Читайте также:
|
Гроші – це специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента (є ліквідним товаром), завдяки чому в них виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб’єктами господарської діяльності.
Ліквідний товар – це товар, який може застосовуватись як засіб платежу або легко перетворюватися на нього та має фіксовану номінальну вартість. Гроші за своєю природою володіють досконалою ліквідністю.
Функції грошей:
1) гроші як засіб обігу – вони використовуються для оплати товарів та послуг і дають можливість уникнути бартеру;
2) гроші як міра вартості – ця функція полягає в тому, що гроші вимірюють вартість товару. Вона має дві особливості:
1) таку функцію можуть виконувати лише повноцінні гроші, тобто ті гроші, які володіють власною вартістю (тобто створені працею);
2) таку функцію виконують ідеальні гроші, тобто уявні. Економічна роль грошей полягає в тому, що міра вартості являє собою певний еталон, який показує, скільки праці було затрачено на виробництво певного товару;
3) гроші як засіб платежу – ця функція полягає в тому, що вони відносно самостійно можуть рухатися між різними суб’єктами економіки.
Такий рух називають рухом товару. Така функція зумовлена продажем товару в кредит, неоднаковими умовами виробництва та обігу різних товарів, сезонним характером виробництва та збуту;
4) функція світових грошей – на світовому ринку гроші відходять від національної форми та виступають в універсальному вигляді.
Світові гроші мають три призначення:
а) виступають у формі загального засобу платежу;
б) виступають у формі загального засобу купівлі;
в) виступають у формі суспільного матеріального багатства;
5) гроші як засіб накопичення – гроші вилучаються з товарного обігу з метою нагромадження. Засіб накопичення – це особливий вид активу, який зберігається після продажу товарів та послуг і забезпечує власникові купівельну спроможність у майбутньому.
Сучасний етап розвитку суспільства винайшов нову ефективну грошову форму – трансакційні депозити або кредитні гроші. Кредитні гроші виступають як знак вартості, виконують роль загального еквівалента, забезпечують рух позичкового капіталу та еволюції кредитних відносин.
Існують такі основні види грошей:
1) повноцінні (золоті або срібні монети) – це гроші, номінальна вартість яких переважно відповідає вартості металу, що в них міститься, а самі вони виконують усі функції грошей (роль загального еквівалента). Ними є насамперед золоті монети.
2) неповноцінні (білонні) – це монети з міді, алюмінію тощо, номінальна вартість яких перевищує вартість металу, який у них міститься, і витрати на карбування;
3) паперові (білети державної скарбниці);
4) кредитні – вексель, чек, банкноти.
Грошова система – це форма організації грошового обігу, що історично склалась в країні та закріплена в національному законодавстві.
До грошової системи належать:
1) грошова одиниця країни;
2) види державних грошових знаків – металевих та паперових, які мають законну силу, законодавством встановлено порядок випуску та обігу;
3) регламентація безготівкового обігу;
4) порядок обміну національної валюти на іноземну і регульований державний валютний курс;
5) державне регулювання грошового обігу.
Відомі два типи грошових систем:
1) грошова система металевого грошового обігу, за якої метал виконував всі функції грошей;
2) паперово-кредитний обіг, в основі якого лежать кредитні гроші.
Металеві системи поділяються на біметалеві та монометалеву.
Біметалева система – це система, за якої за золотом та сріблом законодавчо встановлена роль загального еквівалента.
Монометалізм – це грошова система, за якої золото є загальним еквівалентом.
У другій половині ХІХ ст. утвердилася система золотого монометалізму, за якого лише золото є загальним еквівалентом.
Виділяють чотири типи золотого монометалізму:
1) золотомонетний стандарт, якому були властиві: обіг золотих монет; виконання золотом усіх функцій грошей; вільне чеканення золотих монет із їх фіксованим змістом; вільний обіг паперових грошей на золоті монети;
2) золотозливковий стандарт, за якого банкноти розмінюють на золото лише при поданні встановленої законом суми.
3) золотодевізний стандарт – банкноти обмінюють на іноземну валюту (девізи), яка, у свою чергу, обмінювалася на золото. Відсутні золоті монети, монетарне золото в руках держави, золото не виконує функції загального платежу;
4) золотодоларовий стандарт, за якого обмін банкнот на золото був скасований в усіх країнах, а обмін доларів на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн – членів МВФ (Бреттон-Вудська конференція 1974 року). У 1971 році було припинено обмін доларів на золото. З 1976 року функціонує система паперово-валютного стандарту (Ямайська валютна система).
Закон грошового обігу – закони, що виражають сталі, внутрішні, суттєві зв’язки між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обігу; цінами товарів, що підлягають реалізації, і вартістю грошей.
Загальний закон кількості грошей в обігу – кількість грошей залежить від суми цін товарів і швидкості обороту однойменної грошової одиниці.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 112 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |