Читайте также:
|
До небезпек гідросфери відносяться повені та цунамі. Повіддям називають відносно тривале збільшення водоносності річок, супроводжуване підвищенням рівня води, яке повторюється щороку протягом одного й того самого сезону.
Паводок – порівняно короткочасне та неперіодичне підняття рівня води. Паводки, що відбуваються один за одним можуть утворити повіддя, а останнє –повінь.
Повінь – значне затоплення водою місцевості у результаті підйому рівня води у річці, озері або морі, який може бути викликаний різними причинами. Це найпоширеніша природна небезпека. Повінь відбувається через різке збільшення кількості води в річці, внаслідок танення снігу або льодовиків, розташованих у її басейні, а також у результаті випадання сильних опадів
Цунамі – це гравітаційні хвилі дуже великої довжини, які виникають у результаті зсуву вверх або вниз великих ділянок дна під час сильних підводних землетрусів, рідше вулканічних вивержень. Надійного захисту від цунамі немає. Заходами із часткового захисту є спорудження хвилерізів, молів, насипів, садіння лісових смуг, улаштування гаваней. Цунамі не являє небезпеки для кораблів у відкритому морі.
Важливе значення для захисту населення від цунамі мають служби попередження про наближення хвиль, які працюють на засадах попереджувальної реєстрації землетрусів береговими сейсмографами.
Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєнь та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб.
Глобальне потепління — це і міф, і реальність. Але як би там не було, не воно визначає головну небезпеку на найближчу перспективу для кожного з нас та всієї цивілізації.Змінюючи природу на свій лад, людина отримує адекватну відповідь планети. Ми отримуємо удар за ударом екологічного бумерангу. Неухильно зростає частота та сила ураганів, пилових бур, землетрусів, повеней, засух, снігопадів. Таким чином перед нами важлива і непроста проблема. За своєю суттю вона не зрозуміла світовому науковому суспільствуЕкологі́чна кри́за — термін для позначення важкого перехідного стану екологічних систем і біосфери в цілому. Стан екологічної кризи означає наявність значних структурних змін навколишнього середовища. Традиційно виділяються екологічні кризи природного та антропогенного походження.При цьому екологічна криза істотним чином відрізняється від екологічної катастрофи, адже остання означає повне руйнування екологічної системи. У випадку ж екологічної кризи зберігається можливість відновлення порушеного стану.Наша планета Земля має певними ресурсами.Ресурси - компоненти навколишнього середовища, які використовують для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства (ресурси тваринного і рослинного світу, земельні, лісові, водні, рекреаційні, естетичні та ін.)Ресурси, біосфери називаються природними або природними.По можливості використання ресурси підрозділяються на 2 групи:Необхідно завжди пам'ятати про їх обмеженості. Охорона природних ресурсів полягає в раціональному використанні, управлінні і захисту з тим, щоб їх вистачило сьогоденням і майбутнім поколінням.У разі хижацького їх використання, коли відновлення не встигає за споживанням, навколишнє середовище деградує, що веде до екологічної кризи, а надалі до екологічної катастрофи Не можна не помітити, що проблема мирного співіснування держав з різним соціальним ладом, з різними релігіями завжди була центральною в міжнародному житті. Не випадково ідея мирного співіснування знайшла віддзеркалення вже в працях отців міжнародного права, починаючи з Г. Гроція. Нове значення вона набула за умов глобалізації, що коли гостро постало завдання збереження різноманіття світу. У Декларації тисячоліття ООН підкреслюється: "Розходжень усередині товариств і між ними не слід боятися, не слід їх і придушувати, їх треба берегти як цінне надбання людства".
У світі нагромаджено 50 тис. різних ядерних боєзарядів загальною потужністю майже 50 тис. мегатонн, що у мільйон разів перевищує силу атомного вибуху в Хіросімі у 1945 р. Цього запасу достатньо, щоб знищити людство. Вибух лише однієї мегатонної ядерної бомби за силою більший від сумарної сили всіх вибухів, зроблених в роки Другої світової війни. Застосування зброї масового знищення має глобальний характер, воно не може бути локалізованим і може знищити цілу планету. ктуальність охорони навколишнього середовища, що перетворилася в глобальну проблему, пов'язана головним чином зі зростанням антропогенного впливу. Це зумовлено демографічним вибухом, урбанізацією, що прискорюється, і розвитком гірничих розробок і комунікацій, забрудненням навколишнього середовища відходами, надмірним навантаженням на орні землі, пасовища, ліси, водойми. У результаті гірничо-технічної діяльності у світі порушено не менше 15 — 20 млн га земель, з них 59% площі використано під різні гірничі виробки, 38% — під відвали пустої породи або відходів збагачення, 3% — місця осідання, провалів та інших порушень поверхні, пов'язаних з підземними розробками. Інколи порушення правил ведення гірничих робіт чи масштабна аварія призводить до катастрофічних незворотних наслідків.Заходами, спрямованими на охорону довкілля можуть бути:Обмеження викидів в атмосферу та гідросферу з метою поліпшення загальної екологічної обстановкиСтворення заповідників, заказників і національних парків з метою збереження природних комплексів.Обмеження лову риби, полювання з метою збереження певних видів.Обмеження несанкціонованого викидання сміття. Використання методів екологічної логістики для тотального очищення від несанкціонованого засмічення території регіону.Проблема ліквідації небезпечних хвороб є однією з найбільших глобальних проблем людства. Велику роль у ліквідації небезпечних хвороб, підтриманні здоров’я населення всього світу відіграє створена у 1948 році Всесвітня організація охорони здоров’я, яка об’єднує більшу частину держав світу.
Для вирішення проблеми ліквідації небезпечних хвороб необхідно забезпечити кожній людині та усьому населенню будь-якої країни доступу до первинної медико-санітарної допомоги, а через неї – до усіх умов всеосяжної системи охорони здоров’я. Однак важлива не тільки доступність медико-санітарної допомоги, а вимоги до дісного забезпечення кожній людині та всьому населенню будь-якої країни медичної допомоги на максимально можливому рівні. Цей рівень повинен підвищуватися разом з загальним соціально-економічним розвитком держави, а в багатьох випадках і перевищувати темпи розвитку інших секторів суспільного життя.
Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 308 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |