Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Часткове (якісне) голодування

Часткове (якісне) голодування - недостатнє надходження з їжею одного або декількох поживних речовин при нормальній енергетичній цінності їжі.

Різновидами часткового голодування є: 1) вуглеводне, 2) білкове, 3) жирове, 4) вітамінне, 5) мінеральне, 6) водяне голодування.

1) Відносне білкове голодування. При білковій недостатності розпад власних біл-ків у різних органах відбувається нерівномірно: інтенсивно у печінці, менше - у м'язах, шкірі та мозку. Порушується утворення ферментів. У зв'язку з недостатністю незамінних амінокислот у людей з'являється велика втомлюваність і атрофія м'язів. У крові гіпопротеїнемія, насамперед, за рахунок альбумінової фракції. Сповільнюються утворення еритроцитів, епітелізація, ріст волосся і т.д. Слабшає фагоцитоз, знижується опірність до інфекцій і інтоксикацій, утворення антитіл.

2) Відносне жирове голодування. Найбільше біологічне значення для організму мають ненасичені жирні кислоти (арахідонова, лінолева і ліноленова). При дефіциті в організмі цих жирних кислот порушується окисне фосфорилювання. Клінічно проявляється: розвитком дерматозів з явищами некрозу, підвищенням крихкості та проникності капілярів із виникненням крововиливів і кровотеч, значним зростанням основного обміну, підвищеним відкладенням холестерину.

3) Відносне вуглеводне голодування. При дефіциті вуглеводів у їжі частина амінокислот перетворюється в цукор, що дозволяє організму деякою мірою підтримувати необхідний мінімальний рівень цукру в крові. Підвищені витрати білка приводять до розвитку негативного азотистого балансу. У випадку вуглеводного голодування організм для енергетичних цілей змушений використовувати у великих кількостях жири, що супроводжується підвищеним розпадом жирних кислот у печінці з утворенням надлишку ацетооцтової і бета-оксимасляної кислот та ацетону і розвитком кетоацидозу. Усі ці явища супроводжуються пригніченням ЦНС, втратою апетиту, втратою маси тіла.

4) Відносне мінеральне голодування. До найголовніших мінеральних елементів відносяться калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, хлор, залізо, йод, цинк і ряд інших металів. Частина з них входить у структуру білка, ліпідів, ферментів, гормонів. Такі катіони, як натрій, калій, кальцій, мають велике значення для процесу збудження. Залізо входить до складу гемоглобіну, йод необхідний для утворення гормонів щитоподібної залози і т.д. У залежності від недостатності того чи іншого мінерального елемента виникають відповідні порушення.

5) Відносне вітамінне голодування. Патологічні зміни, які виникають у результаті часткової недостатності вітамінів одержали назву гіповітамінози. Потреба людини у вітамінах і, отже, можливість розвитку вітамінної недостатності залежать від бага-тьох факторів. У тих випадках, коли жир у раціоні в значних кількостях заміняється вуглеводами, підвищується потреба у вітамінах В₁, В₆, В₁₂. При зниженні кислотно-сті шлункового соку відбувається посилене руйнування вітаміну С, у випадках зме-ншення утворення шлункового гастромукопротеїну - підвищене руйнування вітамі-ну В₁₂. Усмоктування більшості вітамінів порушується при проносах. Вітаміни, що всмокталися, погано депонуються і не вступають в обмінні процеси при порушенні діяльності печінки. Гіповітамінози можуть виникнути при підвищеній потребі орга-нізму у вітамінах при вагітності, лактації, посиленій фізичній роботі. Виникненню вітамінної недостатності може сприяти використання з лікувальною метою антималярійних, сульфаніламідних препаратів, які порушують біосинтез вітамінів.