Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Публічний інтерес – це важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до закону забезпечуються суб’єктами державного управління[3].

Наприклад, у сфері інформації: предметом публічного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо [4].

І наступне. Адміністративне право традиційно вважається «управлін­ським правом».

Управлінська природа адміністративного права наповнюється такими рисами:

1) виконавчо-розпорядчий характер;

2) підзаконність;

3) масштабність і універсальність;

4) ієрархічність;

5) безпосередньо організуючий характер.

При цьому провідною рисою публічного управління є його виконавчо-розпорядчий характер, оскільки предметом адміністративного права є не всі управлінські відносини, а лише ті, що складаються внаслідок і з приводу виконання органами державного управління своїх виконавчо-розпорядчих функцій.

Виконавча діяльність суб’єктів публічного управління виявляється в тому, що їх органи та посадові особи постають як безпосередні виконавці вимог законів України, що сприяє їх правореалізації на території всієї держави; розпорядча діяльність полягає у компетенції суб’єктів публічного управління на основі законів України та з їх виконання приймати власні підзаконні нормативно-правові акти загального характеру, що мають обов’язкове значення, та здійснювати контроль за їх виконанням.

Таким чином, відносини, що становлять предмет адміністративного права, характеризуються такими особливостями:

• виникають тільки в результаті державно-управлінської (владної) діяльності;

• в них обов'язково бере участь виконавчо-розпорядчий орган держави;

• завжди є наслідком свідомої, цілеспрямованої, вольової діяльності від імені держави.

· основною метою діяльності суб’єктів державного управління є забезпечення прав і свобод людини та громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави;

· провідною рисою предмета адміністративного права є його публічна природа;

· можливість застосування органами виконавчої влади заходів (їх посадовими особами) державного примусу та адміністративної відповідальності.

Отже, предмет адміністративного права – це сукупність суспільних відносин, які складаються в сфері державного управління. Таким чином, адміністративне право – це галузь права, яка за допомогою сукупності правових норм регулює суспільні відносини в сфері державного управління.

Адміністративне право як невід’ємна складова правової системи України виконує відповідальні завдання, оскільки за Конституцією України основний обов’язок держави – це закріплення і захист прав і свобод людини та громадянина, а тому відправною точкою у визначенні головного місця серед завдань адміністративного права посідає правове забезпечення суб’єктами публічного управління конституційних прав і обов’язків громадян [5].

Таким чином, основними завданнями адміністративного права є:

1) забезпечення суб’єктивних прав, свобод та законних інтересів приватних фізичних і юридичних осіб;

2) створення належних умов для організації та функціонування органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;

3) поетапне приведення стандартів державного управління в Україні до вимог правової системи Європейського Союзу;

4) розвиток адміністративно-правових засад запобігання та протидії корупції;

5) забезпечення попередження (профілактики) правопорушень засобами адміністративного права;

6) сприяння фізичним та юридичним особам у публічному забезпеченні безпечними продуктами харчування, якісними промисловими товарами та послугами;

7) виключення з діяльності виконавчих органів бюрократизму, свавілля, зловживань, недбалості та некомпетентності.

Отже, сучасне адміністративне право України увібрало в себе кращі надбання вітчизняної та світової адміністративно-правової думки та виходить із концепції пріоритету законних публічних прав і свобод людини та громадянина.