Читайте также:
|
Україна є індустріально-аграрною державою.Промисловість диверсифікована: комплекс гірничо-видобувних виробництв, чорна і кольорова металургія, багатогалузеве машино- (енергетичне, транспортне, технічне) і приладобудування, легка, харчова промисловість; розвинена енергетика (ТЕС, ГЕС, АЕС). Сільське господарство має переважно сприятливі умови. Найбільш розвинені рослинництво (62 % валової продукції), зокрема зернові, картопля, цукрові буряки, соняшник, кормові технічні культури, та тваринництво (скотарство, свинарство, вівчарство). Розвинені транспортна (залізниці, шосе, авіація, річковий і морський флоти) і енергетична інфраструктури, котрі потребують модернізації. Україна здійснює зовнішньоторговельні операції з понад 180 країнами світу, має негативне сальдо торговельного балансу, в експорті переважає частка сировини, в імпорті – енергоносіїв та устаткування. Головні торгівельні партнери: Росія, Туркменістан, Німеччина, Китай, Білорусь, Туреччина, Польща.
З моментуздобуття Україноюнезалежності в економіці країни розпочалися докорінні зміни, спрямовані на становлення ринкової системи господарювання. Разом з тим, ринкова трансформація тривалий час не супроводжувалася достатніми темпами нарощування економічного потенціалу держави, посилення її міжнародної конкурентоспроможності, здатності вирішувати базові соціальні питання. Натомість у ряді галузей народного господарства відбувалася руйнація створеного в минулому економічного потенціалу.
Нерозвиненість інституційного середовища ринкової економіки і політичної демократії, слабкість інститутів громадянського суспільства, відсутність належної законодавчої бази для проведення ринкових реформ призвели до тривалого періоду економічної кризи і стагнації національної економіки. Характерними рисами макроекономічної політики в державі були високі показники бюджетного дефіциту і грошово-кредитної емісії, спричинені у ряді випадків широкомасштабним фінансуванням неперспективних галузей. Розпочата в Україні приватизація мала переважно характер засобу перерозподілу суспільного багатства, аніж прискореного капіталоутворення, необхідного для радикальної структурної модернізації економіки і забезпечення її конкурентоспроможності. У процесі ринкових перетворень сформувалася протекціоністська модель економічного розвитку з характерними ознаками надмірної концентрації ресурсів у загальнодержавному секторі, вибірковою підтримкою окремих привілейованих підприємств, що призводила до несприятливих структурних економічних зрушень.
Перелом у бік позитивних тенденцій в розвитку економіки відбувся лише в кінці 1990-х років. 2000 рік став першим в історії незалежної України, коли офіційно було зафіксовано зростання реального ВВП, стали відбуватися суттєві позитивні зміни в бюджетній політиці уряду. Відтоді позитивні тенденції в розвитку економіки й стабілізації загальноекономічної ситуації в країні набули переважаючого характеру.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 112 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |