Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Джерела фінансування проектів

Читайте также:
  1. Internet-джерела
  2. Internet-джерела
  3. Акти судової влади як джерела трудового права
  4. Бюджетне та кошторисно-бюджетне фінансування.
  5. Виборче право та його джерела.
  6. Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права.
  7. Відображено в активах; він показує джерела фінансування придбання активів підприємства.
  8. Внутрішнє Фінансування
  9. Джерела (форми права) та їх класифікація
  10. Джерела адміністративно-процесуального права
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Всі джерела фінансування можна класифікувати за такими ознаками:

* відносини власності;

* види власності;

* рівні власників.

За відносинами власності джерела фінансування розділяються на власні, залучені і позикові.

У табл. 1 подана структура джерел фінансування інвестиційних проектів.

Таблиця 1

Структура джерел фінансування інвестиційних проектів

 

Група Тип Організаційна структура джерел у групі
Державні ресурси Власні Державний бюджет. Позабюджетні фонди
    Залучені Державна кредитна система Державна страхова система
  Позикові Державні запозичення (державні позики, зовнішні позики, міжнародні кредити та ін.)
Ресурси підприємств Власні Власні інвестиційні ресурси підприємств
Залучені Внески, пожертвування, продаж акції, додаткова емісія акція
    Інвестиційні ресурси інвестиційних компанії - резидентів, у тому числі пайових інвестиційних фондів
  Інвестиційні ресурси страхових компаній - резидентів
  Позикові Банківські, комерційні кредити, бюджетні і цільові кредити
  Інвестиційні ресурси іноземних інвесторів, включаючи комерційні банки, Міжнародні фінансові інститути, інституціональних інвесторів, підприємства

 

За видами власності розрізняють:

державні джерела фінансування - це бюджетні засоби і засоби позабюджетних фондів, державні запозичення й інші ресурси, включаючи майно державної власності,

фінансові ресурси господарюючих суб'єктів комерційного і некомерційного типу, суспільних організацій і фізичних осіб - це прибуток, амортизаційні відрахування, суми, виплачувані страховими організаціями у виді відшкодування втрат від стихійних лих і аварій, а також залучення засобів, приміром, від продажу акцій,

засоби іноземних інвесторів (іноземних держав, міжнародних фінансових і інвестиційних інститутів, окремих підприємств, банків і кредитних установ.

Державне фінансування проектів може здійснюватися на незворотній і зворотній основі, а також основі змішаного інвестування, включаючи такі форми, як фінансова підтримка високоефективних інвестиційних проектів, централізоване фінансування (часткове або повне) державних інвестиційних програм.

На зворотній основі засоби виділяються Міністерством фінансів у межах кредитів, що видаються Національним Банком України у встановленому законодавством порядку. Загальний термін користування виділеними засобами встановлюється в договорах з урахуванням тривалості будівництва об’єктів і термінів виходу введених у дію виробництв на проектну потужність.

На незворотній основі державне фінансування здійснюється за рахунок засобів державного бюджету і відповідно до затвердженого переліку будівництв і об'єктів для державних потреб, при відсутності інших джерел, або в порядку державної підтримки будівництва пріоритетних об'єктів виробничого призначення при максимальному залученні власних, позикових і інших засобів.

На основі змішаного інвестування можуть здійснюватися фінансування і кредитування будівництва за рахунок засобів державного бюджету, власних засобів організацій, підприємств і інших юридичних осіб із дотриманням пропорцій витрати бюджетних асигнувань і власних засобів протягом усього періоду будівництва об'єктів.

Треба особо підкреслити, що принципово новою інвестиційною політикою держави є перехід від розподілу дуже обмежених бюджетних засобів на капітальне будівництво між галузями і регіонами до виборчого часткового фінансування конкретних інвестиційних проектів на конкурсній основі. Це положення стосується і приватних інвесторів, яким держава може здійснити підтримку, якщо за результатами конкурсу їхній інвестиційний проект визнаний кращим.

Поряд із власними засобами господарюючих суб’єктів, бюджетним фінансуванням або державною підтримкою існують такі засоби інвестування проектів, як акціонерне фінансування, лізинг, кредитування й іпотека.

Акціонерне інвестування являє собою вкладення коштів в акції і, отже, одержання додаткових інвестиційних ресурсів під конкретний проект. Це забезпечує інвестору участь у статутному капіталі підприємства. Акціонерне фінансування є альтернативним кредитному фінансуванню.

Кредитування, або боргове фінансування за рахунок кредитів банків і боргових зобов'язань юридичних і фізичних осіб повинно забезпечуватися заставою нерухомого і рухомого майна, у тому числі державних або корпоративних цінних паперів, що визначається кредитним договором і умовами кредитування.

Лізинг - засіб фінансування інвестиційних проектів, за яким орендодавець (лізингодавець) за договором фінансової оренди (лізингу) зобов'язується придбати у власність обумовлене договором майно у визначеного продавця і надати це майно орендарю (лізингоодержувачу) за плату у взаємне користування.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, що належить до основних засобів, крім майна, забороненого до вільного обертання на ринку.

Суб'єктами лізингу є: лізингодавець - юридична особа, що здійснює передачу в лізинг за договором спеціально придбаного для цього майна, лізингоодержувач - особа, що одержала майно в користування за договором лізингу.

Лізингові операції здійснюються за договорами лізингу. Лізинг може бути як внутрішнім, коли всі суб'єкти лізингу є резидентами України, так і міжнародним, коли один або декілька суб'єктів лізингу є нерезидентами.

Таким чином, лізинг можна кваліфікувати як передачу майна в тимчасове користування на умовах терміновості, повернення і платності, тобто як товарний кредит в основні фонди підприємств.

Іпотека - це вид застави нерухомого майна (землі, підприємств, будинків і споруджень і інших об'єктів, безпосередньо пов'язаних із землею) із метою одержання позички. Ця форма одержання кредиту, на жаль, не одержала широкого поширення в Україні через відсутність механізму реалізації.

Кожна з розглянутих форм фінансування має свої особливості. Тому правильно оцінити наслідки різноманітних засобів інвестування можна тільки лише при порівнянні їхніх альтернативних варіантів.

Проектне фінансування передбачає обслуговування боргових зобов'язань самим інвестиційним проектом. При цьому суб'єкти, що фінансують, аналізують об'єкт інвестування з позицій вигідності, тобто можливості досягнення такого рівня прибутку, що забезпечить вкладникам не тільки повернення вкладених засобів, але й одержання визначеного прибутку.

Проектне фінансування на відміну від розглянутих у п.2.2 засобів фінансування прямо не залежить від держави або корпорацій як джерел фінансування, оскільки воно здійснюється на основі урахування і управління ризиками, розподілу ризиків між учасниками проекту й аналізу витрат і одержуваних прибутків.

Проектне фінансування називають також фінансуванням із регресом. Регрес - це вимога про відшкодування наданої в позику суми.

Особливостями проектного фінансування в порівнянні з традиційними формами є:

* необхідність одержання більш достовірної оцінки платоспроможності і надійності позичальника;

* доцільність аналізу інвестиційного проекту з позицій життєздатності, ефективності, реалізованості, забезпеченості ризиків;

* необхідність прогнозування результатів реалізації інвестиційних проектів.

Розрізняють три форми проектного фінансування: з повним регресом на позичальника; без права регресу на позичальника; з обмеженим регресом иа позичальника.

Фінансування з повним регресом на позичальника - це фінансування при наявності визначених гарантій або вимог визначеної форми обмежень відповідальності кредиторів проекту. Ризики проекту в основному покладені на позичальника, зато при цьому «ціна» позики відносно невисока і дозволяє швидко одержати фінансові засоби для реалізації проекту. Така форма фінансування використовується в основному для малоприбуткових або некомерційних проектів, спрямованих на розвиток соціально-культурної сфери, а також для видачі експортного кредиту.

Фінансування без права регресу на позичальника, - така форма фінансування, при якій кредитор не має ніяких гарантій від позичальника і приймає на себе всі ризики, пов'язані з реалізацією проекту. Вартість такого фінансування достатньо висока для позичальника, оскільки кредитор прагне одержати відповідну компенсацію за високий ступінь ризику. Отже, фінансуються тільки проекти, що мають високу віддачу вкладеного капіталу за рахунок реалізації конкурентноспроможної продукції, а виходить, що використовують прогресивні технології, що мають добре розвинуті ринки збуту, а також надійні договірні відношення з постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

При фінансуванні з обмеженим правом регресії на кожного учасника проекту покладається ризик, що залежить від нього. Таким чином, всі учасники приймають на себе конкретні комерційні зобов'язання і зацікавлені в. їхньому виконанні, оскільки прибуток залежить від їхньої ефективної діяльності.

 

Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь



Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 14 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав