Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Економічний зміст та призначення єдиного казначейського рахунку

Функціонування єдиного казначейського рахунку як основного рахунку держа­­ви для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами дер­жав­ного та місцевих бюджетів через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку регламентується Положенням про єдиний казна­чейський рахунок, затвердженим наказом Державного казначейства №122 від 26.06.2002 р.

Єдиний казначейський рахунок – це рахунок, від­критий Державному казна­чейству у Національному банку для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних міжбанківських переказів Національного банку України.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів він відкривається за номером 1111 “Єдиний казначейський рахунок”. Рахунок №1111 об’єднує кошти субрахун­ків, що відкриті у розрахун­кових палатах головних управлінь?? за номером 1711 “Субрахунок єдиного казначейського рахунку”.

У роботі за єдиним казначейським рахунком в системі електронних міжбан­ківсь­ких переказів відкриваються відповідні технічні рахунки:

У Державному казначействі України:

3911 “Субкореспондентські рахунки, відкриті для органів Державного казна­чейства”;

4453 “Інші внутрісистемні розрахунки”.

У головних управліннях казначейства:

4453 “Інші внутрісистемні розрахунки”.

При цьому рахунки 3911, відкриті на балансі центрального апарату Держав­ного казначейства, дзеркально відображають рахунки 1711 головних управ­лінь та несуть той самий інформаційний зміст.

Слід зазначити, що технічні субкоррахунки територіальних управлінь 3911 “Субкореспондентські рахунки, відкриті для органів Державного казначейства” відкриваються та ведуться в центральному апараті Державного казначейства для відображення частки коштів в розрізі субрахунків головних управлінь у загальному коррахунку (1111 “Єдиний казначейський рахунок”). Проведення операцій на цих рахунках та ведення обліку здійснюється на підставі інформації, котру Державне казначейство отримує за запитом із системи моніторингу техніч­них рахунків (СМТР) (технічних рахунків “співвласників”) засобами системи електронних платежів (СЕП). При цьому рахунок 3911 визначає поточну ресурсну позицію головного управління, а рахунок 4453 – розмір зобов’язань центрального апарату Дер­жавного казначейства перед територіальним?? управлінням у випадку кредитового залишку. Сальдо цих рахунків визначає фактичну позицію головного управління в єдиному казначейському рахунку.

Ці рахунки діють в єдиному режимі, створюючи, таким чином, загально­державну інформаційну систему єдиного казначейського рахунку і забезпечуючи підґрунтя для обліку всіх здійснених на ньому операцій. Це дає можливість Дер­жав­ному казначейству в режимі реального часу отримувати інформацію про рух та наявність коштів на єдиному казначейському рахунку як результат здійснення операцій на всіх його бюджетних та небюджетних рахунках. Схема проведення операцій на єдиному казначейському рахунку наведена на рисунку 3.2.

Для здійснення операцій за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до закону про державний бюджет та рішення сесій місцевих рад про відповідні місцеві бюджети в органах державного казначейства у свою чергу відкриваються:

рахунки для зарахування надходжень, передбачених чинним законодавством;

рахунки розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;

рахунки підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не відно­сяться до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законо­давства обслуговуються органами казначейства.

Державне казначейство формує щоденний оборотно-сальдовий баланс за рахун­ками, що є підставою для отримання інформації щодо фактичного про­ход­жен­ня та наявності коштів на відповідних рахунках для прийняття управлінсь­­ких рішень та проведення фінансових операцій.

Завдяки коштам єдиного казначейського рахунку здійснюється покриття тимчасо­вих касових розривів місцевих бюджетів, пов’язаних з недостатньою плато­­спро­­можністю місцевого бюджету на конкретну дату погасити бюджетні фінансо­­ві зобов’язання за визначеними статтями видатків за рахунок наявних та очіку­ва­них грошових активів (у тому числі залишків бюджетних коштів) загаль­ного фонду місцевого бюджету та коштів резервного фонду.

Діючий механізм функціонування єдиного казначейського рахунку дозволяє оперативно в межах одного банківського дня проводити зарахування доходів до відповідних бюджетів. Значно скорочуються терміни проходження виділених асигнувань до їх отримувачів. Видатки в межах лімітів, установлених на від­по­відний період кожному розпоряднику коштів, плануються залежно від сум прогно­­зованих надходжень відповід­но до затвердженого бюджету на відповідній території.

При наявності єдиного казначейського рахунку контроль за рухом бюджет­них коштів органи державного казначейства можуть здійснювати безперервно в ре­жи­мі реального часу кожного дня. Основ­­ні вимоги до щоденного управлін­ня бюд­жетними коштами передба­чають не просто визначення залишків коштів на єди­ному казначейському рахунку, але й зіставлення виявлених тенденцій з прогно­зами динаміки грошових ресурсів. При цьому відстежуються також при­чи­ни значних відхилень, що пов’язані з необхідністю погашення внутрішніх і зовнішніх боргових зобов’язань держави.

Загальна характеристика рахунків,
які відкри­ваються в органах державного казначейства,