Читайте также:
|
|
Загальні засади функціонування платіжних систем та порядок переказу коштів встановлює закон “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ. Згідно зі ст. 5 Закону в Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи.
З метою створення умов для більш ефективного управління коштами державного бюджету шляхом консолідації рахунків органів державного казначейства у Національному банку Кабінетом Міністрів України і Національним банком затверджено постанову від 15 вересня 1999 року №1721 “Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства”.
Під внутрішньою платіжною системою казначейства слід розуміти сукупність правил, організаційних і програмно-технічних засобів, що використовуються Державним казначейством з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу коштів через органи казначейства, а також для взаємодії з іншими платіжними системами.
Платіжна система виконання бюджетів є частиною національної платіжної системи і регулюється Національним банком, Міністерством фінансів, Державним казначейством України відповідно до покладених на ці органи функцій.
Згідно з законом “Про Національний банк України” №679-XIV від 20.05.1999 р. Національний банк “створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації”.
Державне казначейство визначає умови й правила організації власної внутрішньої платіжної системи. Разом з тим, ст. 9 закону “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” передбачено, що порядок використання платіжних інструментів, програмно-технічних засобів, систем захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв’язку повинен здійснюватися з урахуванням вимог закону та нормативно-правових актів Національного банку.
Міністерство фінансів…??
Проведення операцій з бюджетними коштами у внутрішній платіжній системі казначейства здійснюється з дотриманням базовихпринципів, основними з яких є:
єдність каси і єдиних вимог до ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджету;
оперативність зарахування податків, зборів, інших обов’язкових платежів на бюджетні рахунки за надходженнями, розмежування доходів між бюджетами та фондами, перерахування коштів до державного бюджету та дотацій місцевим бюджетам;
цільове спрямування бюджетних коштів, тобто відповідність проведених видатків наявним кошторисним призначенням, прийнятим бюджетним зобов’язанням та обсягу виділених бюджетних асигнувань;
повнота охоплення бухгалтерським обліком усіх операцій, пов’язаних із надходженням доходів та здійсненням видатків;
відповідальність учасників бюджетного процесу за вчинені ними бюджетні правопорушення.
Практика фінансового управління та організація ефективного контролю за бюджетними коштами та бюджетним процесом сформулювала як найважливішу норму бюджетного права принцип єдності каси і єдиних вимог до ведення бухгалтерського обліку. Сутність цього принципу полягає в тому, що всі державні кошти акумулюються в одній касі та регулюються єдиним бухгалтерським обліком.
Дієвість принципу єдності каси і єдиних вимог до ведення бухгалтерського обліку і складання звітності забезпечується також єдністю (цілісністю) бюджетної системи. Її цілісність ґрунтується на запровадженні єдиної правової бази, єдиного порядку виконання бюджетів та регулювання міжбюджетних відносин, єдиної бюджетної класифікації та ведення бухгалтерського обліку, складання звітності.
Єдиний методологічний та організаційний порядок ведення бухгалтерського обліку й звітності з виконання бюджетів забезпечується Положенням “Про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України”, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119. Цим самим наказом затверджено План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.
Ці документи були прийняті з врахуванням усіх змін, які відбулися в економічній і фінансовій сферах, що дозволило відображати на рахунках бухгалтерського обліку операції з виконання дохідної і видаткової частин бюджету та позабюджетних коштів, внутрішніх та зовнішніх боргових зобов’язань на основі діючих методів і прийомів з урахуванням підходів, які застосовуються в обліку виконання бюджетів в країнах з розвинутими ринковими відносинами.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |