Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Порівняльна характеристика господарських товариств

Залежним господарським товариством можуть бути: то­вариство з обмеженою або додатковою відповідальністю у разі, якщо двадцять або більше відсотків статутного капіталу тако­го товариства належить іншому (головному) господарському товариству; чи акціонерне товариство, двадцять або більше відсотків простих акцій якого належить іншому товариству. Отже, у самому понятті „залежне господарське товариство” пе­редбачається залежність одного товариства від іншого.

Далі детально зупинимося на властивостях кожного з ви­дів ГТ.

На рис. 2.2.1. подано коротку характеристику акціонерного товариства (АТ).

Рис. 2.2.1. Характеристика акціонерного товариства

АТ може бути створене як однією, так і кількома особами. Воно може діяти у складі лише одного учасника у разі, якщо він придбав усі акції цього товариства.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, розмір якого не може бути меншим від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства. Грошові кошти та інші майнові цінності, що є внеском за придбання членства, повністю переходять у власність товариства як юридичної осо­би. Учасник утрачає безпосереднє право на майно, яке вніс при вступі до акціонерного товариства. Безпосередній стосунок уча­сника до свого внеску не може бути відновлений до моменту ліквідації товариства.

Система органів управління товариством включає: загальні збори акціонерів, раду акціонерів (спостережну раду), прав­ління, голову правління, ревізійну комісію. Вищим органом управління товариства є загальні збори. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, із правом дорадчого голосу – члени виконавчих органів, які не є акціонерами.

Загальні збори визнаються дійсними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів.

Акціонери, які володіють більш ніж 10 % акцій, і Держав­на комісія з цінних паперів і фондового ринку можуть призна­чати своїх представників для контролю за реєстрацією акціо­нерів щодо участі у зборах-акціонерів. Пропозиції акціонерів, які володіють більш ніж 5 % акцій, вносяться до порядку ден­ного зборів акціонерів обов'язково. Акціонери, які володіють більш ніж 5 % акцій, мають право вимагати скликання поза­чергових зборів. Акціонери яким належить 10 % володіють значним пакетом акцій. На момент реєстрації АТ має бути оплачено 50 % статутного капіталу (СК). Резервний фонд АТ має становити не менше 15 % СК. Всі акції товариства є іменні. Акції бувають прості та привілейовані. Частина привелійованих акцій становить не більше 25 % СК. Доходом на акції є дивіденди. Дивіденди оплачуються у строк 6 місяців після рішення зборів. Джерелом виплати дивідендів є прибуток підприємства. В акціонерному товаристві, що налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради акціонерного то­вариства обов'язкове. Спостережна рада створюється з акціо­нерів товариства і покликана стежити за дотриманням інтере­сів акціонерів між проведенням зборів.

Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю вико­навчого органу товариства, тому члени спостережної ради не можуть входити до складу виконавчого органу та ревізійної комісії. Виконавчим органом є правління або інший орган, передбачений статутом, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Роботою правління керує голова прав­ління, який призначається або обирається відповідно до стату­ту товариства.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правлін­ня товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обираєть­ся з числа акціонерів. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління ради акціонерного товариства та інші посадові особи.

Згідно Закону України „Про акціонерні товариства”, акціонерні товариства бувають приватні та публічні. Акції публічного товариства розповсюджуються вільно шляхом підписки та продажу на фондовому ринку. Акції приватного товариства розповсюджуються тільки серед учасників та працівників товариства. В приватному товаристві може бути не більше 100 акціонерів.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) найпопулярніше серед інших видів господарських товариств завдяки обмеженому ступеню відповідальності при настанні несприят­ливих обставин. Характеристику ТзОВ подано на рис. 2.2.2.

Рис. 2.2.2. Характеристика ТзОВ

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути засно­ване одним або кількома особами, при чому воно не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Отже, особа може бути учасником лише од­ного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.

Мінімальна величина статутного капіталу має становити 1 мінімальну заробітну плату відповідно до Закону Украї­ни „Про господарські товариства. До моменту державної ре­єстрації учасники товариства повинні оплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів, решту доплачують протягом першого року діяльності товариства. Якщо таку оплату не здійснено, то товариство має оголосити про зменшення свого статутного ка­піталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановле­ному порядку або прийняти рішення про ліквідацію товарист­ва. Статутний капітал підлягає зменшенню, якщо вартість чистих активів товариства виявиться меншою від статутного капіталу після закінчення другого чи кожного наступного фі­нансового року.

Корпоративні відносини (відносини між ТзОВ і конкретни­ми учасниками) припиняються у випадках, відображених на рис. 2.2.3.

Рис. 2.2.3. Підстави для припинення корпоративних відносин

Виключення і вихід учасника часто вважають синонімами, хоч їх ототожнювати не можна. Принципові відмінності між виключенням і виходом учасника відображені в табл. 2.2.3.

Таблиця 2.2.3