Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Державне регулювання господарської діяльності

Одним із найважливіших досягнень ГК України як продукту науко­вої та законотворчої діяльності слід назвати зміст його ст. 5, в якій зафіксовано поняття правового господарського порядку та визначено його конституційні основи.

Згідно із цим визначенням правовий господарський порядок в Укра­їні формується на основі оптимального поєднання ринкового само­регулювання економічних відносин суб’єктів господарювання та дер­жавного регулювання макроекономічних процесів.

Це визначення вказує на ключові складові правового господарсько­го порядку, що водночас є і об’єктами господарсько-правового забез­печення. За формою правовий господарський порядок як надзвичайно складний комплексний економіко-правовий феномен складається із: 1) системи встановлених законодавством правових режимів господа­рювання, що забезпечують здійснення господарської діяльності на окремих ринках товарів та послуг, в окремих секторах та галузях еко­номіки; 2) системи встановлених законодавством механізмів захисту правового господарського порядку як від актів прямого економічного опортунізму через формування інституту господарсько-правової від­повідальності, так і через реалізацію системи заходів скорочення об­сягів тіньової економіки; 3) законодавчо забезпеченого механізму формування та реалізації державою власної економічної політики в сфері господарювання, що, зокрема, визначає рівень інтенсивності реалізації тих чи інших господарських відносин у межах існуючого правового господарського порядку, а також зміст та напрями трансфор­мації такого порядку з метою виведення господарських відносин на принципово новий рівень ефективності.

За своїми сутнісними ознаками правовий господарський порядок у частині ринкового саморегулювання економічних відносин, як відомо, базується на плюралізмі та рівно­сті форм власності, свободі підприємницької діяльності, свободі кон­куренції та ціноутворення. Відтак право на підприємницьку діяльність, його зміст, межі та порядок реалізації виступає одним із наріжних каменів усієї системи відносин правового господарського порядку. Слід зазначити, що відповідно до преамбули ГК України він має на меті утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі країни, зокрема за рахунок розвитку підприємництва, і на цій основі підвищити ефективність суспільного виробництва.

Державне регулювання економіки опосередковують організаційно-господарські правовідносини між державними органами і суб’єктами господарювання[4].

Державне регулювання економіки відіграє велику роль у всіх країнах. Для реалізації державою основних завдань щодо державного регулювання економіки найдоцільнішим є використання на практиці різноманітних засобів та механізмів регулювання господарської діяльності. Головними елементами механізму державного регулювання економіки є суб’єкти, об’єкти, методи і засоби.

Основні засоби державного регулювання закріплені у ГК України. Також, в Україні прийнятий спеціальний Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та ще декілька законів, спрямованих на правове забезпечення державного регулювання економіки.

Ч.2 ст. 12 ГК України визначає такі основні засоби державного регулювання господарської діяльності: державне замовлення; ліцензування, патентування та квотування; сертифікацію та стандартизацію; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання податкових, інвестиційних та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій).

Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються ст.13-16 ГК України, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку, які розробляються у відповідності із Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України». Серед законодавчих актів, які визначають основні засоби, що застосовуються державою до господарських правовідносин, слід виділити наступні: «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», «Про здійснення державних закупівель», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Податковий кодекс, «Про зовнішньоекономічну діяльність» і т. ін.

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначає основні принципи такої політики, в т. ч. збалансоване врахування інтересів різних категорій учасників господарських відносин – суб'єктів господарювання, громадян, держави (ст. 4), зміст державної регуляторної політики та напрями її забезпечення (статті 5-14), повноваження органів державної влади (в т. ч. спеціально уповноважених) та місцевого самоврядування щодо здійснення державної регуляторної політики у сфері господарювання (статті 15-40).

Застосовуючи ці засоби, держава організовує господарську діяльність у макроекономічному масштабі, виконує господарсько-організаторську функцію і забезпечує соціальну орієнтацію економіки.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття господарського права.

2. Господарські правовідносини: поняття та види.

3. Характеристика складових господарських правовідносин.

4. Які методи господарського права Ви знаєте?

5. Принципи господарювання.

6. Яких Ви знаєте учасників відносин у сфері господарювання?

7. Як класифікується господарська діяльність? Які застосовуються при цьому критерії класифікації?

8. Які основні відмінності підприємництва від некомерційної господарської діяльності?

9. Назвіть поняття та ознаки підприємницької діяльності.

10. Назвіть принципи підприємницької діяльності.

11. У чому полягає роль держави у сфері економіки?

12. За допомогою яких засобів забезпечується вплив держави на економічну сферу?

[1] Знаменський Г.Л. Наукоємність сучасного господарського права / Г.Л. Знаменський // Право України.-2010.-№8.-С.19.

[2] Вінник О.М. Господарське право: навчальний посібник [для студ. вищ. навч.закл.] / [О.М.Вінник].- [2-ге вид.,змін. та доп.].- К.:Правова єдність, 2009.- С. 47.

[3] Господарське право:підручник /В.С.Щербина.-6-те вид.,перерорб. і допов. - К.: Юрінком Інтер,2013 – С.7.

[4] Вихров О.П. Організаційно-господарські правовідносини / О.П. Вихров. – К., 2008.-С.7