Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

I. Синдром рухових порушень.

Читайте также:
  1. I. Клинико - эпидемиологические характеристики геморрагических лихорадок и геморрагической лихорадки с почечным синдромом.
  2. III. Санитарно-эпидемиологический надзор, профилактика и меры борьбы с геморрагической лихорадкой с почечным синдромом.
  3. V2: Бронхообструктивный синдром (на примере хр. обструктивного бронхита, бронхиальной астмы).
  4. V2: Лихорадочный синдром
  5. V2: Мочевой синдром (на примере острого гломерулонефрита, хронического гломерулонефрита, осторого пиелонефрита, хронического пиелонефрита)..
  6. VI. ДИАГНОСТИЧЕСКИЙ ПРОЦЕСС (ВЫДЕЛЕНИЕ СИНДРОМОВ ПО МАТЕРИАЛАМ ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНОГО).
  7. Аутистические синдромы у детей и подростков: механизмы расстройств поведения
  8. В. Синдром Мак-Кьюна—Олбрайта
  9. Види правопорушень. Правопорушність

1. Вираженість рухових порушень: парез (слабкість чи обмеження рухів) і плегія (цілковита відсутність рухів).

2. Поширеність рухових порушень: моно, пара, три, тетра, геміплегія чи парез.

3. Тип порушень – за змінами м’язового тонусу: гіпертонія м’язів (спастика, ригідність); гіпотонія (атонія); дистонія.

Гіпертонію м’язів поділяємо на такі градації; а) підвищений м’язовий тонус – опір пасивному руху в обстежуваній групі м’язів лікар відчуває тільки на початку руху; б) високий м’язовий тонус – опір відчувається протягом половини руху; в) ригідоспастика – опір м’язів супроводжує весь рух; г) ригідність – рух практично неможливий. Наявність м’язової гіпертонії протягом тривалого часу призводить у хворих із ДЦП до формування типових контрактур і деформацій хребта та кінцівок.

Гіпотонія виявляється зниженням м’язового тонусу, атонія – цілковитою відсутністю м’язового тонусу. М’язова гіпотонія сприяє розвитку рекурвації та гіпермобільності суглобів.

До засобів реабілітації належать біомеханічна корекція хребта, мобілізація суглобів кінцівок, рефлексотерапія, мобілізуюча гімнастика, ритмічна гімнастика, апітерапія, механотерапія, іпотерапія тощо.

Біомеханічна корекція хребта

Основою системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації є оригінальна методика полісегментарної біомеханічної корекції хребта, створена проф. В.І. Козявкіним. Вона спрямована на усунення функціональних блокад хребцево-рухових сегментів та відновлення нормальної рухливості суглобів хребта, що дає можливість зменшити прояви дизрегуляції нервової системи на різних рівнях чутливих та рухових систем.

Корекція хребта проводиться після мануальної діагностики та відповідної підготовки послідовно в усіх відділах хребта – поперековому, грудному та шийному. У поперековому відділі маніпуляція здійснюється одномоментно на всіх заблокованих сегментах, при цьому застосовується розроблена нами методика „ротації в протилежний бік”. Корекція блокованих сегментів грудного відділу виконується спеціальними імпульсними методиками послідовно згори донизу на фазі видиху. Корекція шийного відділу здійснюється спеціальною технікою із застосуванням руху за складною траєкторією, який забезпечує одномоментий вплив на заблоковані сегменти. При наявності блокад ілео-сакрального з’єднання застосовуються імпульсні методики мобілізації. Паралельно використовуються спеціальні прийоми релаксації м’язів.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 197 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав