного строку, мова про який йде вище, проводиться попереднє судове засідання.

Воно проводиться суддею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо їх примирення.

Далі, якщо сторони не погоджуються на умови примирення, суд зобов'язаний уточнити позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; з'ясовує питання про коло осіб, які братимуть участь у справі; визначає факти, які необхідно встанови­ти для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які потрібно доказувати. Також суд з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання і може вчиняти інші дії, необхідні для підго­товки справи до судового розгляду.

Однак попереднє судове засідання може бути відкладено, якщо однією із сторін було подано заяву про неможливість прибуття до суду, при цьому суд повинен визнати вказані причини поважними.

Під час підготовчого провадження позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач ­визнати адміністративний позов повністю або частково (ст. 112 КАС /країни). Якщо позивач відмовляється від адміністративного позову відповідач не визнає адміністративного позову під час підготовчо­го провадження, для цього вони повинні подати до суду письмову заяву, яка додається до справи (ст. 112 Кодексу).

Після подання до суду заяви позивача про відмову від адмініст­ративного позову суд повинен винести ухвалу, якою закриває про­вадження у справі. Якщо позивач частково відмовляється від адміні­стративного позову, суд виносить ухвалу, якою повинен закрити провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Що стосується відповідача, то він може частково визнати адміні­стративний позов. Суд, прийнявши заяву щодо часткового визнання відповідачем адміністративного позову, приймає постанову про задо­волення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 164 Кодексу адміністративного судочинства. Дана постанова суду може бути оскаржена у загальному порядку.

Якщо відповідач повністю визнає адміністративний позов, суд, прийнявши вказану заяву, приймає постанову про задоволення адмі­ністративного позову.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, а також визнання адміністративного позову, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують права, свободи або законні інтереси будь-кого, і згідно з ст. 112 та ст. 51 КАС України продовжує розгляд адміністративної справи.

На стадії підготовчого провадження позивач і відповідач можуть піти на взаємні поступки і повністю або частково врегулювати спір. На основі двостороннього волевиявлення позивача і відповідача може бути здійснено примирення сторін у відповідних межах, які стосуються лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністратив­ного позову.

Якщо сторони врегулювали спір шляхом примирення, за їх пись­мовим клопотанням суд може згідно із п. 4 ч. 1 ст. 156 КАС України зупинити провадження у справі на час, який їм необхідний для при­мирення. При цьому усі процесуальні строки призупиняються.

Згідно із рішенням сторін про примирення відповідно до п. З ч. І ст. 157 КАС України суд виносить ухвалу про закриття проваджен­ня у справі. Ухвала повинна містити умови примирення, які не по­винні суперечити закону або порушувати права, свободи та законні інтереси будь-кого. У разі звернення однією із сторін з тією самою заявою до суду повторно суд на підставі п. З ст. 157 КАС України залишає її без розгляду.

Провадження у справі може бути судом поновлено за клопотан­ням іншої сторони у випадку, коли однією із сторін не виконуються умови примирення.

Після того як суд виніс ухвалу про поновлення адміністративного провадження у справі, процесуальні строки продовжують свою дію і провадження продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

Суддя вирішує питання про предмет доказування для того, щоб визначити межі доказової діяльності.

Аналіз фактів, що становлять предмет доказування, надає судді можливість чітко визначити коло доказів, які необхідні для правиль­ного вирішення справи.

Суддя повинен пояснити сторонам, які беруть участь у адміні­стративній справі, правило, що кожна сторона повинна надати дока­зи відносно тих обставин, на які вона посилається як на основу своїх вимог та заперечень, на що чітко вказує ст. 71 КАС України.

Також суд у будь-який час підготовчого провадження може за­пропонувати вказаним особам, що вони можуть доповнити чи пояс­нити певні обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення справи. Нормативно чітко не закріплено, коли суд може вчиняти вказані дії, але при наданні суду додаткових доказів сторо­нами суд може встановлювати певний строк.

Встановлений судом строк для надання додаткових доказів за клопотанням сторони, яка бере участь у справі, може бути продов­жений (ст. 102 КАС України).

Якщо подання додаткових доказів було з порушенням строку, вста­новленого судом, суд вирішує питання щодо прийняття таких доказів, враховуючи поважність причин несвоєчасного надання доказів.

Для того щоб винести рішення по адміністративній справі, по­трібно максимально зібрати відповідні докази з першоджерел, що є запорукою надходження об'єктивних відомостей про факти, які ма­ють відношення до справи.

Таким чином, в окремих випадках суддя, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності, може доручити відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії.

Згідно із п. 2 ст. 115 КАС України судове доручення оформляєть­ся ухвалою суду. В такій ухвалі коротко зазначається зміст справи, що розглядається, вказуються обставини, що потрібно з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати. Вказала ухвала є обов'язковою для суду, який буде виконувати доручення.

Оскільки законодавець чітко не визначив строків виконання судо­вого доручення, суд повинен невідкладно виконати вказане доручен­ня без зволікання часу, при цьому потрібно дотримуватись правил, які встановлено КАС України. Також при виконанні судового дору­чення суду необхідно дотримуватись порядку вчинення відповідних процесуальних дій (наприклад, ст. 78 КАС України).

При виконанні судового доручення суд, який виконує доручення, повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце, де буде проходити судове засідання. Якщо особи, які по­винні бути у судовому засіданні, були належним чином повідомлені і не з'явилися до суду, який виконує судове доручення, то суд має повне право виконувати судове доручення без вказаних осіб.

У випадку, коли особи, які беруть участь у справі, чи свідки, що дали пояснення або показання суду, який виконував окреме дору­чення, з'являться до суду, що розглядає справу, то вони можуть дати пояснення і показання у загальному порядку.

Крім вказаних вище судів, які можуть виконувати судові доручен­ня, адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій і до іноземних судів, при цьому також повинні виконувати і доручення іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (ч. б ст. 115 КАС України).

На стадії підготовчого провадження для об'єктивного розгляду і вирішення справ в межах строку, який законодавець називає розум­ним, суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів. Також суд своєю ухвалою може об'єднати для спільно­го розгляду і вирішення справи за позовними заявами різних пози­вачів до одного й того самого відповідача, що дає змогу процесуально економно підійти до розгляду і вирішення справи, в чому досить зацікавлені сторони адміністративної справи.

Суд, що розглядає справу, може своєю ухвалою не тільки об'єд­нувати позовні заяви, а також може роз'єднати одну чи декілька поєднаних в одне провадження позовних вимог у самостійні провадження, якщо при цьому їх спільний розгляд ускладнює чи сповіль­нює вирішення справи. При цьому законодавець не передбачає ос­карження вказаної процесуальної дії.