Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Фінансова система

Під фінансами розуміють не стільки наявні або безготів­кові гроші, цінні папери, словом, усе, що грає роль грошей, скільки те, кому вони належать, як виникають, розподіляють­ся, використовуються.

Фінанси — це цільові грошові фонди (грошові кошти) за­гального призначення, які формуються, створюються і пере­розподіляються державою, її органами, підприємствами та іншими структурами на основі принципів нееквівалентності і безвідплатності.

Об'єктивна необхідність фінансів пов'язана:

а) з державним регулюванням економіки;

б) з безперервністю забезпечення процесу виробництва і відтворення;

в) з необхідністю формування і використання цільових грошових фондів загального призначення.

Всі фінанси поділяються на два види — централізовані і децентралізовані.

Централізовані фінанси концентруються:

Ø у Державному бюджеті;

Ø у Пенсійному фонді України;

Ø у Державному фонді сприяння зайнятості населення;

Ø у Фонді для здійснення заходів щодо ліквідації на­слідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;

Ø у Державному інноваційному фонді;

Ø у Фонді захисту навколишнього природного середовища;

Ø у Фонді соціального захисту інвалідів.

Державний бюджет обслуговує всі фонди, за винятком Пенсійного фонду України.

Джерелами централізованих фінансів є:

Ø надходження від підприємств, організацій та різних зак­ладів;

Ø податки з юридичних та фізичних осіб;

Ø надходження від державних позик.

Децентралізовані фінанси перебувають у розпорядженні підприємств, установ та громадських організацій і створю­ються за рахунок їх прибутків і нагромаджень, а також част­ково за рахунок коштів громадян (наприклад, власників акцій і облігацій) або позичкових коштів.

Централізовані і децентралізовані фінанси в сукупності створюють фінансову систему.

Фінансова система = централізовані фінанси + децентралізовані фінанси

Основними функціями фінансів є:

Ø відтворювальна, що забезпечує безперервність процесу виробництва матеріальних благ та послуг;

Ø регулююча (контролююча), яка виявляється в регулю­ванні діяльності підприємств, фірм, організацій, установ та закладів і здійсненні контролю за їх фінансовою діяль­ністю;

Ø розподільча функція фінансів, яка пов'язана з розподі­лом і перерозподілом суспільного продукту й національно­го доходу для задоволення різних потреб народного госпо­дарства та населення;

Ø стимулююча функція, що дає змогу державі виділяти кошти на стимулювання розвитку виробництва.

Ці функції взаємопов'язані, їх виконання залежить від чітких дій державних фінансових структур, підприємств різних форм власності, стабільного функціонування еконо­мічного та правового механізмів.

Основними суб'єктами фінансових відносин є:

Ø держава, яка володіє державними грошовими коштами і розподіляє їх, а також отримує платежі та податки, формує державний і місцевий бюджети;

Ø підприємства, установи, організації всіх галузей і сфер економіки, а також підприємці, які одержують грошові кош­ти від держави або від споживачів — покупців їх продукції і витрачають їх на оплату виробничих затрат, податків, здійснення інших виплат;

Ø населення — люди, сім'ї, які отримують гроші від дер­жави, підприємств та організацій у вигляді заробітної пла­ти, пенсій, стипендій, грошової допомоги та інших доходів, що йдуть на задоволення особистих потреб або на нагро­мадження.

Фінансові відносини охоплюють рух та переміщення гро­шових ресурсів між:

а) державою, з одного боку, і підприємствами, організаці­ями, фірмами — з іншого;

б) самими підприємствами, організаціями та фірмами;

в) державою, підприємствами, організаціями, фірмами, з одного боку, і населенням — з іншого;

г) окремими регіонами та зарубіжними країнами.

Фінансова система практично опосередковує всі сторони функціонування виробничого та ринкового механізмів. Вона визначає:

Ø систему платежів у державний бюджет, а також відра­хування в різні фонди галузевого й територіального рівнів;

Ø взаємозв'язки між підприємствами, фірмами, акціонер­ними товариствами та іншими структурами;

Ø фінансові відносини, що визначають господарські зв'яз­ки всередині підприємств, тобто між підприємством у ціло­му та його структурними підрозділами, а також між підпри­ємством і його працівниками;

Ø відносини між державою та кооперативними підприєм­ствами, що виявляються у системі оподаткування, політиці інвестицій, наданні економічних пільг;

Ø фінансові відносини між банками і підприємствами, державою та населенням, що виникають з приводу отриман­ня різного роду виплат (пенсій, грошової допомоги, стипендій та ін.), отримання кредитів на будівництво житла, вкладів до ощадбанків, випуску облігацій, лотерей тощо.

Отже, фінансова система є одним з головних важелів здійснення державою фінансової політики. Напрями фінан­сової політики залежать від економічного стану країни та зав­дань, що вирішуються.