Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Види конкуренції

Конкуренція (від лат. — змагання, суперниц­тво) у ринковій економіці — це суперництво, боротьба між виробниками товарів та послуг за кращі, економічно вигідні умови виробництва та реалізації продукту. Обмеженість ресурсів спричиняє раціональну поведінку ви­робників, які мають вибирати між конкуруючими цілями їх використання. У той же час споживачі мають вибір між кон­куруючими напрямами використання грошей, що змушує продавців вступати у конкурентну боротьбу за гроші спожи­вачів. Законом України «Про захист економі­чної конкуренції» (2001) остання визначається як змагання між суб'єктами господарювання, з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами госпо­дарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарю­вання мають можливість вибирати між кількома продавця­ми, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обігу товарів на ринку.

Залежно від таких рис, як кількість фірм, що діють на ринку, їх вплив на ціни, характер продукту, що ви­робляється, доступ до ринкової інформації, особливості всту­пу та виходу з ринку, своєрідність принципів підприємниц­тва, розрізняють конкуренцію досконалу та недосконалу.

По-друге, залежно від сфери суперництва конкуренція буває внутрішньогалузева та міжгалузева.

По-третє, конкуренцію слід розглядати залежно від харак­теру товару, особливостей його використання. Існує предмет­на конкуренція, яка є суперництвом на ринку конкретних видів продукції та послуг різних фірм-виробників (наприклад, виробництво спортивного взуття, яке не має істотних якіс­них відмінностей).

Видова конкуренція — це боротьба одно­рідних видів продукту подібного споживання, але з різними характеристиками (спортивне взуття з різними якісними ха­рактеристиками — шкіряне, штучне, різні види кросівок та ін.).

Функціональна конкуренція має місце, коли різні товари задовольняють однакову потребу чи мають однакове призна­чення (наприклад, виробництво товарів для відпочинку, це можуть бути велосипеди, лижі, скайти та ін.).

Нарешті, конкуренцію слід розрізняти залежно від механіз­му боротьби чи суперництва — цінова та нецінова.

Цінова кон­куренція визначає активну роль ціни для досягнення кращих економічних умов виробництва, реалізації та завоювання рин­ку. Використання цінового механізму включає систему різно­манітних цінових знижок, різні методи цінової дискримінації.

Нецінова конкуренція передбачає використання технічних пе­реваг, надійності, дизайну та інших характеристик продукту, різноманітних послуг для споживача, надання йому позики для придбання необхідних товарів. У самому механізмі кон­куренції слід розрізняти цивілізовані та нецивілізовані мето­ди.

Нецивілізована конкуренція (боротьба) побудована на засто­суванні жорстоких, руйнівних методів, які націлені на знищен­ня конкурентів (війна цін, вбивства, погрози та ін.).

Цивілізова­на конкуренція буває добросовісною (краща якість продукту, розширення мережі обслуговування споживачів, широке ви­користання реклами і т. ін.).

Недобросовісна конкуренція визна­чається Законом України «Про захист від недобросовісної кон­куренції» (1996) як будь-які дії, що суперечать правилам, тор­говим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності, і передбачає такі методи, як економічне, технологічне та фінан­сове шпигунство, підробка продукції відомої фірми, викорис­тання її торговельної марки, махінації з діловими звітами, підкуп кращих фахівців та ін.

Досконала конкуренція, або ринок чистої конкуренції, виникає, якщо виконуються такі умови: велика кількість малих за розміром фірм, жодна з яких не має значної частки на ринку. Обсяг виробництва чи реа­лізації не може істотно впливати на весь ринок (на пропози­цію товару, на зміни ціни та ін.). Продавці діють незалежно один від одного. Кожен має можливість вибрати необхідний обсяг виробництва. Ніхто не може впливати на його вибір. Таке становище на ринку не дає змоги продавцям контролю­вати ціни, діє принцип «слідуй за ціною», чи «бери існуючу ціну». Велика кількість продавців не дає їм можливості всту­пати у зговір між собою щодо цін;

- вироблюваний та продажний товар є однорідним, тоб­то не має істотної диференціації;

- вхід та вихід з даної галузі виробництва здійснюється повільно, без будь-яких законодавчих, технологічних та фінансових перешкод. Це дозволяє підприємцю вибрати найефективнішу галузь виробництва, а також здійснювати своєрідний «конкурентний тиск» в обраній галузі;

- покупці та продавці мають потрібну інформацію про різні сторони підприємницької діяльності (виробничі ресур­си, витрати, необхідна технологія виробництва, джерела фінансування, ціни та ін.).

Ця економічна ситуація є умовою дії всіх ринкових функцій, без всебічного втручання держави, бо досконала конкуренція забезпечує самоналагодження економічної сис­теми та стан її рівноваги. В умовах досконалої конкуренції широко використовуються різні методи нецивілізованої кон­куренції та механізм внутрішньогалузевої та міжгалузевої конкуренції. Однак ринок чистої конкуренції є ідеальною або абстрактною моделлю економіки, бо в чистому вигляді нині такі умови ніде не існують. Але окремі риси ринку чистої конкуренції діють у деяких галузях виробництва. Знання цього ринку дає змогу пізнати економічні закономірності реального суспільного життя.

Якщо в економіці не діють деякі умови ринку чистої кон­куренції, то починають формуватися ринки недосконалої кон­куренції: монополістичної конкуренції, олігополії та чистої монополії. Важливою передумовою формування недоскона­лої конкуренції є поява монополізму.

У системі недосконалої конкуренції дуже поширена рин­кова структура монополістичної конкуренції. У ній поєдну­ються риси чистої конкуренції та деякі характеристики мо­нополізму. Основні умови існування монополістичної кон­куренції:

- відносно велика кількість продавців на певному ринку. Виробники мають невеликі за своїми розмірами підприєм­ства. Вони ще не можуть значно впливати на обсяг вироб­ництва і не мають змоги контролювати ціни. Вони також не можуть забезпечити зговори щодо цін;

- вироблюваний продукт повинен мати певні якісні відмінності, тобто бути диференційованим за такими пара­метрами, як якісні властивості, різноманітні послуги, особ­ливості розміщення, різні методи стимулювання збуту. Важ­ливу роль у диференціації товару починає відігравати наяв­ність торговельної марки, фірменого знака та захист патентом;

- відносно легкий вступ до необхідної галузі виробницт­ва та безболісний вихід з неї як для виробника, так і для спо­живача. Але кожен підприємець повинен знати свій сегмент, свою «нішу» на ринку, закріпити попит своєї групи спожи­вачів на основі диференціації шляхом нецінової конкуренції;

- інформація про деякі сторони господарсько-фінансо­вої діяльності фірми має обмежений характер.

Підприємницька діяльність на цьому ринку має дуже ак­тивні форми, потребує добре розробленої стратегії маркетин­гу в сфері стимулювання збуту, ціноутворення, реклами.

Прагнення підприємця до максимального прибутку обмеже­но двома різноспрямованими тенденціями. З одного боку, чим вища диференціація продукту, тим менша еластичність попиту, тим більше змоги збільшувати ціни над середніми витратами та одержати більший прибуток. Але, з другого боку, на ринку панує велика кількість конкурентів, які стримують зростання цін та зводять прибуток до нормального рівня.

Другим різновидом ринку недосконалої конкуренції є ринок олігополії. Його характерні риси:

- наявність кількох великих фірм, які домінують на рин­ку конкретного товару внаслідок великої концентрації про­дукції, яку вони виробляють та доставляють на ринок. Це означає, що кілька великих фірм мають у загальному обсязі продажу велику частку (70—90%). Причиною такого явища є намагання використовувати переваги великомасштабного виробництва (так званий ефект масштабу);

- існує своєрідний контроль за цінами внаслідок неперед­баченої поведінки конкурента, який може несподівано зміни­ти свою цінову стратегію і таким чином спричинити цінову війну, появу нових конкурентів, можливість привласнення монопольного прибутку. Для того щоб запобігти таким яви­щам, фірми йдуть на зговір у галузі політики цін типу кар­тельних угод, джентльменських погоджень, лідерства цін;

- продукт на цьому ринку може бути як однорідним, так і диференційованим;

- входження на цей ринок має значні перепони внаслі­док ефекту масштабу, великих витрат на рекламу, володін­ня патентами, контролю за джерелами сировини та ін.

Ринок олігополії вимагає серйозної уваги до підприєм­ницької діяльності. Конкурентна поведінка на цьому ринку потребує особливої стратегії ціноутворення, пошуку найвигідніших методів ціноутворення. Але вплив ціни на ринок олігополії може бути обмежений внаслідок картельних та інших угод. Тому на цьому ринку широко використовують­ся засоби нецінової конкуренції. В умовах олігополії почи­нає відігравати значну роль розвиток менеджменту всередині фірми, в її окремих структурних підрозділах.

Олігополії посідають суперечливе становище стосовно розвитку науково-технічного прогресу. З одного боку, великі масштаби господарювання дають змогу концентрувати ве­ликі фінансові ресурси, кваліфіковані кадри для науково-дослідних, конструкторських робіт. Але монопольне стано­вище на ринку, можливість одержувати монопольний при­буток шляхом встановлення монопольних цін не сприяє роз­виткові науково-технічного прогресу. Технічний прогрес в олігополії пов'язаний з науковим характером самої галузі (електроніка, авіакосмічна галузь). Другим поштовхом до науково-технічного прогресу виступає міжнародна конкурен­ція, тобто конкуренція з боку іноземних фірм. Однак у ціло­му 2/3 винаходів минулого століття здійснено незалежними винахідниками та невеликими фірмами.

Якщо на ринку утвердилася ситуація, за якої багато покупців та кілька продавців, то цей ринок має назву «олігопсонії».

Недосконала конкуренція має також таку форму, як чис­та монополія, або абсолютна монополія. Вона виникає тоді, коли на ринку залишається тільки один продавець товару чи постачальник послуги, якому протистоять численні покупці. Це перша найважливіша риса недосконалої конкуренції.

По-друге, на ринку монополії продукт не має близьких за­мінників, а поява на ринку нових продавців неможлива. З точ­ки зору покупців, продукт не має прийнятих альтернативних варіантів споживання (наприклад, використання електропос­тачання). В цьому разі споживачі змушені придбати продукт чи послугу в монополіста чи обходитися без них.

По-третє, монополіст виступає на ринку як такий, «що диктує ціну», тобто він великою мірою контролює ціни. Є лише одна межа, що обмежує його ціну — платоспромож­ний попит споживача, тому монополіст завжди повинен ви­рішувати питання, яку вибрати ціну, щоб можна було ви­пускати бажану кількість продукту. За допомогою своєї ціно­вої політики монополіст на ринку не тільки орієнтуватиметь­ся на максимізацію прибутку чи мінімізацію збитків, а й прагнутиме перешкодити бажаючим увійти до цієї галузі ви­робництва. Для цього фірма-монополіст стримуватиме зрос­тання цін, щоб не притягувати конкурентів.

Нарешті, монополіст на ринку не має конкурентів, бо вступ до цієї галузі повністю заблокований різноманітними засобами конкурентної боротьби, в тому числі такими недо­бросовісними методами, як тиск на постачальника, кредит­но-банківські установи (щоб не давали ресурсів, коштів), ви­користання цінової дискримінації та ін.

Місце, роль та наслідки монополії на ринку великою мірою залежать від типу монополізму.