Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЛАТИНА, ОЗНАКА БУРЖУАЗНОЇ ОСВІЧЕНОСТІ

Читайте также:
  1. В якій відповіді названа законодавча ознака злочину?
  2. В якій відповіді названа ознака злочину?
  3. Залежно від потреби небезпеки класифікують за різними ознаками
  4. Класифікація підприємств (фірм) за певними ознаками
  5. НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА ОЗНАКА НАЦІЇ
  6. Основні види цін і тарифів за окремими класифікаційними ознаками.
  7. Охарактеризуйте основні засоби підприємства, їх характеристику за класифікаційними ознаками та структуру; показники ефективності використання основних засобів.
  8. По-перше, це дасть змогу перешкоджати намаганням проімперських сил розколоти український народ за етнічною, мовною та ідеологічною ознаками.
  9. Селекційними досягненнями с результати діяльності у вигля­ді сортів та гібридів рослин і порід тварин із заданими ознаками.

«Декрет 1808 p., яким було створено Французький Університет, мав на меті організувати навчання еліти. Щоб дати їй загальну підготовку до найрозмаїтіших спеціальних занять, зокрема й науково-природничих, він запровадив обов’язкове вивчення латини. У класах середньої школи тоді передусім і майже виключно опановували латинську мову, щоб учні в кінцевому підсумку здобули вміння писати латиною як прозою, так і /25/ віршами, з не меншою, а то й більшою вправністю, ніж по-французькому. Школярів примушували читати шедеври античної літератури. Вони знали напам’ять безліч сторінок із творів Цицерона, Тацита, Сенеки, майже всього Вергілія і майже всього Горація. Природничі науки — за винятком математики — в певному розумінні, приносилися в жертву. З історії учням давали лише кілька найзагальніших відомостей; географію цілком нехтували; живим мовам приділяли, можна сказати, нікчемну увагу; навіть до французької мови та літератури ставились як до допоміжної дисципліни, що мала доповнювати вивчення латини.

Внаслідок такого стану речей принципова різниця між буржуа та простолюдином полягала протягом тривалого часу в тому, що буржуа знав латину і знав її досить-таки добре.

Але поступ наук та їхнього практичного застосування змушував надавати їм дедалі більше місця в навчальних програмах коштом латинських студій.

Стежачи за дискусіями з питань вивчення латини, можна подумати, що це всього лише питання педагогіки. Науково-природнича освіта, кажуть одні, має передусім «практичний і утилітарний» характер; а в тому, що стосується загального розумового розвитку, вона, мовляв, значно поступається латинським студіям. Вона не дає того елеґантного полиску, тієї вишуканості думки і слова, які є неоціненним плодом латинських літературних студій. Вона не збагачує ані уяву, ані почуття. Кожна наука має свою спеціальну сферу, за межі якої вона не може й не повинна виходити; тільки література тотожна «культурі в загальному розумінні». На що оборонці протилежного підходу відповідають: ці докори слід адресувати суто технічному навчанню, яке схильне обмежуватися збиранням та аналізом результатів, добутих науками, з метою їхнього практичного застосування. Але засвоєння основ науки — це не тільки накопичування знань; це також сприяє виробленню дисципліни розуму, розвиткові «культури в загальному розумінні», яку можна поставити на той самий рівень, що й літературну культуру. Зрештою, в завдання середньої освіти зовсім не входить розвивати наукові студії аж до опрацювання конкретних деталей, які тільки й можуть застосовуватися на практиці; це — справа фахівців».

Едмон ҐОБЛО. «Перепона й рівень» (Edmond GOBLOT. «La Barrière et le niveau, PUF, 1925, pp. 78 — 79.)

 

Справжній вибух середньої освіти, занепад системи вивчення античних мов, зміна вимог до екзаменованих на ступінь бакалавра і поширення цього іспиту на більшість учнів старших /26/ класів, дедалі більший тиск утилітарних потреб — усе це свідчить про те, що менш як за життя одного покоління відбувся кардинальний розрив з минулим, поклавши край становищу, яке описав Ґобло.

Рядки, які я наведу нижче, належать Сімоні де Бовуар (1908 — 1985 pp.), французькій письменниці і філософу, автору книжок «Гостя» (1943 p.), «Друга стать» (1949 p.), a також «Мандарини» (Ґонкурівська премія за 1954 p.), і цілої низки автобіографічних оповідок під назвою «Спогади добре вихованої дівчини» (1958 p.), книжки, яка мала великий успіх, та інших творів, присвячених становищу жінки в період, що передував сучасним потрясінням. Вони відсилають нас до тих, начебто непорушних підвалин, на яких стояли 1930 — 1960-і роки. Перед тим як відкрилися нові дороги, що вели до визволення жінки, доля дуже тяжко пригнічувала другу стать. Звідси знаменита проблематика Сімони де Бовуар, яку вона виразила в кількох словах, коли вигукнула: «Жінкою не народжуються, нею стають!» Жіноча доля спричинена аж ніяк не біологічними, а історичними причинами, її відчуження має соціальний характер. Якщо кожен індивід — це лише ескіз і свобода вибору (див. нижче, с.75.), жінка повинна мати змогу вільно будувати свою долю.

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 6 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав