Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття технічного стану будівель і інженерних споруд

Читайте также:
  1. B) Я больше здесь не останусь.
  2. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  3. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  4. А. Підвищення стійкості будівель і споруд.
  5. Адміністративні стягнення: поняття та види
  6. Алгоритм розрахунку показників фінансового стану підприємств
  7. Аналіз стану забруднення довкілля.
  8. Аналіз стану кормової бази
  9. Аналіз технічного стану та руху основних засобів
  10. Аналіз фінансового стану позичальника

 

Технічний стан будівельних конструкцій відповідно до ГОСТ 20911–89 – це стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів (показників експлуатаційної придатності), встановлених на даний об’єкт. Іншими словами, технічний стан - це комплекс характеристик, які визначають відношення будівельних об’єктів до їхньої експлуатації. Досвід експлуатації будівель і інженерних споруд свідчить, що якісні характеристики з часом погіршуються, а тому їхній технічний стан в часі не є сталим, а постійно змінюється і може досягти того, що конструкції чи будівлі перестануть виконувати свої проектні функції.

Технічний стан конструкцій визначається шляхом комплексного аналізу дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків. Згідно з нормативними документами за несучою здатністю та експлуатаційними характеристиками конструкції виробничих будівель і споруд відносять до одного з таких станів:

- стан конструкцій І – нормальний. Фактичні зусилля в елементах та перерізах не перевищують допустимих за розрахунками. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність чи довговічність;

- стан конструкцій ІІ – задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідають стану І. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції, потрібні заходи щодо захисту конструкції;

- стан конструкції ІІІ – не придатний для експлуатації. Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на час підсилення відновлення чи підсилення;

- стан конструкції ІV – аварійний. Те саме, що і за станом конструкції ІІІ. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкції на період підсилення, особливо коли можливий «крихкий характер руйнування. Необхідно терміново вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.

Будівлі і споруди у цілому залежно від стану несучих та огороджувальних конструкцій відносять до одного із таких станів:

- стан будівлі чи споруди І – нормальний. якщо в їх складі відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану ІІ, ІІІ, або ІV;

- стан будівлі чи споруди ІІ – задовільний. Відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану ІІІ та ІV;

- стан будівлі чи споруди ІІІ – не придатний до нормальної експлуатації. У будівлі відсутні несучі і огороджувальні конструкції, що відповідають стану ІV;

- стан будівлі чи споруди ІV – аварійний, коли в їхньому складі є конструкції, які відповідають стану ІV.

На сьогодні ще немає однозначного загальноприйнятого підходу до визначення кількості технічних станів і їхньої назви, а також критеріїв віднесення конструкцій і будівель до одного із них. Наприклад, в ДБН 362-92 «Оцінка технічного стану сталевих конструкцій виробничих будівель і споруд, що знаходяться в експлуатації» передбачено визначати чотири технічних стани, але з іншими назвами: справний; роботоспроможний; обмежено працездатний; аварійний. Раніше в посібнику з проектування підсилення сталевих конструкцій передбачалося тільки три групи технічних станів: роботоспроможний; обмежено працездатний; аварійний.

В науковій літературі на підставі аналізу сучасних положень про оцінювання технічного стану пропонується прийняти три технічних стани конструкцій, будівель і споруд за такими критеріями (Клименко Є.В.):

- І – задовільний. У конструкціях, які можуть бути віднесені до цього стану, показники експлуатаційної придатності відповідають вимогам їхнього розрахунку за граничними станами першої і другої груп;

- ІІ - придатний до нормальної експлуатації. Окремі показники експлуатаційної придатності перевищують показники за розрахунками їх за другою групою граничних станів, але показники для розрахунків за першою групою граничних станів знаходяться в допустимих межах;

- ІІІ – аварійний. Фактичні показники розрахунків за граничними станами першої групи перевищують граничні значення, але показники для розрахунків за другою групою граничних станів можуть перевищувати або не перевищувати граничні значення.

Всі показники технічного стану конструкцій, будівель і споруд встановлюються на стадії проектування і складають комплекс показників експлуатаційної придатності (ПЕП), який утворює область якості об’єкта.

Область якості можна представити у вигляді n -мірного простору, векторами якого є показники експлуатаційної придатності. Оскільки конструкції розраховуються за двома групами граничних станів (за придатністю до експлуатації та за придатністю до нормальної експлуатації), то і показники експлуатаційної придатності також розділяють на дві групи (відповідно перша група ПЕП, друга група ПЕП) (рис. 1.1).

Області якості конструкцій А і В відповідають вимогам їхніх розрахунків відповідно за першою та другою групою граничних станів. Стосовно будівель і споруд, то в область А входять показники експлуатаційної придатності, перевищення яких призводить до повної непридатності до експлуатації, а в область В входять показники, перевищення яких утруднює нормальну експлуатацію або зменшує довговічність будівель в порівнянні з терміном експлуатації, який передбачався технічною документацією.

 

 


Області C і D утворюються сукупністю радіусів – векторів, які відображають окремі показники експлуатаційної придатності в будь-який час, визначені відповідно за першою і другою групою граничних станів. Оскільки в процесі експлуатації радіуси – вектори областей C і D мають змінний характер і, як правило, в силу різних причин (пошкодження, фізичне зношення тощо) вони зменшуються, то межі цих областей наближаються до меж областей А і В.

Перетинання межею області D межі області В свідчать про те, що окремі конструкції чи будівлі і споруди в цілому не можуть подальше нормально експлуатуватися, тобто, вони не придатні до нормальної експлуатації (технічний стан ІІ). У випадках, коли межа області С буде перетинати межу області А, конструкції чи будівлі і споруди в цілому будуть знаходитися в аварійному стані (технічний стан ІІІ). З цього витікає, що області А і В характеризують задовільний технічний стан будівель і споруд (технічний стан І), тобто, всі показники експлуатаційної придатності відповідають технічній документації.

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 289 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав