Читайте также:
|
Державний бюджет - це річний план (кошторис) державних видатків і джерел їх фінансового покриття.
Бюджетна політика спрямована на визначення: джерел і сум надходжень коштів до державного бюджету; структури і обсягів державних видатків; шляхів покриття дефіциту бюджету. ДБ розпоряджається уряд.
Бюджет дає державі можливість вирішувати ті соціально-економічні проблеми, які не вирішуються ринковим механізмом.
Державні доходи — це, по-перше, грошові відносини з приводу розподілу ВВП, по-друге, частка ВВП, використовується державою для здійснення своїх функцій.
Доходи бюджетів України поділяються на доходи державного та місцевих бюджетів.
Доходи бюджетів різних рівнів формують за рахунок надходжень від сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших платежів, а також надходжень з інших джерел, передбачених законодавством України.
Доходи Державного бюджету формуються за рахунок податків, акцизних зборів і мита (75-85 %), надходжень від державної власності і державного підприємництва (5-8 %), внесків у державні цільові фонди соціального страхування (пенсійний, страхування від безробіття, сприяння зайнятості населення - становлять 10-12 % усіх доходів), інших доходів, установлених законодавством України і віднесених до доходів Державного бюджету (наприклад, від приватизації тощо).
Державні видатки, включаючи чисте кредитування, — це витрати, пов’язані з виконанням державою своїх функцій. Витрати — це платежі, що не підлягають поверненню, не створюють і не погашають фінансових вимог.
Видатки бюджетів усіх рівнів поділяють на:
· поточні (споживання) - це видатки бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій, які діють на початок поточного року, а також на фінансування заходів соціального захисту;
· видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капіталовкладень, структурної перебудови, субвенцій та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.
Державні видатки здійснюються за статтями на підставі бюджетної класифікації.
За функціональним призначенням вони об’єднані у п’ять груп:
1. Фінансування державних послуг загального призначення (витрати на державне управління; утримання законодавчих, виконавчих і судових органів; міжнародну діяльність, національну оборону, забезпечення громадського порядку і безпеки тощо);
2. Фінансування виробництва суспільних товарів (витрати на науку, освіту, культуру і мистецтво, охорону здоров’я, фізичну культуру і спорт, соціальний захист і соціальне забезпечення, житлово-комунальне господарство, засоби масової інформації тощо);
3. Фінансування державних послуг, пов’язаних з економічною діяльністю (видатки на розвиток галузей матеріального виробництва; на підвищення ефективності господарської діяльності, здійснення структурних перетворень в економіці, створення умов економічного зростання, на реалізацію цільових комплексних програм тощо);
4. Видатки державних цільових фондів;
5. Інші видатки (виплати процентів і витрати, пов’язані з обслуговуванням державного боргу, створення резервних фондів, трансферти загального характеру тощо).
Згідно з економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення.
Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів.
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.
Крім прямого фінансування та прямих державних інвестицій, витрати державного бюджету здійснюються у таких формах, як дотації, субсидії, субвенції.
Дотації- це асигнування з ДБ, яке проводиться на безповоротній і безоплатній основі з метою збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів, покриття касових збитків окремих держпідприємств.
Субсидії - це допомоги, що виплачуються на підтримку населення та певних видів підприємницької діяльності, сфер і галузей національної економіки за рахунок коштів державного бюджету.
Субвенції - це фінансова допомога місцевим органам виконавчої влади на конкретні цілі.
Отже, кошти з ДБ використовують на державне управління, оборону, фінансування бюджетних галузей (освіта, наука, охорона здоров'я тощо). Через бюджет (податки і видатки) відбувається перерозподіл доходів, фінансування соціальних програм; Держава, використовуючи бюджет, вирішує регіональні, структурні та інші проблеми загальнонаціонального рівня.
Кошти державного бюджету витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених законом про державний бюджет.
У державному бюджеті передбачається резервний фонд КМ України у розмірі не більше 1 % від обсягу видатків загального фонду бюджету для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не могли бути передбачені під час затвердження державного бюджету.
Головними суб'єктами фінансово-бюджетного регулювання виступають: Міністерство фінансів України; Міністерство економіки; Головне контрольно-ревізійне управління; Державне казначейство України; Державна податкова адміністрація; Державна митна служба України.
Верховна Рада України визначає головні напрями бюджетної політики, розглядає проект ДБ, вносить зміни та доповнення до нього, затверджує, контролює його виконання, затверджує звіт про використання бюджетних коштів.
Спеціальну постанову Верховної Ради України, яка визначає головні напрями та пріоритети бюджетної політики на наступний рік, називають бюджетною резолюцією.
Порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням становить зміст бюджетного процесу.
Бюджетний процес (зміст етапів бюджетного процесу) регламентований Конституцією України та Законом України "Про бюджетну систему України".
Етапами бюджетного процесу в Україні є: складання проекту Державного бюджету; розгляд Верховною Радою проекту Закону "Про Державний бюджет"; затвердження Державного бюджету Верховною Радою України; виконання бюджету; звіт про виконання Державного бюджету Міністерства фінансів.
Перевищення доходів над видатками створює профіцит (надлишок) бюджету. Він може бути використаний для дострокових виплат, погашення державного боргу, кредитування або бути переведений у дохід наступного бюджетного періоду.
Перевищення видатків над доходами утворює дефіцит бюджету.
Дефіцит ДБ (у % до ВНП) можна покривати за рахунок: посилення оподаткування; продажу державних ЦП (ОВДП, казначейських зобов'язань) та зовнішньої державної позики; продажу державного майна; емісії (додаткової емісії готівкових грошей, кредитів НБ уряду). Нестача коштів для фінансування видатків ДБ передбачає також можливість й необхідність здійснення секвестру (пропорційного скорочення) витрат ДБ, окрім спеціально захищених статей, з метою збалансування бюджету.
Дефіцит ДБ є одним з основних макроекономічних показників, які характеризують стійкість економіки. Негативними прямими наслідками дефіциту ДБ можуть бути інфляція та порушення ринкової мотивації діяльності приватних фінансових інститутів. Тому забезпечення збалансованості ДБ є одним з основних завдань уряду в контексті фінансової політики держави.
Граничний розмір дефіциту ДБ та джерела його покриття визначаються Верховною Радою України під час затвердження Державного бюджету. Граничний розмір дефіциту бюджету не повинен перевищувати розмірів витрат розвитку бюджету.
Нагромадження сум бюджетного дефіциту формують державний борг (накопичені зобов'язання держави).
Зовнішній борг - борг іноземним державам (урядам), міжнародним фінансовим установам, іноземним приватним особам та організаціям.
Внутрішній бо рг - борг своєму населенню, банкам-кредиторам, власникам державних ЦП.
Економічні наслідки зростання державного боргу можуть бути такими: підрив дії економічних стимулів розвитку виробництва внаслідок підвищення податків; передача частини НД за кордон; посилення диференціації доходів внаслідок концентрації державних боргових зобов'язань у певної (заможної) частини населення; підвищення % ставки і скорочення інвестицій; посилення непевності населення щодо майбутнього; зниження рейтингу і міжнародного авторитету країни.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 208 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |