Читайте также:
|
У Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Стаття 42 Основного Закону проголошує: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів».
Отже, вважаємо за необхідне навести визначення основних термінів та понять, що вживаються та будуть використовуватися при розгляді питань у сфері захисту прав споживачів, які окреслені у Законі «Про захист прав споживачів»:
• споживач - громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб;
• виробник - підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які виробляють товари для реалізації;
• виконавець - підприємство, установа, організація чи громадянин-підприємець, які виконують роботи або надають послуги;
• продавець - підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які реалізують товари за договором купівлі-продажу;
• договір - усна чи письмова угода між споживачем і продавцем про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, путівкою, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
• недолік - окрема невідповідність товару (роботи, послуги) вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього, а також інформації про товар (роботу, послугу), наданої виробником (виконавцем, продавцем);
• істотний недолік - недолік, що робить неможливим або неприпустимим використання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільового призначення і не може бути усунутий, або для його усунення необхідні великі затрати праці та часу, або він робить товар іншим, ніж передбачено договором, або проявляється знову після його усунення;
• безпека товару (роботи, послуги) - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища за звичайних умов використання, транспортування, зберігання, виконання і утилізації товару (роботи, послуги);
• суб'єкти господарської діяльності - підприємства, установи, організації (їх філії, представництва, відділення), незалежно від форми власності, іноземні юридичні особи (їх філії, представництва, відділення), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють господарську діяльність на території України;
• термін придатності - термін, установлений виробником товару, протягом якого органолептичні, фізико-хімічні, медико-біологічні та інші показники товару в разі дотримання відповідних умов зберігання повинні відповідати вимогам нормативних документів.
Як зазначено в статті 3 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових проблем мають право на:
- державний захист своїх прав;
- належну якість продукції, торгівельного та інших видів обслуговування;
- гарантований рівень споживання;
- безпеку товарів (робіт, послуг);
- необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про кількість, асортимент продукції, також її виробника;
- відшкодування збитків, завданих продукцією (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров’я людей товарами (роботами, послугами);
- звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
- об’єднання в громадські організації споживачів.
Розглянемо кожне з цих прав.
Державний захист прав споживачів полягає в тому, що держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору продукції, набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами продукції в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєздатності.
Право на гарантований рівень споживання забезпечується:
- запровадження у разі необхідності нормованого розподілу товарів, якщо немає гарантії їх вільного придбання кожним споживачем;
- стимулюванням виробництва продукції (товарів, виконання
робіт і надання послуг);
- запровадження компенсаційних виплат різних видів допомоги і пільг громадянам.
Право на належну якість продукції, торгівельного та інших видів обслуговування полягає в тому, що споживач має право:
- вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надає продавець (виробник, виконавець);
- для реалізації своїх інтересів у встановленні вимог до якості товарів (робіт, послуг) брати участь у розробці нормативних документів згідно з чинним законодавством;
- стосовно товарів (робіт, послуг), на які гарантійні терміни не встановлено, пред’явити продавцеві (виробникові, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців, а стосовно нерухомого майна – не пізніше трьох років від дня передачі їх споживачеві;
- при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну чи інших термінів, установлених обов’язковими для сторін правилами чи договорами, має право, за своїм вибором, вимагати від продавця або виробника: безплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на аналогічний товар належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; розірвання договору і відшкодування збитків, яких він зазнав;
- брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника;
- відмовитися від договору при виконанні робіт і наданні послуг та вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступає до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчити у визначений термін стає неможливим;
- призначити виконавцеві відповідний термін для усунення недоліків, якщо під час виконання робіт або надання послуг стане очевидним, що їх не буде виконано згідно з умовами договору, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений термін розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця;
- за своїм вибором вимагати безоплатного усунення недоліків, якщо виконавець відступив від умов договору, що призвело до погіршення виконаної роботи (послуги), відшкодування витрат, яких він зазнав при усуненні своїми силами недоліків роботи, або відповідного зменшення винагороди за роботу (послугу);
- вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності у роботах (послугах) істотних відступів від умов договору або інших істотних недоліків;
- на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця);
- на перевірку якості, комплектності, міри, ваги та ціни товарів,
що придбаються, демонстрацію безпечного та правильного їх використання;
- обміняти протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, непродовольчий товар неналежної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин, не може бути використаний за призначенням за умови, що він не споживався, збережено його товарний вигляд, споживачеві властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи, видані йому разом із проданим товаром (за винятком переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів, які не підлягають обміну чи перевіренню).
- якщо на момент обміну аналогічного товару немає, то придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або одержати назад гроші, здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж його находженні у продаж;
- на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем) у зв’язку з використанням останнім права свого становища у виробничій та торгівельній діяльності.
Право споживача на безпеку продукції забезпечується таким чином:
- споживач має право на те, щоб товари (роботи, послуги) за звичайних умов їх використання, зберігання і транспортування були безпечними для його життя, здоров’я, довкілля, а також не завдавали шкоди його майну;
- на товари (наслідки робіт), використання яких понад визначений термін є небезпечним для життя, здоров’я споживача, довкілля або може заподіяти шкоду його майну, встановлюється термін служби і виробник повинен завчасно попередити споживача про це та застерегти його від можливих наслідків в результаті використання цього товару, а також розповісти про необхідні дії після закінчення терміну його придатності;
- якщо для безпечного використання товарів, їх зберігання, транспортування і утилізації необхідно додержуватися спеціальних правил, виробник зобов’язаний розробити такі правила та довести їх до продавця або споживача, а продавець - до споживача;
- товари (роботи, послуги), на які актами законодавства або
іншими нормативними документами встановлено обов’язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров’я споживачів, їх майна, довкілля, підлягають обов’язковій сертифікації згідно з чинним законодавством, їх реалізація, використання, виконання робіт та надання послуг без сертифікатів відповідності забороняється, а підставою для дозволу на ввезення таких товарів на територію України є поданий до митних органів сертифікат відповідності, виданий чи визнаний уповноваженим на те органом;
- якщо встановлено, що при додержанні споживачем правил використання, зберігання або транспортування товарів вони завдають або можуть завдати шкоди життю, здоров’ю, майну споживача чи довкіллю, виробник зобов’язаний негайно припинити їх виробництво до усунення причин шкоди, а за необхідності - вжити заходів до вилучення їх з обороту і відкликання від споживачів, відшкодувавши в повному обсязі завдані споживачам збитки;
- створюючи новий товар, розробник повинен подати технічну документацію відповідному органу для проведення державної експертизи на його відповідність вимогам щодо безпеки життя, здоров’я і майна споживачів, а також довкілля;
- виробник зобов’язаний інформувати споживача про можливий ризик і про безпечне використання товару (роботи, послуги) за допомогою прийнятих у міжнародній практиці позначень.
Право споживача на інформацію про товари (роботи, послуги) забезпечується таким чином:
- споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх комплектного вибору і яка повинна містити: назви нормативних документів, вимогам яких мають відповідати товари (роботи, послуги); перелік основних споживчих властивостей товарів (робіт, послуг), та щодо продуктів харчування;
- склад (включаючи перелік використаних у процесі їх виготовлення інших продуктів харчування і харчових домішок), калорійність, вміст шкідливих для здоров’я речовин порівняно з обов’язковими вимогами нормативних документів і протипоказання щодо застосування; ціну і умови придбання товарів (робіт, послуг); дату виготовлення; гарантійні зобов’язання виробника (виконавця); правила і умови ефективного використання товарів (робіт, послуг); термін служби (придатності) товарів (наслідки робіт); відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та адресу виробника і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт, технічне обслуговування. Інформація, перелічена вище, доводиться до відома споживачів виробником у технічній документації, що додається до товарів (наслідків робіт, послуг) на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів (робіт, послуг) або в окремих сферах обслуговування;
- стосовно товарів (робіт, послуг), які підлягають обов’язковому підтвердженню відповідності, споживачеві повинна надаватись інформація про це;
- стосовно товарів (робіт, послуг), які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров’я споживачів та їх майна, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома інформацію про такі товари і можливі наслідки їх впливу;
- продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, мають забезпечуватись інформацією про місце їх походження;
- громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність, на етикетці товару має надати інформацію про номер документа, що засвідчує право на заняття підприємницькою діяльністю, та найменування органу, який його видав, а в разі необхідності - відомості про його сертифікацію;
- якщо надання недостовірної інформації про товар (роботу, послугу), а також про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання товару (роботи, послуги) не за призначенням або заподіяння шкоди життю, здоров’ю чи майну споживача, то він має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків винною особою у повному обсязі;
- під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про товари (роботи, послуги) чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, які він придбає;
- держава створює умови для набуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.
Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну товарами (роботами, послугами) неналежної якості забезпечуються таким чином:
- шкода, заподіяна життю, здоров’ю або майну споживачів товарами, що містять конструктивні, виробничі, рецептурні чи інші недоліки, підлягає відшкодуванню стороною, яка її заподіяла, в повному обсязі, якщо законодавством не передбачено більш високі міри відповідальності;
- право вимагати відшкодування заподіяної шкоди визначається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, перебував чи не перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем) і це право зберігається протягом встановленого терміну служби (терміну придатності), а якщо такий не встановлено - протягом десяти років з часу виготовлення товару (роботи, послуги);
- виробник (виконавець) несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та майну споживача у зв’язку з використанням матеріалів, обладнання, предметів, інструментів та інших засобів, необхідних для виробництва товарів (виконання робіт, надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань.
Судовий захист прав споживачів здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцем знаходження відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, пов’язаними з порушенням їх прав.
Право на об’єднання у громадські організації споживачів. З метою захисту своїх законних прав та інтересів громадяни мають право об’єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів - об’єднання споживачів, діяльність яких підтримується державою.
У разі порушення законодавства про захист прав споживачів господарюючі суб’єкти сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі громадяни-підприємці, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 110 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |