Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Етикет — це мова символів.

Людина повинна використовува­ти його з метою краще взаємодіяти з іншими (колегами, партне­рами).

Правила й вимоги службового етикету мають сприяти ство­ренню здорового морально-психічного клімату, піднесенню на­строю, підвищенню продуктивности праці.

УЧЕНІ РАДЯТЬ:

керівникові:

| намагатися робити зауваження підлеглим віч-на-віч;

| навчитися заохочувати підлеглих;

| визнавати свої помилки;

| уміти карати;

| не сперечатися через дрібниці;

| бути доброзичливим, делікатним;

усім співробітникам:

— володіти загальною культурою;

— порядно ставитися до інших;

— поважати людську гідність колег;

— не лицемірити, не брехати;

— бути ввічливими;

— свої негаразди, прикрощі залишати за межами установи;

— бути доброзичливими, сумлінними, шанобливими, тактов­ними;

— уміти висловлювати співчуття.

ЕТИКЕТ СЛУЖБОВИХ ВЗАЄМИН ЗОБОВ'ЯЗУЄ:

• бути ввічливим до всіх клієнтів (думка кожного клієнта впливає на імідж фірми, установи);

• зустрічі починати вчасно;

• на всі дзвінки і листи клієнтів вчасно давати відповіді;

• прийняті рішення виконувати у зазначені терміни;

• працівників бути в гарному і охайному одязі.

Усе це сприятиме надійним і довготривалим взаєминам із клі­єнтами, зростанню прибутків фірми.

Службовий етикет передбачає стосунки з іноземцями. Для ді­лового спілкування з ними потрібно добре знати звичаї, традиції країни, представником якої є ваш партнер, а також прийняті там правила етикету.

Але слід пам'ятати, що одним із найважливіших принципів закордонного ділового етикету є підтримка чесних і шанобливих відносин із партнером.

13.2. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА.

НОРМИ ПРОФЕСІЙ­НИХ ВЗАЄМИН.

НАЙВИЩА суспільна й особистісна цінність моралі полягає в загальнолюдяності.

Моральний рівень людини не може визначатися її про­фесією, так само як національним походженням чи іншими ознаками. Мораль є суттєвим чинником життєдіяльности суспільст­ва, але навіть апелюючи до цих людських якостей вона зверта­ється передусім до кожної окремої особистости.

Існують окремі види людської діяльности, які ставлять особ­ливо високі та надвисокі моральні вимоги до осіб, котрі профе­сійно цією діяльністю займаються.

У цих професіях на основі загальних принципів моралі вироб­ляються своєрідні кодекси чести, професійної поведінки, котрі поряд із загальноморальними правилами вбирають і весь, іноді драматичний, досвід даного виду людської діяльности.

У професійній етиці формується система конкретних мораль­них норм із супутніми їм практичними правилами, які «обслуго­вують» ту чи іншу галузь людської діяльности.

Адже від культури говоріння, слухання, від культури поведін­ки, мови залежать результати професійної діяльности. Широко вживаним є сьогодні термін професійна культура (культура пев­ної професії). Фахівець має не лише виявляти свої моральні якос­ті, а й впливати через них на інших.