|
Читайте также: |
Аксіома 1.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Аксіома 2.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Аксіома 3.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Аксіома 4.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Аксіома 5.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Аксіома 6.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ВИХОДА І ГАТУНКИ БОРОШНА
Зернові культури відносять до трьох родин:
· злакові - пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, просо, сорго;
· гречані – гречиха;
· бобові – боби, горох, квасоля, соя, сочевиця та ін.
За морфологічними ознаками зернові злакові культури ділять на справжні – пшениця, жито, ячмінь, овес та просоподібні – інші культури.
Зернівка будь-якого злаку складається з оболонки насінини, ендосперму, зародка.
Оболонка захищає зерно від ушкоджень і складаються в основному з клітковини та мінеральних речовин. Оболонка насінини має два шари – плодовий та насінний. При переробці зерна оболонку видаляють, так як вона погіршує колір борошна. Плодовий шар порівняно легко відділяється, а насінний міцно зростається з іншими шарами.
Ендосперм – основна частина зернівки (займає до 85 відсотків маси зерна), що складається з борошнистого ядра у якому зосереджені запасні живильні речовини. Клітини ендосперму заповнені зернами крохмалю, що оточені частинками білку. Ендосперм найбільш цінна частина зерна, з якого отримують вищі гатунки борошна. Чим більше ендосперму в борошні тим вищий вихід борошна.
Ендосперм може бути скловидним, напівскловидним і борошнистим. До скловидних відносять зерна які слабо переломлюють промінь світла і при просвічуванні здаються прозорими. Скловидна пшениця відрізняється від борошнистої більш високим вмістом білку і фізичними властивостями – більшою щільністю і твердістю.
Поверхневий шар ендосперму називають алейронови м. Алейроновий шар містить білок та жироподібні речовини, але вони заключені у товстий шар клітковини і тому практично не засвоюються організмом людини. При переробці зерна та алейроновий шар стараються видалити.
Зародок містить багато цукрів, білків, жирів, вітамінів, ферментів. Але присутність зародків у борошні погіршує колір і якість борошна, бо жир при зберіганні борошна легко окислюється і прогіркає. Тому зародки теж видаляють.
Борошно – це цінний продукт помелу зерна, який використовують в хлібопекарній, кондитерській промисловості та для виробництва макаронів.
Борошномельні властивості зерна проявляються в процесі переробки зерна в борошно і визначаються показниками загального виходу борошна, його якістю.
Виходом називають кількість борошна, виробленого із зерна в результаті його помелу. Вихід виражають у відсотках до маси переробленого зерна.
Борошномельні заводи виробляють борошно різних виходів і гатункової назви.
Пшеничне: 96% - оббивне (одногатункове), 85% - другого гатунку (одногатункове), 78% двогатункове і тригатункове, 77% -одногатункове (поліпшене другого гатунку), 75% -тригатункове, 72% -першого гатунку (одногатункове), 70% -двогатункове або одногатункове.
Житнє: 95% -оббивне (одногатункове), 87% шеретоване (одногатункове), 78% -двогатункове, 63% сіяне –(одногатункове).
Окрім того виробляють одногатункове борошно із суміші зерна пшениці і жита: пшенично-житнє (70% пшениці і 30% жита) з виходом 96% і житньо-пшеничне (60% жита і 40% пшениці) з виходом 95%.
В залежності від схеми помелу, в межах встановленого виходу можна виробляти борошно одного або кількох гатунків.
Найбільш близьким по хімічному складу до зерна є оббивне борошно. В ньому лише на 0,1% менше золи і на 0.2% менше клітковини. Вміст інших компонентів оббивного борошна майже співпадає з вмістом їх у зерні.
В борошні вищого гатунку міститься менше білку, жиру, клітковини, золи і цукрів у порівнянні з борошном 1-го гатунку. Борошно високих гатунків містить мінімальну кількість вітамінів групи В і мінеральних речовин. Тому борошно високих гатунків вітамінізують синтетичними вітамінами.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 243 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |