Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальна технологія виробництва круп

Читайте также:
  1. Аналіз виробництва культури
  2. Біотехнологічні способи одержання (виробництва) меду
  3. Взаємозв’язок технології та організації виробництва.
  4. Вимоги законодавства щодо розроблення, виробництва, досліджень, сертифікації та експлуатації криптосистем
  5. Від витворів мистецтва до друкарського штампу. До історії виробництва фарфору і фаянсу в Україні
  6. Г) територіальний базис, природний ресурс та основний засіб виробництва.
  7. Державна регламентація виробництва і торгівлі
  8. Друга закономірність: пропорційність виробництва і управління.
  9. Економічна ефективність виробництва зерна
  10. Економічні закони та закономірності розміщення виробництва, їх об’єктивний характер

 

Очищення від домішок полягає у максимальному відокремленні сміттєвих домішок за допомогою сепараторів, трієрів тощо.

Одержані фракції відрізняються не тільки складом домішок але й геометричними розмірами, фізико механічними властивостями, натурою, масою 1000 зерен, густиною та іншими показниками. Це дозволяє застосовувати оптимальні режими обробки для кожної фракції.

Гідротермічну обробку зерна (ГТО) застосовують при підготовці гречки, вівса, гороху, пшениці, кукурудзи. Для пшениці використовують холодне кондиціонування, а для гречки, вівсюга, гороху – гаряче. При холодному методі ГТО зерно зволожують водою, температурою близько 40оС, потім проводять непротяжне відволожування протягом 0,5... 3,0 год. В цей час волога проникає в периферійні шари ендосперму. Підвищена вологість оболонок сприяє кращому їх відокремленню, міцність ядра при цьому практично не знижується. При гарячому методі ГТО зерно пропарюють протягом 1,5... 8 хвилин. Обробка зерна парою приводить до швидкого зволоження і прогріву зерна, що підвищує опір зерна руйнуванню, послабляє зв’язок оболонок з ядром. Після пропарювання зерно сушать, внаслідок чого значно знижується міцність оболонок, вони легше піддаються подрібненню. Закінчується процес ГТО охолодженням зерна, яке сприяє додатковому зневодненню оболонок і їх відокремленню.

Сортування зерна перед лущенням на фракції за розмірами підвищує ефективність лущення. Чим краще розсортоване зерно за розмірами, тим вище ефективність роботи лущильних машин.

Лущення зерна забезпечує відокремлення квіткових та насінних оболонок зерна від ядра. Використовують 5 основних видів лущильних машин: вальцедекові, верстати, верстати з обгумованими валиками, лущильні посади, лущильні машини з абразивними дисками і оббивні машини. Кожна з них придатна для лущення однієї чи двох визначених зернових культур і не здатна для інших.

Сортування продуктів лущення забезпечує відокремлення ядра, не лущеного зерна, подрібнених частин ядра, мучку, лушпиння. Це досягається за допомогою просівних машин – розсівах, крупосортувалках, аспіраційних колонках (відділення лушпиння), повітряних сепараторах, трієрах, ситах.

Шліфування ядра застосовується для зняття з поверхні ядра частково залишеної оболонки, алейронового шару, зародка та пилу. Це покращує зовнішній вид крупів, підвищує їх поживну цінність, покращує кулінарні властивості, знижує тривалість варіння, зменшує вологопоглинаючу здатність та інше. Відокремлення зародку зменшує вміст жиру і тим самим покращує умови зберігання круп, оскільки жир не стійкий при зберіганні і може надати продуктові присмак і гіркоту. Завдяки шліфуванню ядро набуває округленої форми.

Полірування ядра виконується для придання більш кращого вигляду крупам. Процес відбувається аналогічно шліфуванню, але робочі органи машини виконуються з більш м’якого матеріалу - шкіри, тканини, абразивні поверхні роблять з меншою зернистістю.

Різання ядра використовується для виробництва номерних (подрібнених) круп (пшеничної, кукурудзяної, перлової, ячмінної). Для подрібнення використовують вальцеві верстати і барабанні дробарки. Потім сортують на просіюючих машинах, розподіляючи на фракції за номерами.

Сортування і контроль продукції – заключний етап переробки зерна в крупи. Його мета – покращити якість круп в результаті підвищення в них вмісту доброякісного ядра.

Процес контролю цілих не подрібнених круп (ядра) передбачає: просіювання на ситах для відокремлення недолущенних і недоброякісних зерен; сортування в трієрах крупів (рисова, вівсяна) для відокремлення частинок ядра; просіювання в аспіраційних машинах для відокремлення оболонок і мучки; контроль в магнітних апаратах для відокремлення металомагнітних домішок.

Контроль подрібнених крупів простіший. Їх розсортовують на ситах за розмірами (номерами). Номер крупи характеризує величину частин. Крупу кожного номера провіюють в аспіраторах та в магнітних апаратах.

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 59 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав