Читайте также:
|
Методики практичної психології
кн.пс.н. Ковальчук З. Я.__________
Р.
ПЛАН
Проведення лекційного заняття з навчальної
дисципліни «Основи психокорекції»
Спеціальність – «Практична психологія», «Психологія»
Курс – 3,4
Група (и) – ПП-31, ППД-31, ПУ-41, ПУ-42.
Тема 5/3: „ Когнітивно-поведінкова психокорекція”
Питання:
1. Теоретичні основи психокорекції А. Бека.
2. Техніка когнітивно-поведінкової психокорекції А. Бека.
Час – 2 год.
Основна література:
1. Зубалий Н.П., Левочкина А.М. Основы психотерапии: Учеб. пособие. ─ К.: МАУП, 2001 ─ С.160, с.107-113.
2. Осипова А.А. Общая психокорекция: Учебное пособие для студентов вузов. ─ М.: ТЦ “Сфера”, 2001 ─ C.512, с.81-88, с.96-106.
Додаткова література:
1. Варій М.Й. Загальна психологія. Підручник / для студ. псих. та педагог. спеціальностей ─ 2-е видання випр. і доп. ─ К.: Центр учбової літератури ─ 2007.
2. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение). ─ СПб.: Питер Пресс, 1997 ─ С.608, с.431-476. ─ (Мастера психологии).
Навчальна мета:
1. Сформувати у майбутніх психологів чітке уявлення про основні теоретичні постулати когнітивно-поведінкового напрямку психокорекції за А. Беком та терапії реальністю У. Глассером.
2. Засвоїти цілі, позицію психолога та основні етапи когнітивно-поведінкового підходу до психокорекції.
3. Ознайомитися із основними техніками когнітивно-поведінкового підходу до психокорекції.
Виховна мета:
Сприяти формуванню у майбутніх психологів основ професійної ідентичності, засвоєнню основ професійної етики, створити передумови для визначення власних технічних уподобань з метою подальшої професійної диференціації.
Місце проведення: навчальна аудиторія за розкладом
Інформаційно-технічне забезпечення: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ПЛАН
Проведення заняття
| № п/п | Зміст | Час (хв.) |
| І | Вступна частина: перевірка наявності курсантів (студентів), їх готовності до заняття; оголошення теми лекційного заняття і питань; надання основної та додаткової літератури за темою; визначення навчальної та виховної мети заняття; визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю; | до 10 |
| ІІ | Основна частина: 1. Теоретичні основи психокорекції А. Бека. Висновки до 1-го питання. 2. Техніка когнітивно-поведінкової психокорекції А. Бека. Висновки до 2-го питання. | |
| ІІІ | Підсумкова частина заняття 1) висновки до лекції; 2) відповіді на запитання; 3) оцінювання ефективності навчального заняття, активності курсантів (студентів) і виставлення оцінок; 4) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття. | до 10 |
ПЛАН-КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
Вступ
Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з когнітивною школою психокорекції. Минулого разу ми ознайомилися з основними теоретичними засадами когнітивного підходу, загальноприйнятою в цій школі процедурою психокорекції та особливостями класичних технік, розроблених на підставі теорії Д. Келлі. Ми зазначили, що деякі автори розрізняють когнітивно-аналітичний та когнітивно-поведінковий різновиди когнітивної психокорекції. І те, що подібний поділ доволі умовний. Просто, деякі авторські позиції ближчі за своїми уявленнями до поведінкової школи, а інші ─ до психоаналітичного підходу. Як приклад когнітивно-аналітичної психокорекції ми розглянули теоретичні міркування та техніки запропоновані А. Еллісом, адже Елліс аналізує способи мислення клієнта, та намагається змінити його емоції. Сьогодні ми продовжуємо знайомитися із різними методами когнітивної школи психокорекції і детальніше розглянемо ще два підходи: метод когнітивної психокорекції А. Бека та реальнісну терапію У. Глассера.
І питання: Теоретичні основи психокорекції А. Бека.
До когнітивно-поведінкових теорій та методів когнітивного напрямку можна, в першу чергу віднести підхід до психокорекції А. Бека. Головна ідея когнітивної психокорекції А. Бека є у тому, що вирішальним чинником для виживання організму є процес переробки інформації. В результаті народжуються програми поведінки.
У своїй монографії «Когнітивна терапія і емоційний розлад» (1976) А. Бек виказує принципово новий підхід до корекції емоційних порушень, відмінний від традиційних шкіл психоаналізу і поведінкової терапії.
Когнітивний підхід А. Бека до емоційних розладів змінює погляд людини на самого себе і свої проблеми. Клієнта навчають можливості розгледіти в собі індивіда, що має нахил породжувати помилкові ідеї, але і здатного відмовитися від помилкових ідей або їх виправити. Тільки визначивши або виправивши помилки мислення, клієнт може створити для себе життя з вищим рівнем самобуття.
Людина виживає, одержуючи інформацію з навколишнього середовища, синтезуючи її і плануючи дії на основі цього синтезу, тобто виробляючи самостійно програму поведінки.
Програма може бути нормальною (адекватної) або аномальною (неадекватною). У разі когнітивного зсуву в переробці інформації починає формуватися аномальна програма. Наприклад, одержавши певний досвід в деяких життєвих ситуаціях, люди починають тенденційно інтерпретувати свій досвід: людина, для якої ідея можливої раптової смерті має особливе значення (у зв'язку із тим, що вона втратила когось з близьких чи родичів), може, переживши загрозливий епізод, почати інтерпретувати нормальні тілесні відчуття як сигнал наступаючої смерті. У неї розвивається тривожний стан, який може перерости в хворобливо-тривожний, при цьому її програма поведінки активується програмою виживання. З усього потоку інформації, який поступає, вибиратимуться «сигнали небезпеки» і блокуватимуться «сигнали безпеки». І в результаті, на відносно незначні стимули, клієнт починає реагувати як на сильну загрозу, відповідаючи емоційно і поведінково неадекватно.
Активована програма є відповідальною за когнітивний зсув в переробці інформації. Нормальна програма правильно сприйнятих і проінтерпретованих даних замінюється «тривожною програмою», «депресивною програмою», «панічною програмою» тощо. Коли це трапляється, людина починає відчувати симптоми тривоги, депресії або паніки.
А. Бек вважає, що у кожної людини в когнітивному функціонуванні є своє слабке місце — «когнітивна вразливість». Саме вона визначає схильність людини до психологічного стресу.
Особистість (за А. Беком) формується схемами або когнітивними структурами, які є базальними переконаннями. Ці схеми починають формуватися в дитинстві на основі особистого досвіду і ідентифікації із значущими іншими. Кожна людина формує власну концепцію себе, інших, світу і концепцію свого існування у світі. Ці концепції підкріплюються подальшим досвідом людини і, у свою чергу, впливають на формування інших переконань, цінностей, позицій.
Схеми є стійкими когнітивними структурами, які стають активними при дії специфічних стимулів, стресів або обставин. Схеми можуть бути як адаптивними, так і дисфункційними. Наприклад, в «когнітивну тріаду депресії» входять:
— негативне уявлення про себе («Я непристосований, нікчемний, знедолений невдаха»);
—негативний погляд на світ (Клієнт переконаний, що світ пред’являє надмірні вимоги до нього і будує нездоланні бар'єри на шляху до досягнення цілей і що в світі немає задоволення. Це може бути досвідом спілкування з рідню матір’ю в дитинстві.);
—нігілістичний погляд на майбутнє (Клієнт переконаний, що труднощі, котрі ним переживаються, непереборні. Із почуття повної безнадійності народжуються суїцидні думки.).
Таким чином, емоційні порушення і поведінкові розлади розглядаються як опосередковані когнітивними структурами і актуальними когнітивними процесами (у яких як проміжні змінні виступає думка— когніція).
Психологічні порушення, які передують етапу нейрофізіологічних розладів, пов'язані з аберацією мислення. (Під аберацією мислення А. Бек розумів порушення на когнітивній стадії переробки інформації, які спотворюють бачення об'єкту або ситуації.) Спотворені когніції, або інакше когнітивні спотворення, є причиною помилкових уявлень та самосигналів і, як наслідок, неадекватних емоційних реакцій.
Когнітивні спотворення — це систематичні помилки в думках під впливом емоцій. До них відносяться:
1. Персоналізація — схильність інтерпретувати подію в аспекті особистих значень. Наприклад, люди з підвищеною тривожністю вважають, що багато подій, які насправді зовсім з ними не зв'язані, торкаються їх особисто або спрямовані проти них особисто. Так, зустрівши похмурий погляд перехожого, клієнт думає: «Він відчуває до мене огиду. Всі хто бачить мене відчувають огиду». Таким чином, клієнт переоцінює як частоту, так і ступінь негативних відчуттів, які він викликає у інших людей.
2. Дихотомічне мислення. Невротизований клієнт схильний мислити крайнощами в ситуаціях, що зачіпають його чутливі місця, наприклад самооцінку, при вірогідності наразитися на небезпеку. Подія визначається тільки в чорних або білих фарбах, тільки як хороше або погане, прекрасне або жахливе. Така властивість називається дихотомічним мисленням. Людина сприймає світ тільки в контрастних фарбах, відкидаючи півтони, нейтральне емоційне положення.
3. Вибіркове абстрагування (витягання). Це концептуалізація ситуацій на основі деталі, витягнутої з контексту, при ігноруванні іншої інформації у цих же ситуаціях. Наприклад, на галасливій вечірці молода людина починає ревнувати свою дівчину, яка схилила голову до іншого чоловіка, щоб краще його розчути.
4. Довільні висновки — бездоказові висновки, що навіть суперечать очевидним фактам. Наприклад, мати, яка працює, в кінці важкого робочого дня робить висновок: «Я — погана мати».
5. Надгенералізація — невиправдане узагальнення на основі одиничного випадку. Наприклад, клієнт зробив помилку, але думає: «Я завжди все роблю неправильно». Або після невдалого побачення жінка робить висновок: «Всі чоловіки однакові. Вони завжди до мене погано відноситимуться. У мене ніколи нічого не вийде у стосунках з чоловіками».
6. Перебільшення (катастрофізація) — перебільшення наслідків будь-яких подій. Наприклад, клієнт думає:- «Якщо ці люди про мене погано подумають — це буде просто жахливо!»; «Якщо я на іспиті нервуватиму — я обов'язково провалюся і мене відразу виженуть із університету».
Цілі корекції. Основна мета — виправлення неадекватних когніцій, усвідомлення правил неадекватної обробки інформації і заміна їх правильними.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 214 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |