Читайте также:
|
|
У відповідності зі ст. 43 Закону „Про охорону праці” до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників застосовують штрафні санкції.
Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Несплата штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі 2% за кожний день прострочення.
Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.
Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників зараховуються до Державного бюджету.
Підставою до застосування штрафних санкцій є порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці.
Незнання правил і норм безпеки не звільняє від відповідальності за їх порушення.
Порушення нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду, громадського контролю передбачає для осіб, що винні, дисциплінарну, адміністративну матеріальну та кримінальну відповідальність в залежності від виду та наслідків порушення (ст. 44 Закону „Про охорону праці”).
Дисциплінарна відповідальність настає у тих випадках, коли допущено порушення, яке не потягло і не могло потягти за собою важкі наслідки. Полягає у накладенні дисциплінарного стягнення в порядку підпорядкованості: догана, звільнення з посади. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника письмове пояснення.
За кожне порушення може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Адміністративна відповідальність – це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах:
- на працівників – від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян – власників підприємств або уповноважених ними осіб – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори органів держнагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення. Невиконання законних вимог посадових осіб органів держнагляду щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод діяльності цих органів згідно із ст. 188 КУпАП тягне накладення штрафу на працівників у розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 10 до 14.
Матеріальна відповідальність встановлена цивільним законодавством (ст. 1195 Цивільного кодексу). Настає у тих випадках, коли в результаті порушення правил спричинено пошкодження здоров'я працівника. Полягає у стягненні із зарплати посадової особи, яка допустила порушення законів чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, грошових сум у вигляді відшкодування підприємству чи органам соціального страхування виплат потерпілому на відновлення його працездатності.
Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст. 271, 272, 273, 274, 275 Кримінального кодексу України. У відповідності зі ст. 271 порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами до 2-х років, або обмеженням волі на той самий строк.
Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2-х років або без такого.
Причини порушення вимог законодавчих актів про охорону праці можуть бути різними. Порушення може виявитися у непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту, в неналежній перевірці працівниками знання правил безпеки і т. ін.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 86 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |