Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимоги до розташування обладнання у залах.

Читайте также:
  1. IV. Вимоги до зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  2. V. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  3. Безпека праці при використанні технологічного обладнання
  4. БЕЗПЕКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ОБЛАДНАННЯ
  5. БЕЗПЕЧНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ
  6. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
  7. Вартість протипожежного обладнання
  8. Визначення страхування життя і вимоги до нього за діючим законодавством
  9. Вимоги безпеки щодо розташування та компонування виробничого обладнання
  10. Вимоги до актів публічного адміністрування та наслідки їх порушення

Практично від самого початку створення СНД, переважно зусиллями російської дипломатії, ініціюються різноманітні інтеграційні проекти. Найбільш масштабними в рамках СНД є проекти з розвитку багатостороннього співробітництва у військово-політичній та економічній сфері. 15 травня 1992 р. в Ташкенті Вірменія, Казахстан, Росія, Таджикистан і Узбекистан підписали Договір про колективну безпеку. Згодом до нього приєднались Білорусь, Азербайджан, Грузія й Туркменистан.

24 вересня 1993 р. у Москві глави дев’яти держав – Азербайджану, Казахстану, Вірменії, Білорусі, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану та Узбекистану – підписали Договір про створення Економічного союзу. 24 грудня 1993 р. до договору приєднався Туркменистан, 15 квітня 1994 р. як асоційований член до нього приєдналася Україна. Тоді ж главами держав СНД було підписано угоду про створення зони вільної торгівлі країн СНД. 6 січня 1995 р. було укладено угоду про Митний союз між РФ та Республікою Білорусь, до якої згодом приєднався Казахстан. 29 березня 1996 р. у Москві був підписаний Договір між Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном та РФ щодо поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній сферах. Однак переговори країн-учасниць про вступ до СОТ та входження до цієї організації Киргизстану відсторонили завдання формування Митного союзу і навіть зони вільної торгівлі на невизначений термін.

Найбільший прогрес у гармонізації митної політики і формуванні спільного митного простору, як і у галузі військово-політичного співробітництва, був досягнутий лише у відносинах РФ з Білоруссю, коли 2 квітня 1996 р. сторони уклали договір про створення Співтовариства, а 8 грудня 1999 р. - Союзної держави Росії та Білорусі.

Однак загалом, в силу суттєвих розбіжностей в інтересах та політиці країн-учасниць СНД, концепція Економічного союзу, яка була закладена в Договорі 24 січня 1993 р., залишилася нереалізованою. Всередині самої СНД мали місце і нині продовжуються процеси подальшої диференціації, формування формальних і неформальних, тимчасових і більш стійких коаліцій держав. Цей процес отримав суттєвий імпульс у зв’язку з оформленням Центральноазіатського союзу (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан) та формуванням у 1997-1999 рр. об’єднання ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова), яке у 2002 р. набуло офіційного статусу міжнародної організації.

В Росії створення ГУУАМ було сприйнято як спробу п’яти колишніх радянських республік вийти з-під опіки Кремля. Російській дипломатії у відповідь на розвиток дезінтеграційних процесів кінця 1990-х рр. вдалося певною мірою протиставити новостворене Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), яке, за задумом організаторів, мало стати новим потужним інтеграційним центром в рамках СНД. ЄврАзЕС, створений у жовтні 2000 р. РФ, Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном для прискорення реалізації Договору про Митний Союз та Єдиний економічний простір 1999 р. між п’ятьма країнами, від самого початку свого існування виступав у якості своєрідної матеріалізованої версії ідеологем євразійства, популярних в російському політичному дискурсі. Судячи зі складу учасників ЄврАзЕС (а до нього було залучено країни, що складали найбільш виражену “клієнтелу Кремля”), він постав як альтернатива іншому об’єднанню пострадянських держав - ГУУАМ (щоби зруйнувати його, Україні та Молдові надали навіть статус спостерігачів у ЄврАзЕС).

Про те, що ЄврАзЕС є передовсім російським геополітичним проектом, прямо заявляв тодішній голова російського уряду М.Касьянов. Під час візиту до Москви свого українського колеги, Касьянов не приховував, що вступ України до ЄврАзЕС економічно невигідний для Росії, бо за такого сценарію знизиться доходна частина державного бюджету його країни. Але ця жертва, за логікою російської сторони, виправдана з огляду на “інтереси геополітичного партнерства” двох країн.

Не досягнувши, врешті, згоди України на вступ до ЄврАзЕС, наполегливі російські реінтегратори на початку 2003 р. запропонували ще один нібито економічний, а насправді, геополітичний проект під назвою Єдиний економічний простір (ЄЕП), куди мали увійти РФ, Білорусь, Казахстан і Україна. Задля успішної його реалізації російський президент В.Путін навіть відмовився від головування в Раді глав держав СНД, передавши його Л.Кучмі – президенту держави, що є всього лиш асоційованим членом СНД. Розпочавши створення ЄЕП, Росія виходить із необхідності відтворення на євразійському просторі з участю України фактичної альтернативи ЄС – моделі ЄЕП, яка поєднувала б у собі механізми не лише зони вільної торгівлі (як того бажає Україна), а й більш глибокої інтеграції – митного союзу, гармонізацію законодавства і в кінцевому підсумку – перехід до спільної валюти.

Навряд чи слід когось переконувати у тому, що зазначений рівень інтеграційних процесів виходить за межі суто економічного співробітництва. Її реалізація передбачає обов’язкову політичну інтеграцію чотирьох країн, а відтак – і відповідну зміну стратегічної парадигми нашої держави. За нашими переконаннями, позиція Росії, незалежно від того, як вона презентується політичним керівництвом РФ, зводиться насамперед до зазначеної цілі. Це, з погляду стратегічних прагнень Російської Федерації, нині визначальне. “Для того, щоб інтеграція в ЄЕП пішла далі декларацій, - писав 2003 р. впливовий російський часопис “Эксперт”, - самого економічного інтересу замало. Країни-учасниці, і насамперед Україна, мають для себе визначити нову політичну парадигму”.

Відповідна позиція була аргументована і віце-спікером Державної Думи РФ В.Жириновським: “Нам, усім чотирьом країнам – Росії, Україні, Білорусії та Казахстану – вигідно, - відзначив він в одному зі своїх інтерв’ю, - посилити процес утворення економічного союзу з переходом у політичний, а далі – утворити союзну державу.., що матиме спільну Конституцію”. Ці та подібні їм “ідеї” не є чимось новим, оскільки загальновідомо, що саме цивілізованого “розлучення” України та Росії й не бажає допустити впливова російська політична еліта, яка разом з переважною більшістю пересічних росіян свято переконана в тому, що у розпаді СРСР і нинішніх негараздах Росії винна Україна; що незалежна Україна є геополітичною аномалією і загрозою Росії; що Росія без України є геополітично незавершеною і не може відродитися як велика держава; що російський і український народи – це єдине ціле з однією вірою, однією мовою і їх возз’єднання є лише питанням часу; що мета возз’єднання росіян і українців – створення єдиного наднароду, з яким рахуватиметься і перед яким тремтітиме Європа і світ.

Вимоги до розташування обладнання у залах.

У залах обладнання розміщають відповідно до напрямків руху потоків відвідувачів і обслуговуючого персоналу, а також потоків чистого й використаного посуду. Ширина проходів у залах визначається відстанню між спинками стільців, вільними сторонами столів або між спинками стільців і вільними сторонами (кутами) столів. Вона повинна забезпечувати швидку евакуацію людей із залів і зручність пересування обслуговуючого персоналу. Значення ширини проходів для підприємств харчування різних типів, наведено в табл. 1

Таблиця 1

Ширина проходів у залах підприємств харчування

Прохід Ширина проходів (не менш), м
Їдальня Ресторан Кафе Закусочна
Основний 1,35 1,5 1,2 1,2(1,6)
Додаткові:        
для розподілу потоків споживачів 1,2 1,2 0,9 0,9(1,1)
для підходу до окремих місць 0,6 0,6 0,4 0,4 (0,7)

У дужках зазначено ширину проходів між столами, призначеними для харчування стоячи.

Для ЗРГ передбачено процентне співвідношення столів за видами (табл. 2).

Таблиця 2

Кількісна характеристика столів для ЗРГ різних типів, %

Заклад двомісний чотиримісний шестимісний
Ресторан класу: люкс      
вищий      
перший      
Кафе із самообслуговуванням 15/10 85/90
із обслуговуванням офіціантами    
Бар* класу: люкс      
вищий    
перший      
Закусочна  
Заклад швидкого обслуговування      
Їдальня      

 

Столи в залах можна розміщати по діагоналі або паралельними рядами, однаково віддаленими один від одного, або групами з різними проміжками між столами. При розміщенні столів необхідно враховувати загальну конфігурацію зали, а також розташування вікон, дверей, роздачі, бару. У прямокутних залах підприємств з обслуговуванням офіціантами застосовують розміщення столів по діагоналі. У підприємствах самообслуговування прямокутні столи встановлюють перпендикулярно основним проходам, стільці ставлять лише по довгій стороні столу. Завдяки цьому більш ефективно використовується площа залів і забезпечується вільний підхід відвідувачів і персоналу до столу.

Відстань між стіною і розташованими уздовж неї столами повинна бути не менш 0,4 м, а при розташуванні столів паралельними рядами - 0,3 м. Відстань від роздавальної лінії в підприємствах із самообслуговуванням до найбільш віддаленого столу не повинна перевищувати 20 м. Відстань від роздачі до бар'єрів при проході відвідувачів в один ряд – 0,65-0,8 м; - у два ряди – 1,1 - 1,2 м.

Ширина робочої зони за роздавальною лінією - не менше 1 м. Фронт видачі страв в роздавальній: для гарячих цехів - 0,03 м; для холодних цехів - 0,015 м і для буфетів - 0,01 м на одне місце в залі. Торговельні автомати в залах розташовують від стін на відстані - 1,2 м, до столиків, що розміщуються найближче, - не менш 2 м.

У закладах з обслуговуванням офіціантами ширину приміщення роздавальної передбачають не менш 2 м, при розташуванні всіх приміщень, зв'язаних із процесом обслуговування, з одного боку, і не менш 3 м при розташуванні зазначених приміщень із двох сторін. Фронт видачі страв для гарячих цехів - 0,25 м, для холодних - 0,01 м на одне місце в залі. Ширина роздавальних столів 0,75 - 0,8 м, висота 0,9 м.

При проектуванні більярдних залів необхідно враховувати розміри розважального обладнання (табл. 3).

Таблиця 3

Габаритні характеристики розважального обладнання

Ігрове обладнання Габаритні розміри, мм
Столи «Піраміда»  
12 футів 3600´1800
10 футів 2840´1420
9 футів 2540´1270
Столи «Пул»  
8,5 футів 2400´1200
8 футів 2240´1120
7 футів 1980´990
6 футів 1820´910

 

2. Основні принципи розташування обладнання у виробничих приміщеннях

В основі об’єднання технологічних процесів у технологічні лінії повинні бути покладено наступні принципи:

- забезпечення послідовності операцій технологічного процесу;

- забезпечення найкоротшого шляху проведення технологічного процесу;

- достатність одиниць обладнання для виконання операцій технологічного процесу;

- дотримання вимог техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного нагляду.

У виробничих приміщеннях обладнання розміщають відповідно до технологічних схем оброблення окремих видів продуктів (заготовочні цехи) або схемами приготування страв (доготовочні цехи), що віддзеркалюють послідовність технологічного процесу й ступень механізації окремих операцій.

В овочевому цеху – 2 технологічні лінії, у м'ясо-рибному – 2 технологічні лінії. У гарячому – умовно супове і соусне відділення, робочі місця з приготування бульйонів і супів, приготування других страв – варіння, смаження, запікання, приготування борошняних кулінарних виробів, приготування солодких страв і гарячих напоїв. У холодному цеху – лінія приготування холодних закусок і приготування солодких страв. У кондитерському цеху – технологічні відділення і у кожному – технологічні лінії приготування окремих видів тіста.

У закладах великої потужності для виробництва кожного виду продукції проектують самостійну технологічну лінію залежно від асортименту і кількості сировини, що переробляється, або продукції, що випускається. У підприємствах середньої й малої потужності окремі технологічні лінії поєднують. При цьому необхідно передбачити розрив у часі між подачами на лінію двох чергових видів продукту. Це означає, що спочатку обробляють один продукт; тільки після промивання обладнання, інструмента, інвентарю й тари – іншій.

Застосовують різні прийоми розміщення обладнання, найбільш розповсюдженими з яких е пристінне та острівне. В останні роки широко застосовується лінійне розміщення секційного модульованого обладнання.

Компонувати технологічні лінії слід з урахуванням мінімально припустимих відстаней між окремими одиницями обладнання або між обладнанням і стіною, що забезпечують нормальні умови для монтажу, експлуатації й ремонту обладнання. Вони повинні складати між (м, не менш):

механічним обладнанням і стіною - 0,4;

окремими одиницями механічного обладнання - 0,7;

стіною і немеханічним обладнанням - 0,05 (біля вікон 0,2);

немеханічним обладнанням - 0,1.

жарочними і кондитерськими шафами - 0,6;

спеціалізованою апаратурою (фритюрницями, сковородами) - 0,5;

мармитами (з боку їх обслуговування) і робочими столами або стіною -0,9;

паралельно розташованими мармитами - 1,8;

посудомийною машиною з боку її обслуговування й стіною – 1.

Необхідно користуватися даними настановних альбомів технологічного обладнання, де указуються монтажні відстані від обладнання до стін або до іншого обладнання за різних варіантів розташування. Під час розміщення обладнання у виробничих цехах забезпечують ширину проходів, достатню для безперешкодного транспортування продукції й руху персоналу.

Ширина проходів у виробничих приміщеннях повинна бути не менше наведеної в табл. 4.

Таблиця 4

Проходи Ширина, м, не менше
Між технологічними лініями обладнання (столами, мийками тощо) при розташуванні робочих місць в проході у два ряди:  
при довжині лінії обладнання до 3 м 1,2
те саме, більше 3 м 1,5
Між стіною і технологічною лінією обладнання (з боку робочих місць) 1,0
Між технологічними лініями обладнання (столами, мийними машинами тощо) і лініями обладнання, що виділяють тепло 1,3

 

Складське обладнання розміщують з урахуванням забезпечення нормальної циркуляції повітря в приміщенні та вільного підходу до нього. Відстань між обладнанням і стіною, а також між окремими його одиницями приймається 0,1 м. Від приладів охолодження обладнання розміщають на відстані не менш 0,4 м. Ширина основного проходу в коморах - 1,5 м у закладах більше 200 місць, або 1,2 м у закладах менш 200 місць. Ширина допоміжних проходів - 0,7 м.

У машинному відділенні охолоджуваного блоку ширина головного проходу й відстань від електрощита до виступаючих частин машини - не менш 1,5 м, а між частинами й стінами, які стирчать - 1 м.

 

3. Службово-побутовіприміщення закладів ресторанного господарства

Адміністративні приміщення – бухгалтерія (офіс) і кабінет директорапроектують за нормативом 6 м2 на 1 працівника, для робочого місця, обладнаного комп’ютером, 4 м2 – без комп’ютера. Кількість адміністративних працівників визначають за штатним розкладом згідно з прийнятою організаційною структурою управління. Для невеликих закладів можна прийняти директора, 1-2 бухгалтера. Адміністративні приміщенняпроектують єдиним блоком на будь-якому поверсі будівлі. До них повинен бути забезпечений підхід, що минає виробничі й складські приміщення, і одночасно здійснюватися зв'язок із усіма цехами й службами підприємства. Кабінет директора і бухгалтерія повинні мати природне освітлення. Кабінет директора рекомендуються розміщати біля зали

Приміщення персоналу площею 6-12 м2 призначене для відпочинку, прийому їжі та зборів виробничого персоналу. Проектують у групі виробничих приміщень, ближче до гарячого цеху. Обладнують столами і раковиною.

Гардероб офіціантів проектують з розрахунку площі 0,65 м2 на одного, але не менш 6 м2.

Гардероб персоналу проектують з розрахунку площі 0,65 м2 на одного. При кількості працівників більш 10 у максимальну зміну передбачають окремі гардероби для чоловіків і жінок. Співвідношення працюючих за статтю - 70 % жінок, 30 % чоловіків; гардеробні для зберігання одягу - 85 % загальної кількості працюючих. У гардеробах встановлюють шафи з мінімальним розміром 500х500 мм. Гардероби оснащують стільцями.

Душові розраховують з нормативу одна на 10 осіб виробничого персоналу у максимальну зміну. Вхід до душових – з гардеробу персоналу.

Кількість санвузлів визначається з нормативу один на 20 осіб працюючих у максимальну зміну. При кількості працюючих понад 20 – два санвузли - чоловічий і жіночий.

Побутові приміщення (гардеробні, душові, санітарні вузли для персоналу) компонують єдиним блоком ізольовано від виробничих приміщень.

Склад і розміщення технічних приміщень визначається прийнятими в проекті видами санітарно-технічних пристроїв. Вентиляційні камери повинні мати безпосередній зв'язок з вентиляційними комунікаціями, тепловий пункт - із системами опалення и водопостачання. Для технічних приміщень рекомендуються передбачити самостійний вхід із вулиці (із господарчої зони).

Припливні вентиляційні камери розміщують на нижніх поверхах, витяжні – на верхніх поверхах, на технічному поверсі або горищі. При кількості місць у до 100 проектують тільки витяжну систему, більш 100 – припливно-витяжну.

Котельня призначена для встановлення індивідуального опалення будівлі. Проектують з окремим виходом з будівлі.

Електрощитова – приміщення для встановлення головного розподільчого щиту. Проектується біля зовнішньої стіни з двома виходами – у виробничій коридор і на господарський двір. Площа залежить від потужності закладу - 6-12 м2.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 65 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав