Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Підприємництво, його суть та організаційні форми

Підприємництво — це економічний ресурс суспільства, який разом з ресурсами «труд», «земля», «капітал» забезпе­чує ефективне функціонування суспільного виробництва. У цьому аспекті підприємництво виконує функції, що спрямо­вані на оптимальне використання обмежених ресурсів з ме­тою максимального задоволення суспільних потреб: визна­чення та здійснення ефективної комбінації факторів вироб­ництва, інновації, контроль за витратами тощо.

Підприємництво являє собою особливий тип економічної поведінки індивідуального відокремленого господарського суб'єкта ринку, який здійснює вибір способу використання обмежених ресурсів для максимізації прибутку.

Підприємництво — це особлива діяльність. У Законі Ук­раїни «Про підприємництво» підприємницьку діяльність визначено як самостійну, ініціативну, систематичну, на влас­ний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою отриман­ня прибутку. Підприємницька діяльність відрізняється від інших видів діяльності, по-перше, самостійністю: підприє­мець — економічно відособлений суб'єкт господарювання, який діє на базі власних коштів та самостійно приймає рішен­ня. По-друге, підприємницька діяльність — це насамперед, інноваційна діяльність, яка сприяє науково-технічному про­гресові. По-третє, відмінністю підприємницької діяльності є ризик, який супроводжує самостійність: можливість виник­нення втрат або зниження прибутку. Головною передумовою виникнення підприємницького ризику є наявність конку­ренції та альтернативних варіантів вирішення питань роз­витку підприємницької діяльності. Підприємець, який само­стійно приймає рішення, несе власну економічну(майнову) відповідальність за його результати. Четверта відмінність: мету підприємницької діяльності становить отримання при­бутку. При цьому слід зазначити, що досягнення цієї мети залежить від спроможності підприємця визначити та задо­вольнити суспільні потреби у формі платоспроможного по­питу на ринку.

Об'єкт підприємницької діяльності можна визначити як бізнес — певне діло, що веде підприємець.

Принципи підприємницької діяльності:

Ø вільний вибір діяльності;

Ø залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян;

Ø само­стійне формування програми діяльності та вибір постачаль­ників і споживачів продукції, що вироблено;

Ø встановлення цін згідно з законодавством;

Ø вільний найом робітників;

Ø залу­чення та використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

Ø вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесків платежів, встановлених законодавством та ін.

Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути гро­мадяни України, інших держав, які не обмежені законом у правоздатності та дієздатності, а також юридичні особи всіх форм власності.

Підприємці мають право самостійно здійснювати без об­межень різноманітну діяльність, яка не суперечить чинному законодавству. Залежно від змісту діяльності підприємницт­во має такі види:

Ø виробниче підприємництво — діяльність, яка спрямована на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг і т. ін., які призначені для реалізації спожи­вачам;

Ø комерційне підприємництво — діяльність, що пов'я­зана з операціями перепродажу товарів та послуг;

Ø фінансове підприємництво — здійснення операцій із специфічним то­варом: грошима, валютою, цінними паперами; посередниць­ке підприємництво — діяльність, спрямована на поєднання сторін, що мають інтерес до взаємної угоди та ін.

Підприємництво може здійснюватися із залученням най­маних робітників або без їх залучення. Щодо масштабів діяль­ності, підприємництво може бути великим, середнім та ма­лим.

Підприємницька діяльність може мати такі організаційні форми, як одноособове володіння, партнерство та корпорація.

Одноособове володіння — це бізнес, власником та керуючим якого є підприємець, який особисто його контролює, бере на себе підприємницький ризик, несе особисту майнову відпо­відальність, привласнює прибуток або зазнає збитків. Одно­особове володіння може бути організаційною формою підприємництва як зі статусом юридичної особи (приватне підприємство), так і без створення юридичної особи (суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа).

Партнерство — добровільне комерційне (з метою отриман­ня прибутку) об'єднання майна та діяльності кількох підприємців, які спільно володіють майном партнерства, кон­тролюють його діяльність, беруть на себе підприємницький ризик, несуть відповідальність та розподіляють прибуток (збитки) згідно з укладеною між партнерами угодою. В Ук­раїні відповідно до Закону України «Про господарські това­риства» партнерства існують у правовій формі господарсь­ких товариств: повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство, товариство з об­меженою відповідальністю.

Корпорація — добровільне комерційне об'єднання влас­ності значної кількості осіб на засадах акціонування та обме­женої відповідальності учасників. В Україні згідно з Законом України «Про господарські товариства» корпорації існують у правовій формі акціонерних товариств відкритого та за­критого типів.

Кожна організаційна форма підприємницької діяльності має позитивні риси та певні недоліки. Перевагами одноособо­вого володіння є відносна легкість його створення, свобода діяльності (немає потреби погоджувати рішення з партнера­ми), можливість повного контролю з боку підприємця, який є власником і бізнесу, і його прибутків, що виступає як досить сильний економічний стимул організації підприємницької діяльності саме у цій формі. До недоліків одноособового во­лодіння слід віднести обмеженість фінансових та матеріаль­них ресурсів, обумовлену цим низьку кредитоспроможність, одноособове прийняття ризику та відповідальності, що у разі банкрутства може призвести до втрати не тільки бізнесу, а й особистого майна, а також можливість некомпетентних рішень з боку підприємця, який особисто керує бізнесом.

Партнерству притаманні ті самі переваги, що й одноособо­вому володінню, але воно має більше фінансових можливос­тей, бо створюється шляхом об'єднання коштів партнерів. Партнери згідно з угодою можуть нести за діяльність парт­нерства як повну солідарну відповідальність, так і додаткову і навіть обмежену відповідальність. Отже, порівняно з одноосо­бовим володінням, партнерство дає підприємцю можливість вибору певного виду відповідальності. Управління партнер­ством може бути компетентнішим завдяки розподілу функцій між партнерами. Але значним недоліком партнерства є потен­ційна загроза його розпадання внаслідок суперечностей між партнерами або виходу партнерів з партнерства.

Перевагами корпорації є обмежена відповідальність акці­онерів, їх можливість здійснювати операції з акціями корпо­рації на фондовому ринку. Корпорація має значні фінансові та інші ресурси, їй притаманна висока кредитоспроможність. Завдяки цьому корпорація має можливість залучати високо­кваліфіковані кадри, впроваджувати досягнення науково-тех­нічного прогресу. До недоліків корпорації слід віднести складний порядок створення і ведення обліку та звітності, певну відокремленість дрібних та середніх акціонерів від ке­рування корпорацією, обмеженість контролю з боку акціо­нерів за діяльністю менеджменту корпорації, що може при­звести до зловживань.