Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Найчастіше виділяють такі види здоров'я: фізичне; психічне; духовне.

Фізичне здоров 'я — це стійкий функціональний стан організ­му, що забезпечує успішну життєдіяльність людини (як окре­мих тканин, органів і систем, так і всього організму в цілому) в межах вікової норми.

Психічне здоров ' я — це здатність людини усвідомлено стави­тися до функцій свого організму, вміння регулювати свої пси­хічні процеси (думки, почуття, бажання, реакції на іншу людину як рівну собі, у визнанні існування норм, які регулюють відноси­ни між людьми, визнання необхідної міри самотности та віднос­ної залежности від інших; також усвідомлення особистої непов­торности та індивідуальности як цінності та зіставлення своєї оригінальности з проявами надзвичайности інших людей.

ОЗНАКАМИ ДУХОВНОГО ЗДОРОВ'Я Є:

|сприйняття життя як цінности та прагнення до створення нових ціннісних властивостей, пошуки джерел, що знаходяться за ме­жами людських сил у вищих сферах;

|гуманістичні способи впливу на себе та навколишніх (за­охочення, покарання, випробування);

|цілісність внутрішнього світу, яка задається системою пра­вил і суджень, прийнятих для себе людиною усвідомлено, життє­вими принципами та цілеспрямованістю (життєва філософія, життєві цілі);

|відчуття постійного задоволення життям у ставленні до ін­ших людей, сприйняття його як найвищої цінности.

Здоров'я людини залежить від спадковости, екологічного се­редовища, медичного забезпечення і на 50 % від способу життя.

Спосіб життя включає трудову діяльність, побут, форми вико­ристання вільного часу, форми задоволення матеріальних і духо­вних потреб, норми поведінки людей у типових ситуаціях.

Стрес: чинники, що його викликають, профілактика.

До чинників, що викликають стрес, належать:

• незадовільна організація службової діяльности (затримки, без-відповідальність, неритмічність), тобто відсутність системи в роботі;

• недостатня кількість співробітників. Це змушує керівника викону-вати крім своїх обов'язків і обов'язки інших, створює де­фіцит часу і знижує якість виконання своїх безпосередніх обов'язків;

• режим робочого часу (робота в ненормовані та незручні години). Це порушує звичні біологічні ритми сну і працездат­ности;

• виникнення і вирішення раптових критичних проблем;

• статусні проблеми (низький статус, невелика зарплата, недо­статні перспективи службового висунення);

• заорганізованість, формалізм і засідательська суєта (непо­трібні ритуали і процедури). Це виявляється у паперотворчості та нескінченних нарадах;

• невизначеність і непередбачуваність розвитку подій в організації (часта ротація співробітників) вириває керівника зі звичного середо­вища, в якому він добре орієнтується і стабільно себе почуває.

Крім загальних, існують і специфічні стресори (чинники, що сприяють виникненню стресів):

— нечіткі рольові обов'язки;

— висо­кий рівень домагань;

— особливості взаємодії з підлеглими чи ви­щим керівництвом;

— особливості управлінської праці тощо.

ПРОФІЛАКТИКА СТРЕСІВ

В основі профілактики стресів лежать такі основні підходи:

1. Мудре ставлення до свого життя, його активне конструю­вання.

Це означає постановку й досягнення співмірних зі своїми мож­ливостями життєвих цілей, уміння відрізняти головне від друго­рядного, знаходити й бачити основні, домінуючі лінії життя, а не гнатися за миттєвими випадковими вигодами.