Читайте также:
|
Поняття трудових спорів. Відповідно до ст. 124 Конституції України звернутися безпосередньо до суду за розглядом індивідуального трудового спору можуть громадяни (працівники), які вважають, що їхні трудові права було порушено, незалежно від того, чи розглядається їхній трудовий спір комісією з трудових спорів (КТС).
Для вирішення трудових спорів законом існує певний порядок: процедура їх вирішення, строки подання заяв та прийняття щодо них рішення та їх виконання.
Виокремлюють дві стадії вирішення розбіжностей між працівником і роботодавцем1.
Перша стадія — безпосередні переговори сторін за участю чи без участі виборних профспілкових органів щодо врегулювання розбіжностей між сторонами трудового договору.
Друга стадія — вирішення в установленому законом порядку розбіжностей трудового спору, не врегульованих шляхом безпосередніх переговорів.
Індивідуальний трудовий спір — неврегульовані розбіжності між роботодавцем і працівником щодо застосування законів та інших нормативно-правових актів про працю, угоди, колективного договору, трудового договору (у тому числі про встановлення або зміну індивідуальних умов праці), про які заявлено в орган, що розглядає індивідуальні трудові спори.
Гриженко Е. М. Трудовое право: Учебник. — М.: ПБОЮЛ, 2001. — С. 373.
Індивідуальними трудовими спорами визнаються також такі спори:
• між роботодавцем і особами, які раніше перебували у трудових відносинах з цим роботодавцем;
• між роботодавцем і особами, що виявили бажання укласти трудовий договір (спори з питань укладання такого договору).
Моментом виникнення індивідуального трудового спору є звернення працівника із заявою до органу з вирішення трудового спору.
Зазначимо, що в разі звернення до суду з позовом за вимогами, які випливають з трудових відносин, працівників звільняють від сплати мита і судових витрат.
Колективний трудовий спір (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин1.
Колективні трудові спори (конфлікти) виникають щодо:
• встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
• укладення чи зміни колективного договору, угоди;
• виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
• невиконання вимог законодавства про працю.
№7
| Система управління охороною праці в Україні |
В Україні функціонує багаторівнева система управління охороною праці (СУОП), точечные светильники рынок юность функціональними структурами якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади всіх рівнів, управлінські структури підприємств, трудових колективів, профспілок, громадських об’єднань, працівників і спеціалістів з охорони праці. Кінцевою метою функціонування системи управління охороною праці є підготовка, прийняття і реалізація рішень по здійсненню, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально- профілактичних заходів забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Структура державного управління охороною праці представлена на мал. 1.
|
№8
| Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці |
| Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці у відповідності до закону „Про охорону праці” (стаття 41) здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. прием металлолома Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників. Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь. доставка mcdonalds Киев У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці. Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку. Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором. Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики. Слід також звернути увагу на те, що Кодексом законів про працю (КЗпП) гарантуються широкі права працівників та їхніх профспілок щодо відображенні питань охорони праці в колективних договорах (угодах). В статті 13 КЗпП передбачається, що колективний договір має встановлювати взаємні зобов'язання сторін, зокрема з питань: - умов і охорони праці; - забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; - гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих. Законом „Про охорону праці” (стаття 20) передбачаються такі заходи регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді: У колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів. |
№9
Всю систему нагляду і контролю з охорони праці, передбачену законодавством, умовно розділяють на державний нагляд, відомчий, адміністративний та громадський контроль.
Відповідно до існуючого законодавства нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю і правил охорони праці здійснюють:
· Спеціальні державні органи та інспекції, діяльність яких не залежить від адміністрації підприємства, установ, організацій та їх вищих органів;
· Громадські організації та комісії з охорони праці професійних спілок.
Додержання законодавства про працю в порядку передбаченому законодавством, контролюють держадміністрації і їх виконавчі та розпорядчі органи.
На міністерства та відомства накладений внутрішньовідомчий контроль за додержанням законодавства про працю у підпорядкованих їм підприємствах, установах, організаціях.
Найвищий нагляд за обов’язковим виконанням законів про працю на території України здійснює генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори.
Виконуючи функцію вищого державного нагляду, зокрема за точним виконанням законодавства про охорону праці, прокурор має право безперешкодно входити у державні чи громадські установи, вимагати необхідні документи для перевірки, усні або письмові пояснення щодо порушення законодавчих актів посадовими особами незалежно від форм власності та виду господарської діяльності.
№10
Нещасним випадком на виробництвi називається випадок впливу на працю-ючого небезпечного виробничого фактору. Розслiдування та облiк нещасних випадків на виробництвi проводять згiдно "Положенню про розслiдування та облiк нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємс-твах, в установах і організаціях".
Розслiдуванню пiдлягають нещасні випадки які трапились: на територiї пiдприємства, поза територiї при виконаннi робiт по завданню пiдприємства, а також при слiдуваннi на роботу або з роботи. При нещасних випадках адмiнiстрацiя пiдприємства створює комiсiю.
Нещасник випадки пов'язанi з виробництвом згiдно “Положень про розсліду-вання...... " оформляються актом за формою Н-1, для учнiв та студентiв за формою Н-2. Нещасний випадок пiдлягає розслiдуванню, якщо працюючий згiдно медичному висновку втратив працездатнiсть на один та бiльш днiв, а також при необхiдностi переведення його на бiльш легку роботу строком не менше, нiж на один день.
Акти за формою Н-1 та Н-2 складає комiсiя у складi: керівника служби охорони праці пiдприємства (голова), керiвника структурного пiдроздiлу, представника профспiлкової органiзацiї (при отруєннях фахiвцi санепiдстанцiї).
Комiсiя повинна на протязі 24 годин розслiдувати обставини та причини не-щасних випадків, скласти акт за формою Н-1, повинна оформити його у 3-х денний термін у 5-ти примірниках, на протязі доби керiвник пiдприємства повинен затвердити 5 примірників акта, якi посилаються:
потерпiлому, начальнику цеха або iншого структурного підрозділу, iнспектору з охорони праці, профорганiзацiї пiдприємства, керiвнику.
Акт Н-1 у службi охорони праці зберiгається 45 рокiв.
Спецiальне розслiдування.
Спеціальне розслідування проводиться при групових (декілька потерпілих), тяжких чи смертельних нещасних випадках. При груповому нещасному ви-падку акт за формою Н-1 або Н-2 складається на кожного потерпілого окре-мо. Окрiм актiв за формою Н-1 або Н-2, у разі спеціального розслідування, складається акт пiд керiвництвом державного технiчного iнспектора з охорони праці. У цьому випадку комiсiя призначається наказом керiвника територiального органу державного нагляду з угодою відповідних органiзацiй у складi: працiвника держнагляду (голова), керiвника пiдприємства, представника органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство; представника профсоюзної органiзацiї пiдприємства; фахiвця санепiдстанцiї.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не бі-льше 10 днів. В 5-ти денний срок пiсля розслiдування матерiал розсилається прокуратурi, держнагляду, санепiдстанцiї. Перший екземпляр залишається на пiдприємствi.
№11
Метеорологічні умови виробничого середовища (робітників приміщень, виробничих цехів, відкритих робочих площадок і ін.) залежить від фізичного стану повітряного середовища і характеризується наступними основними метеорологічними елементами: температурою, вологістю, швидкістю руху повітря, а також тепловим випромінюванням від нагрітих поверхонь устаткування й оброблюваних матеріалів і виробів. Сукупність цих факторів, характерних для даної виробничої ділянки, називається виробничим мікрокліматом.
Терморегуляція – це сукупність фізіологічних і хімічних процесів в організмі людини, спрямованих на підтримку сталості температури тіла (у межах 36 – 37 °С).
Нормування метеорологічних умов і заходу щодо забезпечення їх на виробництві
Метеорологічні умови виробничого середовища регламентуються «Санітарними нормами проектування промислових підприємств».
Для забезпечення нормальних метеорологічних умов і підтримки теплової рівноваги між тілом людини і навколишнім середовищем на промислових підприємствах проводиться ряд заходів, основними з яких є наступні:
· механізація й автоматизація важких і трудомістких робіт, виконання яких супроводжується надлишковим теплотворенням в організмі людини;
· дистанційне керування випромінюючими процесами й апаратами, що виключає необхідність перебування працюючих у зоні інфрачервоного опромінення;
· раціональне розміщення і теплоізоляція устаткування, апаратів, комунікації й інших джерел, що випромінюють на робочі місця конвекційне і променисте тепло;
· пристрій захисних екранів, водяних і повітряних завіс, що захищають робочі місця від теплового випромінювання, а також застосування водно-повітряного душування;
· пристрій у гарячих цехах спеціально обладнаних кімнат, кабін або місць для короткочасного відпочинку з подачею в них очищеного і помірковано охолодженого повітря;
· для попередження працюючих від переохолодження і простудних захворювань у входу в цех влаштовують тамбури або створюють теплові повітряні завіси, що направляють потік холодного зовнішнього повітря у верхню зону приміщення;
· джерела інтенсивного виділення вологи з відкритою поверхнею випару постачають кришками або ж обладнають місцевими отсосами;
· організація раціонального водносолевого режиму з метою профілактики перегрівів. Для цього до питної води додають невелику кількість (0,2 – 0,5 %) повареної солі і насичують її вуглекислим газом (сатирують);
· забезпечення робітників раціональним спецодягом і спецвзуттям.
№12
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 122 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |