Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Критерії прийняття рішення

Читайте также:
  1. VІІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів з дисципліни
  2. Алгоритм вирішення задачі
  3. Безпосередня демократія - це здійснення влади самим народом шляхом голосування або шляхом підтримки пропозицій (ініціатив), внаслідок яких можуть бути прийняті владні рішення.
  4. В.Г. Афанасьєв називає наступні основні управлінські функції: вироблення і ухвалення управлінського рішення; організація; регулювання і корегування; облік і контроль.
  5. Визнання та виконання міжнародного комерційного арбітраж­но­го рішення
  6. Визначення початкового рішення транспортної задачі.
  7. Визначте причини прийняття християнства.
  8. Витрати, пов’язані з розглядом справи. Критерії визначення РОЗМІРУ витрат, пов’язаних з розглядом справи
  9. Відповідальність за прийняте рішення та його виконання.
  10. Групові методи розробки варіантів прийняття управлінських рішень.

 

n прибуток/ рентабельність

 

n ліквідність/платоспроможність

 

n структура капіталу (фінансова незалежність)

 

n накладні витрати, пов’язані із залученнм коштів (емісійні витрати,

аудиторські перевірки, публікація звітності)

 

n мінімізація оподаткування

 

n об’єктивні обмеження (відсутність кредитного забезпечення, законодавчі орбмеження, особливості форми організації бізнесу)

 

n особливості законодавства про банкрутство (черговість задоволення претензій кредиторів, пріоритет санації чи банкруртсва)

 

n максимізація доходів власників (дивідендна політика)


 

 

Терещенко О.О. "Corporate Finance"


Теоретичні основи КФ

 

n теорія асиметричної інформації - переваги в інформаційному забезпечення окремих суб’єктів фінансово-економічних відносин створюють умови для отримання ними додаткових доходів (“інформаційна рента”)

 

n теорія агентських відносин досліджує питання делегування повноважень з управління майном та капіталом в рамках договірних відносин (принципал-агент відносин). Головна мета теорії - оптимізувати фінансові відносини та узгодити умови відповідних договорів і законодавчих актів таким чином, щоб забезпечити баланс інтересів принципала та агента.

 

n прагнення окремих суб’єктів отримати інформаційну ренту призводить до неефективних управлінських рішень та є причиною виникнення конфліктів інтересів

 

n Дж. Акерлоф, принцип лимону: „лимони” витісняють „хороші” товари і ринок припиняє своє існування.


 

 

Терещенко О.О. "Corporate Finance"


Теорія принципал-агент відносин

 

Опортуністична поведінка агента – діяльність, спрямована на максимізацію власної вигоди за рахунок інших. Досягнення своїх цілей агент забезпечує у результаті приховання:

 

n своїх істинних характеристик (Hidden Characteristics);

 

n істинних намірів (Hidden Intention) та

 

n окремих трансакцій (hidden action).

 

Ключове завдання теорії принципал-агент відносин: обґрунтування таких умов контрактів, що регулюють відносини між принципалом і агентом, які б мінімізували можливості опортуністичної поведінки агента.

 

Перше найкраще рішення („first-best“) - можливе лише за симетричного розподілу інформації та відсутності витрат на збір інформації.

 

Друге найкраще рішення („second-best”) – найкраще рішення, що приймається за асиметричного розподілу інформації.

 

Агентські витрати -додаткові витрати,необхідні для подолання наслідківінформаційної асиметрії та визначаються як різниця між витратами за першого та другого найкращого рішення. Типові агентські витрати:

 

n витрати на контроль та моніторинг діяльності агента;

 

n витрати на преміювання та налагодження ефективної системи мотивації.


 

Терещенко О.О. "Corporate Finance &

 

Controlling"


Класифікація типів принципал-агент відносин з високим потенціалом конфлікту інтересів

 

  •ПРИНЦИПАЛ •АГЕНТ  
       
  •Власники підприємства •Топ-менеджмент  
       
  •Топ-менеджмент •Керівництво структурними підрозділами  
       
  •Менеджмент •Персонал  
       
  •Кредитори •Менеджмент, власники  
       
  •Клієнти, замовники •Підприємство  
       
  •Дрібні акціонери •Крупні акціонери  
       
  •Страхові компанії •Підприємство  
       
  •Власники та всі інші кредитори •Державні органи  
       
  •Незабезпечені кредитори •Забезпечені кредитори  
       
       

 

 

Терещенко О.О. "Corporate Finance"


Behavioral Finance

 

BF: напрямок фінансів, який досліджує вплив інформації на поведінку учасників ринку капіталів за різних рамкових умов з метою прогнозування та управління поведінкою учасників фінансових відносин.

 

n Нобелівська премія з економіки: Д. Каннеман разом з А. Тверськи обґрунтували проспективну теорію (”prospect theory”), яка позначається також

 

як «нова теорія очікувань» або «теорія вибору» (Kahneman D., Tversky A.

 

Prospecttheory: An analysis of decision under risk // Econometrica. – 1979. - № 47(2). – р.263–291)

 

n Індивіди є більш чутливими до втрат, ніж до виграшів. Це означає, що для економічних суб’єктів є більш важливим уникнення збитків, ніж отримання прибутків.

 

n Індивіди готові нести набагато вищі ризики для збереження існуючої ситуації (status-quo), порівняно з ризиками, пов’язаними зі зміною існуючого стану справ.

n Когніти́вний дисона́нс (від англ.: cognitive — «пізнавальний» та dissonance — «відсутність гармонії») — внутрішній психічний конфлік т, що є наслідком зіткненні в свідомості індивіда суперечливих знан ь, ідей або поведінкових установок стосовно деякого об'єкта чи явища, за якого з існування одного елемента виникає заперечення іншого.


 

Терещенко О.О. "Corporate Finance"


Behavioral Finance

 

Вихідні положення BF:

 

n наявність аномалій на фінансових ринках та періодичні кризи, зумовлені психологічними факторами;

 

n перманентні конфлікти цілей агентів, відповідальних за прийняття економічних рішень, що пояснюється суб’єктивними преференціями учасників фінансових відносин;

 

n асиметричний розподіл інформації між учасниками фінансових відносин;

 

n дія ментальних та психологічних факторів, у результаті яких ілюзорна раціональна поведінка окремих суб’єктів фінансових відносин веде до колективної нераціональності;

 

n фінансові рішення досить часто приймаються під впливом емоцій;

 

n індивіди набагато більше часу витрачать на прийняття незначних рішень порівняно з важливими.

 

Причини нераціональної поведінки: зайва самовпевненість та ілюзія управління ситуацією; переоцінка можливостей свого впливу на майбутню ситуацію; евристичні помилки та небажання їх визнавати; ефект стадної поведінки (небажання брати відповідальність на себе та приймати самостійні рішення); когнітивний дисонанс (недооцінка важливої інформації через зацикленість на існуючих поточних прогнозах); недооцінка можливостей конкурентів.

 

 

Терещенко О.О. "Corporate Finance"


Behavioral Finance

 

  Ознака   Визначення       Зміст проблеми       Пояснення        
                       
  Hidden   Приховані     якісні Складність чітко розрізнити Параметри поведінки  
  Characteristics характеристики   певних хороші   та прийнятні агента задані та відомі  
      об’єктів та суб’єктів у альтернативи від поганих та принципалу        
      результаті нерівномірного неприйнятних (наприклад          
      розподілу інформації кваліфікація, потенціал          
                витрат,       досвід,          
                продуктивність).                
  Hidden   Приховання істинних намірів Необхідність попередити Агент може визначати  
  Intention   через надмірну люб’язність, шкідливу   для принципала параметри   своєї  
  (Holdup)   послужливість,   вдавану послідуючу поведінку агента поведінки, які відомі  
      порядність та чесність. з метою мінімізації принципалу        
      Приховане вимагання. безнадійних понесених          
                витрат     (sunk costs) у          
                результаті некоректних          
                рішень агента                
  Hidden Action Моральний ризик, який є Принципал не   має Агент може визначати  
  (Moral Hazard) наслідком неспроможності можливості розрізняти параметри   своєї  
      контролювати принципалом зовнішні   ризики та ризики поведінки, однак це  
      поведінку (діяльність) агента некоректної поведінки невідомо принципалу  
      у результаті   здатності агента. Досягнення цілей          
      останнього до   прихованих агента     здійснюється за          
      дій (трансакцій) з метою рахунок принципала.              
      максимізації власної вигоди.                        
                             
                             
              Терещенко О.О. "Corporate Finance &              
              Controlling"                    


Конфлікти інтересів та їх нейтралізація

 

 

  Період Перед укладанням Після укладання    
  Інформаційна асиметрія договору договору    
         
           
  Для страхувальника Брак інформації про Неповна інформація про    
    якість продукту та про зміну платоспроможності    
    надійність оферента страховика    
           
  Для менеджменту Брак інформації щодо Дефіцит інформації про    
  страхової компанії схильності клієнта до сумлінність та чесність    
    ризику та щодо послуг страхувальника    
    інших оферентів      
           
  Для власників страхової Неінформованість щодо Неповна інформація про    
  компанії рівень кваліфікації діяльність менеджменту    
    менеджменту      
           
  Для інших сторін Брак повної інформації      
  (перестраховик) про якість страховика      
           

 

 

Терещенко О.О. "Corporate Finance"


Методи зменшення інформаційної асиметрії та нейтралізації конфліктів інтересів

 

Скрінінг (screening), фільтрація –виявлення прихованиххарактеристик об’єкта до здійснення операції (оцінка кредитоспроможності, оцінка інвестиційної привабливості тощо).

 

Метод самоселекції –агенту,менеджеру,продацю,клієнтупропонується прийняти ряд рішень на вибір (наприклад, щодо курсу емісії, розміру винагороди і т.д.). Вибором тієї чи іншої альтернативи агент виказує свої істинні преференції і властивості.

 

 

Системи стимулювання –додаткова оплата,бонуси,знижки,якістимулюють агента до виконання договірних зобов’язань.

 

Адміністративні методи –контроль та відповідальність(внутрішній та зовнішній аудит).

 

Система спеціальних сигналів –сигнали,що свідчать пропозитивні характеристики агента, способи подання сигналів: investor relations, інформація на сайті, дипломи, сертифікати якості тощо.


 

 

Терещенко О.О. "Corporate Finance"


Структура капіталу та теорема Міллера-Модільяні

 

В1958 р. лауреатами Нобелівської премії з економіки, американськими економістами Ф. Модільяні та М. Міллером обгрунтовано теорему, яка характеризує причинно-наслідкові зв’язки між ринковою вартістю підприємства (його корпоративними правами), структурою та вартістю капіталу.

 

Три тези:

 

1)Ринкова вартість підприємства за заданого рівня ризику не залежить від структури його капіталу (джерел фінансування),а визначається лише йогопотенційною прибутковістю. Це означає, що середні витрати на капітал підприємства (без урахування податкового фактора) не залежать від структури капіталу.

 




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 153 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав