Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Гідрологічні надзвичайні ситуації

Читайте также:
  1. Аналіз сучасної економічної ситуації
  2. Вантажопіднімальні крани за характером є рухомими машинами у процесі експлуатації яких виникають небезпечні ситуації.
  3. Геолого-геоморфологічні, гідрологічні, біологічні, техногенні особливості району розташування об’єкту досліджень.
  4. Конфліктні ситуації та їх вирішення
  5. Конфліктні ситуації. Причини їх виникнення. Особливості конфліктних ситуацій у різних вікових групах.
  6. Можливі аварійні ситуації і правила аварійної зупинки установки.
  7. Можливі аварійні ситуації, способи їхнього запобігання та усунення. Правила аварійної зупинки установки.
  8. Норма вимови з точки зору мовленнєвої ситуації і стилю. Розвиток німецької орфоепічної норми.
  9. Особливості соціокультурної ситуації в Україні

Гідрологічними небезпечними явищами, що мають місце в Україні, є: повені (басейни річок); селі (Карпатські та Кримські гори); мало­воддя (річки України); крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного й Азовського морів трапляються небезпечні підйоми та спади рівня моря. У 1998 році зареєстровано 50 гідрологічно небез­печних явищ (повені, паводки), внаслідок яких загинуло 19 та пост­раждало 996 осіб.

Основними причинами посилення темпів руйнування морських берегів є як природні фактори, пов'язані з тектонічними занурення­ми північного Приазов'я, так і антропогенні, до яких належать уре-гульованість твердого стоку рік, забруднення водних басейнів і по­в'язане з цим зниження їх продуктивності, безсистемна забудова берегової смуги та кіс, будівництво берегозахисних споруд, які не відповідають характеру наявних гідродинамічних процесів, вико­ристання малоефективних або навіть шкідливих берегозакріплю­вальних заходів і конструкцій при "самосудах", відступи від проек­тних рішень, безконтрольний вивіз піску із кіс, порушення проти­зсувного режиму при забудові терас та інші шкідливі наслідки гос­подарської діяльності на узбережжі.

В гірських частинах Карпат і Криму розвиваються селеві проце­си. Близько 30 міст, селищ та сільських населених пунктів у Криму, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській обла­стях піддані впливу селевих потоків. Всього в Карпатах виявлено 219 селевих водозаборів. Найбільшою активністю характеризуються басейни рік Черемоша, Дністра, Тиси, Прута. В лютому — березні та в період відлиг райони хребтів Горгани, Полонинський, Чорногори є лавинонебезпечними з об'ємом снігових лавин до 300 тис. м3. Шість населених пунктів у Закарпатті піддаються впливу снігових лавин.

Повені, паводки — фази водного режиму річки, що можуть бага­торазово повторюватися в різні сезони року, характеризуються інтен­сивним збільшенням рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг. Найбільш вірогідними зонами можливих повеней на території України є:

- у північних регіонах — басейни річок Прип'ять, Десна та їхніх приток. Площа повені лише в басейні р. Прип'ять може досягти 600—800 тис. га;

- у західних регіонах — басейни верхнього Дністра (площа може досягти 100—130 тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих затоплень 20—25 тис. га) та їхніх приток;

- у східних регіонах — басейни р. Сіверський Донець з прито­ками, річок Псел, Ворскла, Сула та інших приток Дніпра;

- у південному і південно-західному регіонах — басейни приток нижнього Дунаю, р. Південний Буг та її приток. На значній тери­торії України (Карпати, Крим) річки мають виражений паводковий режим стоку. В середньому за рік тут буває 6-7 повеней. Вони фор­муються в будь-який сезон року і часто мають катастрофічні наслідки, ведуть до масових руйнувань та загибелі людей.

Повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут, річки Криму) формуються дуже швидко, від кількох годин до 2—3 діб, що ставить високі вимоги щодо оперативності прогнозування та оповіщення.

За останні сорок років катастрофічні повені Карпат та Криму спостерігались 12 разів. Яскравим прикладом таких повеней мо­жуть бути снігові та дощові повені на річках Закарпаття в листо­паді 1992 р. та грудні 1993 p., коли постраждало багато населених пунктів, промислових об'єктів, споруд, були людські жертви. Такі повені трапляються в середньому один раз на 5—10 років. Тривалість повеней (затоплень) може досягти від 7 до 20 діб і більше. При цьому можливе затоплення не тільки 10—70 % сільгоспугідь, але й великої кількості техногенно-небезпечних об'єктів.

У 1998 році внаслідок сильних дощів і підвищення рівня ґрун­тових вод сталися сильні паводкові підтоплення у Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Рівненській та Львів­ській областях. У зоні катастрофічного затоплення опинилося по­над 200 населених пунктів у 35 районах. Окремі підтоплення мали місце і в інших областях.

Все це дає змогу зробити висновок, що небезпека стихійного лиха не обмежується тільки дією природних сил, але таїть у собі також значний вторинний техногенний ризик.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 105 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав