Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЛОГІКА ЗАПИТАНЬ І ВІДПОВІДЕЙ. Наявні відхилення у розвитку дітей, шкільна неуспішність, негативні зміни у поведінці можуть бути пов’язані з тяжкими психічними переживаннями дитини

Наявні відхилення у розвитку дітей, шкільна неуспішність, негативні зміни у поведінці можуть бути пов’язані з тяжкими психічними переживаннями дитини. Звичайно, далеко не кожне з них призводить до порушення нормального розвитку. Тут багато залежить від вагомості та гостроти тієї ситуації, яка може спричинити вплив, який травмує психіку дитини, тривалості такого впливу, загального стану здоров’я дитини, її віку, індивідуальних особливостей.

Якщо ж ті або інші несприятливі ситуації, які дитина важко переживає, викликають у неї тимчасові нервово-психічні розлади, які не пов’язані з органічними або функціональними порушеннями центральної нервової системи, то такі розлади визначаються як реактивні стани (В.М. Синьов, Г.М. Коберник, 1994).

Ці стани виникають як невротичні реакції на надсильні для психіки подразники та виявляються по-різному: у вигляді загальної депресії – пригніченого стану, при якому все уявляється в похмурих кольорах; у психомоторному збудженні, коли дитина стає розгальмованою, метушливою, робить безцільні рухи, здійснює невмотивовані вчинки; у розладах свідомості за типом сутінкових станів, що проявляється у раптовому, несподіваному більш чи менш тривалому запамороченні свідомості та веде до порушення орієнтування в оточенні, здійсненні дій та вчинків, яких дитина не усвідомлює й згодом не може про них згадати. З реактивними станами пов’язане також виникнення заїкання.

Реактивні стани можуть бути спричинені різними обставинами. До причин, що травмують психіку дитини, належать енурез (неутримання сечі), який виникає у фізично ослаблених та нервових дітей внаслідок зворушення, переляку, тривалої психічної напруженості або соматичного захворювання, яке виснажує організм.

Інші дефекти – фізичні (косоокість, кульгавість, горбатість та ін.) або нервові (заїкання) – можуть вкрай негативно відбитися на характері та поведінці дитини.

Порушення психічного розвитку у дітей можуть бути пов’язані також із внутрішніми тяжкими конфліктними переживаннями, коли у свідомості дитини виникає і гостро відчувається суперечливе ставлення до близьких людей або до ситуацій, що мають для неї велике особисте значення.

Виникнення тяжких конфліктних переживань у дітей найчастіше пов’язане з несприятливою атмосферою в сім’ї (гострі та постійні конфлікти між батьками, розпад сім’ї, поява мачухи чи вітчима). Нерідко причиною таких переживань є зловживання батьків алкоголем та пов’язане з цим вкрай несприятливе для виховання суперечливе ставлення до дитини.

Корекційна робота, яка спрямована на виведення дитини з конфліктної ситуації та подолання недоліків її поведінки та характеру, що були зумовлені нею, передбачає глибоке вивчення справжніх причин відхилень у поведінці, встановлення з дитиною тісного емоційного контакту, усунення чи максимальне послаблення дії факторів, що травмують психіку, залучення дитини до дитячого колективу, цікавої діяльності, яка сприяла б розширенню та збагаченню її інтересів.

Серед типів порушень поведінки, які спостерігаються у підлітків-олігофренів, найбільше значення мають психопатоподібні розлади, які перешкоджають успішній соціальній адаптації, а нерідко сприяють формуванню асоціальної поведінки аж до правопорушень і злочинів.

Психопатією називають патологію психічної діяльності, що характеризуєтьсяпередусім дисгармонією в емоційно-вольовій сфері та в сфері почуттів (В.М. Синьов, Г.М. Коберник, 1994):

– органічна психопатія – в основі лежить органічне ураження підкіркових мозкових систем, недорозвиненість особистості, порушення емоційно-вольової сфери, які проявляються у вадах характеру та поведінці;

– конституційна психопатія зумовлена патологічною спадковістю. Можуть проявлятися риси епілептоїдної психопатії – тривала підвищена роздратованість, шизоїдна психопатія – знижена потреба у спілкуванні, уникнення контактів з оточуючими.

Підлітковий вік, особливо в період статевого дозрівання з його складною перебудовою всього організму, є найбільш уразливим як в біологічному, так і в соціальному плані для різних несприятливих дій.

Значна роль у порушеннях поведінки підлітків-олігофренів належить психотравмуючим чинникам, зокрема переживанням, пов’язаним з безуспішним перебуванням в масовій школі, зневажливим відношенням однолітків та дорослих, образливим прізвиськом і т.ін.

Клініко-психологічна структура цих порушень поведінки може бути розділена на два психопатологічні варіанти (К.С. Лебединська, 1976):

– психічна декомпенсація невротичного типу;

– психічна декомпенсація психопатоподібного типу з:

а) переважанням емоційно-вольової нестійкості;

б) переважанням афективної збудливості;

в) переважанням патології захоплень.

Психічна декомпенсація невротичного типу пов’язана в основному з хворобливим переживанням відчуття своєї інтелектуальної неповноцінності. У підлітків наголошується важка психічна ранимість, невіра в свої можливості, страх перед майбутнім, перебільшене переживання невдач. Значно знижується продуктивність навчальної діяльності. Відчуття неповноцінності сприяє появі у деякої частини підлітків аутистичних схильностей.

Разом з цим у підлітків педагоги відзначають і ряд позитивних особистісних властивостей: доброзичливість, прихильність до батьків, вчителів. Вони охоче виконують доступну для них роботу по дому, інтернату.

Психічна декомпенсація психопатоподібного типу виявляється в різних варіантах: емоційно-вольової нестійкості, афективної збудливості і рухової розгальмованості, патології захоплень.

Крім порушень шкільної дисципліни (невсидливості, дратівливості, схильності до невмотивованих конфліктів з вчителями та товаришами по навчанню, агресії, систематичним прогулам) у цієї частини підлітків спостерігається асоціальна поведінка (рання алкоголізація, крадіжка, схильність до нарко- і токсикоманії, сексуальні ексцеси). Для них характерна абсолютна відсутність інтересу до шкільних занять. Як правило, це саме та частина підлітків, яка перебуває на обліку в комісії у справах неповнолітніх.

Основний рушійний мотив поведінки цих підлітків – задоволення. Від завдань, які вимагають навіть незначних зусиль, вони відмовляються. На уроках балакучі, розгальмовані. У будь-якому вигляді діяльності імпульсні, нетерплячі. Через підвищену навіюваність часто залучаються до конфліктів або стають знаряддям здійснення правопорушень або злочинів (деякі усвідомлюють це самі). Незрілі форми самоствердження виявляються в хвастощах, примітивних вигадках.

Переважання афектної збудливості і рухового розгальмування виявляється у більшості з цих підлітків у надзвичайній дратівливості, схильності до агресивних розрядів. З незначного приводу вони можуть кинути у вчителі книгу або зошит, розірвати підручник, почати бійку, нецензурно сваритися.

У підлітків цієї групи можуть спостерігатися і невмотивовані коливання настрою у вигляді дисфорії із злісністю, похмурістю, підозрілістю.

Патологія захоплень у розумово відсталих підлітків, на відміну від розглянутих вище видів поведінки, які відхиляються, носить незборимий характер, що визначає весь спосіб їх життя і нерідко перешкоджає самому перебуванню в школі (інтернаті). У дівчаток цієї категорії основне місце займає підвищена сексуальність. Деякі з них самі розцінюють це ваблення як шкідливе, хворобливе, вважають себе „нещасними”. Але проте підпорядковують йому весь спосіб життя. Багато хто примикає до антисоціальних компаній, швидко засвоюючи вдачі і звичаї цього середовища.

У порушеннях поведінки цієї категорії підлітків відображається і їх інтелектуальна недостатність: під час втеч, довіряючи будь-яким обіцянкам, вони виїжджають в інші міста з першими стрічними; вкрадене продають за безцінь або обмінюють на солодощі; не враховуючи ситуацію, швидко попадаються на крадіжках.

У хлопчиків, разом із сексуальністю, на першому місці виступає схильність до бродяжництва, крадіжок, алкоголізму. Втечі приймають незборимий і безцільний характер, нерідко виникають в період дисфорії. Крадіжка також відрізняється наявністю елементу незборимості – підліток може зробити дрібну крадіжку, не враховуючи ситуації, буквально на очах у оточуючих. У схильності до алкоголізму також присутній компонент незборимості – часта і значна потреба у вині, швидке звикання. У антисоціальних групах вживання алкоголю може поєднуватися з вживанням наркотиків. Неможливість в даний момент задовольнити ваблення за допомогою алкоголю та наркотиків штовхає цих підлітків на вживання медикаментозних або хімічних речовин, які їх замінюють, що веде до токсикоманії. Природно, що поєднання алкоголізму, наркоманії і токсикоманії з інтелектуальною неповноцінністю цих підлітків призводить їх до групи ризику у соціальному плані, а нерідко і до злочинів, особливо у тих випадках, коли патологічне захоплення набуває характеру агресивності, жорстокості, садизму.

У спеціальних навчальних закладах ці підлітки потребують підвищеної уваги з боку педагогів і вихователів, а в періоди загострення – в госпіталізації до психоневрологічних стаціонарів або дитячих відділень при психоневрологічних лікарнях.

Корекційна робота з підлітками, у яких наявні розглянуті вище форми поведінки базується на збережених сторонах особистості дитини – нормальному інтелекті, наявності тих чи інших здібностей, для виявлення яких треба створювати дитині спеціальні умови, прагнення до самоствердження. Таким шляхом можна дати певний позитивний вихід егоцентричним установкам таких дітей і на цій основі коригувати їхню поведінку та характер.

1. Охарактеризуйте основні клінічні прояви синдрому РДА.

2. Сформулюйте сучасні уявлення про основний дефект при РДА.

3. Дайте психолого-педагогічну характеристику дітей з РДА.

4. Обґрунтуйте необхідність створення спеціальних умов для навчання і виховання дітей з РДА.

5. Визначте особливості розвитку дітей з реактивними станами і конфліктними переживаннями? Назвіть причини.

6. Дайте визначення психопатії, назвіть її основні ознаки.

7. В чому полягають основні особливості психопатичних форм поведінки у дітей?

8. Охарактеризуйте особливості поведінки дітей при різних проявах психопатій та обґрунтуйте специфіку індивідуального корекційно-виховного підходу в окремих випадках.

9. Наведіть приклади ситуацій із шкільного життя дитини, які можуть травмувати її психіку.

10.Визначте напрями корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, які мають порушення поведінки.

1. Дробинская А.О. Школьные трудности „нестандартных детей”. – М.: Школа-Пресс, 1999. – 144 с.

2. Кузьмина В.К. Дети с расстройствами поведения. – К.: Радянська школа, 1981. – 148 с.

3. Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии. – М.: Просвещение, 1991. – 143 с.

4. Максимова Н.Ю., Милютина Е.Л. Основи детской патопсихологии. – К., 1999. – 152 с.

5. Мастюкова Е.М. Ребёнок с отклонениями в развитии. – М.: Просвещение, 1992. – 95 с.

6. Мастюкова Е.М., Московкина А.Г. Семейное воспитание детей с отклонениями в развитии: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений / Под ред. В.И. Селиверстова. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 408 с.

7. Синьов В.М., Коберник Г.М. Основи дефектології: Навч. посібник для студ. пед. ін-тів. – К.: Вища школа, 1994. – 143 с.

8. Специальная педагогика. – Под ред. Н.М.Назаровой. – М., 2003. – 352 с.

Вкладення банку в боргові цінні папери на інвестиції. Боргові цінні папери, випущені центральними та місцевими органами державного управління, банками та іншими юридичними особами обліковуються за балансовим рахунком 321«Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції»(крім тих, що рефінансуються Національним банком України)та враховуються банком до дати погашення, незалежно від того, який період залишився до часу їх погашення.

В аналітичному обліку за балансовими рахунками 3210 «Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на інвестиції»; 3211 «Боргові цінні папери місцевих органів державного управління в портфелі банку на інвестиції»; 3212 «Боргові цінні папери, випущені банками, в портфелі банку на інвестиції»; 3213 «Боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими) установами, в портфелі банку на інвестиції»; 3214 «Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами, в портфелі банку на інвестиції»; 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції»; 3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» ведуться особові рахунки в розрізі емітентів.

Банки можуть купувати боргові цінні папери на дату їх випуску або після цієї дати протягом строку їх дії.

Боргові цінні папери можуть бути придбані за номіналом, з надбавкою (премією) або знижкою (дисконтом) залежно від того, яке співвідношення фактично склалося між офіційно встановленою і ринковою ставкою процентів за цими цінними паперами. Якщо ринкова ставка вища, ніж офіційно встановлена, то цінні папери продаються з дисконтом, і навпаки, якщо ринкова ставка процентів нижча, ніж офіційно встановлена, то — з премією.

Залежно від цього слід розглядати боргові цінні папери, придбані:

· за номіналом;

· з дисконтом;

· з премією;

· а також, які придбані між датами сплати процентів (купонів).

Облік боргових цінних паперів здійснюється в розрізі кожної складової частини цінного папера: номінальної вартості, дисконту, премії. Для цього за балансовими рахунками групи 321 «Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції»відкриваються окремі рахунки. Наприклад:

3210«Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на інвестиції»(номінал) (активний);

3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» (контрактивний);

3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції» (активний).

У разі придбання цінного папера з дисконтом здійснюються проведення:

Д-т 3210 «Боргові цінні папери центральних органів державного управління в портфелі банку на інвестиції» (номінал);

К-т 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції» (дисконт);

Зареєстрований статутний фонд банку враховується за балансовим рахунком 500 «Зареєстрований статутний капітал банку» у розрізі сплаченого та несплаченого:

5000 «Сплачений зареєстрований статутний капітал банку»;

5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку».

За кредитом рахунка 5000 проводяться суми сплаченого зареєстрованого статутного фонду.

За кредитом рахунка 5001 проводяться суми зареєстрованого, але не сплаченого акціонерами банку статутного фонду в кореспонденції з рахунком 3530 «Несплачений статутний фонд».

При цьому здійснюється проведення:

1) після реєстрації статутного фонду —

Д-т 3530 «Несплачений статутний фонд»;

К-т 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку»;

2) при отриманні коштів від акціонерів та їх зарахуванні до статутного фонду —

Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;

К-т 3530 «Несплачений статутний фонд»;

одночасно —

Д-т 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку»;

К-т 5000 «Сплачений зареєстрований статутний капітал банку».

Внески акціонерів за незареєстрованим статутним фондом ураховуються на окремому балансовому рахунку 3630«Внески за незареєстрованим статутним фондом».

Якщо акції реалізуються інвестору за ціною, вищою за номінальну вартість, то емісійні різниці, що виникають між ціною первинного розміщення акцій та їх номінальною вартістю, враховуються за балансовим рахунком 5010«Емісійні різниці». У подальшому емісійний дохід використовується відповідно до чинних законодавчих актів та установчих документів банку. Згідно з чинним законодавством забороняється первинне розміщення акцій серед інвесторів за вартістю, що менша за номінальну.

Відображення операцій за балансовим рахунком 500 «Зареєстрований статутний капітал банку» здійснюється тільки на балансі головного банку (юридичної особи).

Комерційні банки — юридичні особи мають право надавати дозвіл своїм філіям на розміщення зазначених цінних паперів серед клієнтів банку за умови встановлення суворого контролю з боку комерційного банку та регіонального управління Національного банку за здійсненням уповноваженими банківськими установами зазначених операцій.

Кошти, отримані філією банку за реалізовані акції за їх номінальною вартістю, зараховуються на рахунок 3641 «Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку» і перераховуються головному банку через рахунок 390 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку, які розташовані в Україні» для формування статутного фонду. Головний банк зараховує кошти за реалізовані філією акції (рахунок 500) на підставі отриманих від філії документів.

Банк може викуповувати в акціонера акції, що належали йому, для їх подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані протягом одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводяться без урахування викуплених банком власних акцій.

Облік власних акцій, викуплених в акціонерів для подальшого перепродажу або анулювання, в установленому порядку здійснюється за балансовим рахунком 3120«Власні акції банку в портфелі на продаж, викуплені в акціонерів» за ціною викупу. У разі продажу викуплених власних акцій різниця між ціною викупу та продажу визнається як прибуток або збиток банку і відображається за балансовим рахунком 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж».

Дивіденди за акціями визначаються у гривнях на акцію або як процент від номінальної вартості та сплачуються після їх оголошення Загальними зборами акціонерів або Радою банку. Як правило, існує певний проміжок часу між датою оголошення та датою сплати. На дату оголошення здійснюється нарахування дивідендів.

Власні боргові зобов’язання банки можуть випускати у вигляді векселів та ощадних сертифікатів.

Банк, що випускає вексель, засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості та переказні.

Ощадні (депозитні) сертифікати випускаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають.

Дохід за ощадними сертифікатами виплачується за умови пред’явлення їх для оплати в банк, що їх випустив.

У разі, якщо власник сертифіката вимагає повернення депонованих коштів за строковим сертифікатом раніше обумовленого в ньому строку, то йому виплачується процент, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Цінні папери власного боргу враховуються за балансовими рахунками груп: 330 «Цінні папери власного боргу, емітовані банком»; 332 «Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком».

Боргові зобов’язання можуть продаватися за номіналом, зі знижкою (дисконтом) або з надбавкою (премією).

Облік боргових зобов’язань здійснюється в розрізі кожної складової цінного папера: номінальної вартості, дисконту, премії. Для цього за балансовими рахунками 3300 «Прості векселі, емітовані банком»; 3305 «Інші цінні папери власного боргу, емітовані банком»; 3306 «Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітованими банком»; 3307 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами власного боргу, емітованими банком» відкриваються окремі аналітичні рахунки.

Нижче наведені бухгалтерські проведення, приклади щодо їх обліку та нарахування сум амортизації.

Для обліку боргових зобов’язань за групою 330 «Цінні папери власного боргу, емітовані банком» відкриваються рахунки:

3300 (3305) «Цінні папери власного боргу, емітовані банком» (номінал);

3306 «Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітованими банком» (контрпасивний);

3307 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами власного боргу, емітованими банком» (пасивний).

За кредитом рахунка 3300(3305) відображається номінальна вартість випущених цінних паперів власного боргу. За дебетом рахунка 3306 — сума неамортизованого дисконту для дисконтних власних боргових цінних паперів (паперів з нульовим купоном) та для купонних власних боргових цінних паперів, які продані з дисконтом. За кредитом рахунка 3307 відображається сума неамортизованої премії для купонних власних боргових цінних паперів, які продані з премією.

При цьому здійснюються такі проведення:

· при випуску цінного папера з дисконтом:

Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;

Д-т 3306 «Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітованими банком»;

К-т 3300 «Цінні папери власного боргу, емітовані банком».

· при випуску цінного папера з премією:

Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;

К-т 3305 «Цінні папери власного боргу, емітовані банком»;

К-т 3307 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами власного боргу, емітованими банком».

Ураховані банком суми премії та дисконту амортизуються щомісячно протягом періоду від дати продажу цінного папера до його погашення з віднесенням нарахованих сум на процентні витрати балансового рахунка 7050«Процентні витрати за цінними паперами власного боргу, які емітовані банком, крім ощадних сертифікатів».

Розмір амортизації дисконту (премії) за період обчислюється за методом прямої у такий спосіб, щоб залишок неамортизованого дисконту (премії) на день погашення цінного папера був нульовим.

При цьому здійснюються проведення:

· за амортизації дисконту —

Д-т 7050 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу, які емітовані банком, крім ощадних сертифікатів»;

К-т 3306 «Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітованими банком»;

· за амортизації премії зменшується сума нарахованих витрат за номіналом цінного папера —

Д-т 3307 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами власного боргу, емітованими банком»;

К-т 7050 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу, які емітовані банком, крім ощадних сертифікатів».

Погашення цінних паперів здійснюється:

· за дострокового викупу —

Д-т рахунка групи 330 «Цінні папери власного боргу, емітовані банком»;

К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України» — (фактична ціна викупу);

К-т 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» — сума різниці між номінальною вартістю цінних паперів та ціною їх викупу;

· за настання дати погашення —

Д-т рахунка групи 330 «Цінні папери власного боргу, емітовані банком»;

К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України».

Бланки цінних паперів обліковуються за номінальною вартістю або в умовній оцінці за позабалансовим рахунком 9820 «Бланки цінних паперів».

Бланки, видані під звіт, враховуються за рахунком 9890 «Бланки цінних паперів у підзвіті». Відіслані бланки на період перебування їх у дорозі обліковуються за рахунком 9891 «Бланки цінних паперів у дорозі».

Облік погашених цінних паперів здійснюється за позабалансовим рахунком 9812 «Погашені цінності». Цінні папери враховуються в сумі їх погашення або в номінальній оцінці, якщо вони погашені у зв’язку з технічним браком або зіпсовані та списуються на підставі акта про їх знищення.

8.2.4. Нарахування доходів (витрат)
за операціями з цінними паперами

Усі банківські доходи (витрати) за цінними паперами можна поділити на:

· процентні;

· комісійні;

· торговельні;

· інші.

До процентних доходів (витрат) належать доходи (витрати) за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, а також доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами.

Комісійні доходи (витрати) банк отримує (сплачує) при зберіганні та розміщенні цінних паперів.

Торговельні прибутки (збитки) виникають від операцій з перепродажу (торгівлі) цінних паперів.

До інших банківських доходів (витрат) належать доходи (витрати) від цінних паперів з невизначеним доходом: дивіденди від акцій, що зберігаються як об’єкт торгівлі та капіталовкладень.

Згідно з принципом нарахування банки здійснюють нарахування доходів (витрат) за цінними паперами.

Нарахування доходів (витрат) слід проводити щомісяця, незалежно від дати їх отримання та сплати, а також здійснювати амортизацію премії та дисконту за цінними паперами.

Для відображення в обліку операцій з нарахування доходів (витрат) за цінними паперами використовуються такі балансові та позабалансові рахунки:

1418 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж» (активний);

1428 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції» (активний);

2026 «Неамортизований дисконт за врахованими векселями суб’єктів господарської діяльності» (контрактивний);

2027 «Прострочена заборгованість суб’єктів господарської діяльності за врахованими векселями» (активний);

2028 «Нараховані доходи за врахованими векселями суб’єктів господарської діяльності» (активний);

2029 «Прострочені нараховані доходи за врахованими векселями суб’єктів господарської діяльності» (активний);

3108 «Нараховані доходи за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж» (активний);

3118 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж» (активний);

3119 «Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж» (активний);

3208 «Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції» (активний);

3218 «Нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції» (активний);

3219 «Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції» (активний);

3308 «Нараховані витрати за цінними паперами власного боргу, емітованими банком» (пасивний);

3328 «Нараховані витрати за ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банком» (пасивний);

3578 «Інші нараховані доходи» (активний);

3579 «Прострочені інші нараховані доходи» (активний);

6022 «Процентні доходи за рахунками суб’єктів господарської діяльності за врахованими векселями» (пасивний);

6050 «Процентні доходи за цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж» (пасивний);

6051 «Процентні доходи за цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на інвестиції» (пасивний);

6052 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на продаж» (пасивний);

6053 «Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції» (пасивний);

6090 «Процентні доходи за позабалансовими операціями» (пасивний);

6103 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків» (пасивний);

6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів» (пасивний);

6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» (активно-пасивний);

6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями» (пасивний);

6394 «Позитивний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії» (пасивний);

7050 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу, які емітовані банком, крім ощадних сертифікатів» (активний);

7052 «Процентні витрати за ощадними сертифікатами власного боргу, які емітовані банком» (активний);

7103 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами» (активний);

7394 «Негативний результат від продажу цінних паперів
на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії» (активний);

9600 «Не сплачені банками доходи» (активний);

9601 «Не сплачені клієнтами доходи» (активний).

Під час нарахування доходів здійснюються такі бухгалтерські проведення:

Д-т — рахунки для обліку нарахованих доходів за першим, другим і третім класами;

К-т — рахунки для обліку процентних, комісійних та інших доходів за шостим класом;

Наприклад, при нарахуванні комісійного доходу за надані послуги здійснюється таке проведення:

Д-т 3578 «Інші нараховані доходи»;

К-т 6113 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для клієнтів».

Під час отримання банком коштів за раніше визнаними нарахованими доходами здійснюються такі бухгалтерські проведення:

Д-т — рахунки для обліку грошових коштів;

К-т — рахунки для обліку нарахованих доходів за першим, другим і третім класами.

Наприклад, при сплаті клієнтом комісійної винагороди здійснюється таке проведення:

Д-т 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»;

К-т 3578 «Інші нараховані доходи».

Якщо нараховані доходи своєчасно не отримані в обумовлений угодою термін, то наступного робочого дня здійснюються такі бухгалтерські проведення:

Д-т — рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів за першим, другим і третім класами;

К-т — рахунки для обліку нарахованих доходів за першим, другим і третім класами.

Наприклад, при несплаті клієнтом комісійної винагороди за надані послуги здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Д-т 3579 «Прострочені інші нараховані доходи»;

К-т 3578 «Інші нараховані доходи».

У разі часткового або повного погашення контрагентом заборгованості за нарахованими доходами, що обліковуються на рахунках прострочених нарахованих доходів, виконується таке бухгалтерське проведення:

Д-т — рахунки для обліку грошових коштів;

К-т — рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів за першим, другим і третім класами.

Під час нарахування процентних, комісійних та інших витрат здійснюються такі бухгалтерські проведення:

Д-т — рахунки для обліку процентних, комісійних та інших витрат за сьомим класом;

К-т — рахунки для обліку нарахованих витрат за третім класом.

Наприклад, при нарахуванні процентних витрат за ощадними сертифікатами, розміщеними банком, здійснюються такі проведення:

Д-т 7052 «Процентні витрати за ощадними сертифікатами власного боргу, які емітовані банком»;

К-т 3328 «Нараховані витрати за цінними паперами власного боргу, емітованими банком».

8.2.5. Особливості обліку окремих операцій
банку з цінними паперами

Цінні папери (крім приватизаційних паперів) можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

Наприклад, банки можуть здійснювати такі операції з векселями:

1) кредитні:

а) урахування векселів;

б) видача позичок під забезпечення векселів;

в) рефінансування вексельних операцій.

2) комісійні:

а) прийняття векселів на інкасо для одержання платежів і для оплати векселів у строк;

б) зобов’язання оплатити вексель за платника (доміціляція);

в) авалювання векселів.

Операції з урахування векселів і видачі позичок під забезпечення векселів у бухгалтерському обліку здійснюються окремо.

Урахування векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним або бланковим індосаментом, терміново його сплачує пред’явнику, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі строку.

Економічною сутністю операції врахування векселів є дострокова грошова реалізація векселя його держателем банку і переведення комерційного кредиту в банківський.

Ураховуючи вексель, банк отримує його у своє розпорядження, стає кредитором-векселедержателем з усіма правами та обов’язками.

Для своєчасного отримання платежу за врахованими векселями банк веде нагляд за строками настання платежів.

Облік коштів, наданих за врахованими (а також авальованими) банком товарними векселями (простими і переказними) до настання строку платежу за векселем, здійснюється за балансовим рахунком 2020«Рахунки суб’єктів господарської діяльності за врахованими векселями». За цим рахунком не обліковуються кошти, які надані у разі використання векселів як застави.

Неоплачений у термін платежу вексель банк повинен за описом передати нотаріусу для опротестування. Протест про неоплату векселя здійснюється у порядку, визначеному Женевською конвенцією 1930 р. На здані векселі нотаріус видає банку квитанцію встановленої форми.

Опротестовані векселі суб’єктів господарської діяльності враховуються за балансовим рахунком 2027«Опротестовані векселі суб’єктів господарської діяльності». Опротестований вексель повертається від нотаріуса у банк з написом про опротестування.

Сума заборгованості за опротестованим векселем перераховується на рахунок сумнівної заборгованості (балансовий рахунок 2092 «Сумнівна заборгованість за врахованими векселями суб’єктів господарської діяльності»).

Номінальна вартість врахованих векселів обліковується за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи». Векселі, які придбані банком та відіслані на інкасо в банки-кореспон­денти, обліковуються за рахунком 2020 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за врахованими векселями», їх номінальна вартість враховується за рахунком 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкасо».

При переобліку врахованих векселів в інших банках різниця, що виникає між їх фактичною вартістю та сумою рефінансування, відноситься відповідно на рахунок 6103 «Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків» чи рахунок 7103 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами».

Банки можуть надавати позички під забезпечення прийнятих векселів. Прийняті як застава векселі враховуються за позабалансовим рахунком 9501 «Застава, за якої предмет застави передається банку».

У разі непогашення позички згідно з розпорядженням позичальника на погашення позички зараховуються суми, які надходять від векселедавців на оплату векселів.

Комерційні банки можуть отримувати від Національного банку України кредит під забезпечення державних цінних паперів (ломбардний кредит) — 1313 «Ломбардні кредити, які отримані від Національного банку України». У цьому разі депозитарієм Національного банку України здійснюється блокування цінних паперів, які є забезпеченням ломбардного кредиту.

Після погашення ломбардного кредиту здійснюється розблокування рахунків депо комерційного банку і надання права вільного обігу цінних паперів.

Банки можуть надавати та отримувати кошти за операціями РЕПО шляхом купівлі (продажу) цінних паперів на певний період за умови зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною.

Облік коштів, наданих в обмін на цінні папери, які є предметом операції РЕПО, здійснюється за балансовими рахунками 1522 «Кошти, які надані іншим банкам за операціями РЕПО»; 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями РЕПО». Повернення цінних паперів здійснюється у день їх зворотної купівлі.

Кошти, що отримані банком за операціями РЕПО шляхом продажу цінних паперів на певний період за умови їх зворотного викупу, враховуються за балансовими рахунками 1311 «Кошти, які отримані від Національного банку України за операціями РЕПО»; 1622 «Кошти, які отримані від інших банків за операціями РЕПО».

Різниця між ціною продажу (купівлі) та ціною зворотного продажу (купівлі) є процентним доходом, який отримує сторона, що виступає покупцем у першій частині операції РЕПО.

Банки приймають для інкасування векселі з оплатою в тих місцях, де є установи банків. Номінальна вартість прийнятих на інкасо векселів ураховується за позабалансовим рахунком 9830«Документи і цінності, прийняті на інкасо».

Прийнявши на інкасо векселі, банк зобов’язаний своєчасно надіслати їх за місцем платежу і поставити до відома платника повідомленням про надходження документів на інкасо.

У разі неодержання платежу за векселем банк зобов’язаний подати його для опротестування від імені довірителя (якщо останній не дав розпорядження повернути йому неоплачений вексель), а також повідомити його про виконання доручення.

Неоплачені документи зберігаються в банку (для повернення на вимогу клієнтові) протягом установленого терміну. Після закінчення терміну банк не відповідає за подальше їх зберігання.

За здійснення інкасування векселів банк отримує винагороду (комісію).

Комерційні банки можуть здійснювати на комісійній основі купівлю-продаж цінних паперів від свого імені та за дорученням і за рахунок коштів клієнтів.

Облік сум дебіторської (кредиторської) заборгованості за розрахунками за цінними паперами для клієнтів здійснюється за балансовими рахунками 2801 «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів» та 2901 «Креди­торська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів».

Цінні папери, які належать клієнтам, але перебувають у банку згідно з договором про довірче управління, обліковуються за позабалансовим рахунком 9700 «Цінні папери клієнтів у довірчому управлінні».

Прийняті цінні папери клієнтів на зберігання банк обліковує за позабалансовим рахунком 9702 «Цінні папери на зберіганні».

ЛОГІКА ЗАПИТАНЬ І ВІДПОВІДЕЙ

Запитання і його структура. Класифікація запитань.

Логічно коректні й логічно некоректні запитання.