Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Структура і зміст постанови прокурора про зміну обвинувачення в суді

Переконавшись під час судового слідства, що пред’явлене особі обвинувачення необхідно змінити, прокурор виносить письмову постанову про зміну обвинувачення, в якій формулює нове обвинувачення і викладає мотиви прийнятого рішення.

Законом чітко не визначені структура та зміст постанови прокурора про зміну обвинувачення. Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 277 КПК України, до такої постанови законодавець висуває дві вимоги:

• ґрунтовне мотивування прокурором прийнятого рішення;

• викладення у тексті нового обвинувачення.

Зміна прокурором обвинувачення в суді фактично є пред’явленням підсудному нового, більшого чи меншого за обсягом обвинувачення, а тому зміст такої постанови повинен відповідати нормам статей 130, 132 КПК України. Ці вимоги передбачені і у п. 5.7 наказу Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року № 5гн «Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення».

Отже, постанова прокурора про зміну обвинувачення в суді складається з вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині зазначаються:

• час і місце складання постанови;

• посада, прізвище, ім’я, по батькові, класний чин прокурора, який її виносить;

• найменування справи, що розглядається;

• прізвище, ім’я, по батькові підсудного, день, місяць і рік його народження;

• стаття кримінального закону, інкримінована підсудному у раніше пред’явленому обвинуваченні.

В описово-мотивувальній частині викладаються:

• стисло фактичні обставини справи, як вони встановлені досудовим слідством. Якщо підсудний обвинувачується у скоєнні декількох епізодів злочинів, а зміна обвинувачення стосується лише окремих з них, викладаються фактичні обставини тільки цих епізодів;

• мотивування рішення про зміну обвинувачення з посиланням на конкретні досліджені в суді докази, норми кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

У резолютивній частині вказується:

• прийняття рішення про зміну обвинувачення з обов’язковою кваліфікацією дій підсудного за новим обвинуваченням, прізвище, ім’я, по батькові якого вказуються повністю;

• повний текст нового обвинувачення із зазначенням кваліфікації дій підсудного;

• рішення про оголошення постанови у судовому засіданні, вручення її копії всім учасникам процесу та приєднання оригіналу до справи.

Якщо у справі декілька підсудних, стосовно кожного з них виноситься окрема постанова про зміну обвинувачення. Зазначене вбачається зі змісту норм глави 12 КПК України, яка регламентує порядок пред’явлення обвинувачення особі. Крім того, у ч. 3 ст. 277 КПК України передбачено: «Прийшовши до переконання, що пред’явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення». Отже, винесення прокурором однієї постанови про зміну обвинувачення стосовно декількох підсудних навіть тоді, коли їх злочинні дії тотожні, є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки порушує їх право на захист.