Читайте также:
|
Інструкція до самостійної роботи
Предмет: сучасна українська мова
Кількість годин на самостійну роботу: 10 годин
Розділ (тема): Лексикологія
Питання для самостійної роботи:
Ø Предмет лексикології. Слово та його значення. Поняття про фразеологію. Класифікація фразеологізмів.
· Багатозначні та однозначні слова. Омоніми, антоніми, синоніми.
· Склад лексики сучасної української літературної мови за походженням.
а) слова споконвічні і запозичені;
б) старослов’янізми в складі лексики;
в) слова засвоєні з слов’янських мов;
г) слова, запозичені із західної європейських мов;
д) інтернаціональна лексика в складі мови.
· Поняття активної і пасивної лексики.
а) неологізми, архаїзми, історизми.
б) Джерела фразеологізмів.
Ø Лексика української мови з погляду стилістики.
а) загальновживана лексика;
б) побутова лексика;
в) професійно-виробнича лексика;
г) емоційна лексика;
д) емоційна лексика
1) є) діалектизми, жаргонізми.
Обсяг знань, умінь, навичок:
Знати: склад лексики української мови з погляду стилістики.
Вміти: розрізняти загальновживану, побутову, професійно-виробничу лексику, емоційну лексику, діалектизми, жаргонізми.
Рекомендована література:
1. Українська мова, Дудик, частина І, параграф 73 - 82, ст. 140-146
Завдання для самостійної роботи:
1. Складіть тези статей підручника (§ 73 - 82).
2. Виконайте завдання І, ст. 147 (підручник для педучилищ, частина І)
Контрольні питання:
1. Які специфічні ознаки емоційної лексики?
2. Які слова входять до складу просторічної лексики?
3. Які функції виконує вузьковживана лексика?
4. Якими суспільними причинами зумовлюється членування лексики мови на різні стилістичні шари
Лінгвістичний словничок до самостійної роботи №5
Лексикологія (гр.lexikos – словесний, словниковий і logos – слово, вчення) – розділ науки про мову, що вивчає словниковий склад мови з точки зору походження слів, їх використання, вивчення значень.
Слово – мовна одиниця: конкретне сполучення, порядок звуків, що виражає певне поняття про явища, предмет, їх властивості і зв’язки між ними.
Лексичне значення слова – зміст слова, відображення ним певного явища. У багатозначних словах виділяють пряме і переносне значення.
Граматичне значення – значення слова, що відображає відношення між словами. Одне граматичне значення притаманне багатьом словам: дерево, зелене, працював – ці слова мають граматичне значення однини; дерева, зелені, працюють – множини.
Фразеологія – (гр. phrases, від phraseos – вираз, зворот і logos – слово, вчення)
1. Розділ мовознавства, що вивчає лексичне значення, походження і використання фразеологізмів.
2. Сукупність стійких словосполучень певної мови, автора, книги.
Фразеологічна одиниця – за змістом неподільне, стійке за будовою і структурою словосполучення.
Термін – (лат. Terminus – межа, кордон) – слово чи словосполучення, що чітко і однозначно позначає певне поняття в галузі науки, мистецтва, техніки, суспільного життя: суфікс, корінь, флексія; графіка, класичний вітраж, кольорознавство.
Синоніми (гр.synonymia- однойменний)-слова, різні за звучанням,але близькі за найзагальнішим своїм значенням чи можливостями використання;синоніми виражають тонкі відмінності між словами.
Антоніми – (гр.anti – проти і onyma – ім’я) – слова з протилежним значенням: дозволяти – забороняти, внутрішній – зовнішній, пам’ять – забуття.
Пароніми – (гр.para – біля, коло, поряд і onyma – ім’я) – слова, схожі за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови, але різні за своїм значенням: адресат і адресант, формувати і формулювати.
Омоніми (гр. homonyma, від homos – однаковий і onyma – ім’я) – слова, які мають однакове значення й написання, але зовсім різні за значенням: затягнути – уповільнити і туго зав’язати.
Неологізми – слово чи мовний зворот, створені для позначення нового предмета чи вираження нового поняття. Кожне нове слово спочатку є неологізмом, а поширившись, перестає бути таким – стає книжним чи загальновживаним.
Архаїзми (гр.archaios - стародавнє) – застарілі слова, які в сучасній мові мають відповідники: град (місто), штука (мистецтво).
Діалектизми:
1. Слова з різних діалектів, що використовуються в художній літературі з певною метою;
2. Особливості на різних мовних рівнях (фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному), що властиві певним діалектам порівняно з літературною мовою.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 130 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |