Читайте также:
|
Який документ встановлює право громадян на належні безпечні і здорові умови праці.
Законодавство України про охорону праці – це система взаємозв’язаних законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері реалізації державної політики щодо соціального захисту її громадян в процесі трудової діяльності. Воно складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно1правових актів.
Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 Конституції України. Основоположним документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних державних органів відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Інші нормативні акти мають відповідати не тільки Конституції та іншим законам України, але, насамперед, цьому Законові.
Ким здійснюється вищий нагляд за додержанням законодавства з охорони праці в Україні.
Однією з функцій сучасної держави є проведення соціальної політики, спрямованої на підвищення безпеки праці. Здійснення цієї функції неможливе без відповідного державного управління охороною праці. Державне управління охороною праці здійснюють:
· Кабінет Міністрів України;
· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
· міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
· Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці. З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віцепрем’єр-міністр України.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
- комплексне управління охороною праці на держ. рівні, реалізує держ. політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій держ. управління ох. праці міністерствами, відомствами, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;
- розробляє за участю міністерств, відомств, ФССНВ, всеукр. об’єднань роботодавців та профспілок загальнодерж. програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;
- здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує НПАОП або зміни до них;
- координує роботу міністерств, відомств, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб’єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань.
Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов’язковими для виконання.
У якому випадку страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).
Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, які підлягають обов’язковому страхуванню, вважаються застрахованими незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку, та перелік професійних захворювань затверджується Постановою Кабінету Міністрів України.
На яких підприємствах створення служби охорони праці є обов’язковим.
Служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об’єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік. На підприємстві, де працює 50 осіб і більше, чисельність служби охорони праці визначається згідно Рекомендації щодо структури та чисельності служби охорони праці, що є доповненням до типового положення про службу охорони праці. В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.
Порядок проведення первинного інструктажу (де і хто проводить).
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
- новоприйнятим (постійно чи тимчасово);
- який переводиться з одного структурного підрозділу до іншого;
- який буде виконувати нову для нього роботу;
- відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
Первинний інструктаж проводиться також з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:
- до початку трудового або професійного навчання;
- перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.
Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.
Первинний інструктаж проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер), завершуються вони перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці.
Які нещасні випадки, профзахворювання і аварії підлягають розслідуванню і обліку.
Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі захворювання і гострі отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами тощо, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві (далі – нещасні випадки).
Розслідуванню підлягають усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі – професійні захворювання). Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально1профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ. Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться згідно вимог Положення про розслідування нещасних випадків.
Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями з розслідування, що утворюються:
· у разі аварій I категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням відповідної місцевої держадміністрації (Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя) за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС;
· у разі аварій II категорії – наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням районної держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС.
У яких випадках нещасний випадок не визнається пов’язаним з виробництвом.
Проте, не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:
- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії, за наявності відповідного мед. висновку, якщо не пов’язане із застосуванням речовин у виробн. процесах чи порушенням вимог безпеки щодо зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркот. сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутр. трудового розпорядку п-ва;
- у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;
- під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;
- у разі смерті або самогубства.
В якому документі сформульовані конкретні права громадян на охорону праці, що гарантовані державою.
В Законі України „Про охорону праці" (ст. 4) задекларовані конкретні права громадян на охорону праці, що гарантовані державою:
- Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору (ст. 6)
- Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві (ст. 7)
- Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань (ст. 8)
- Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці (ст. 9).
- Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я (ст. 11).
- Відшкодування моральної шкоди (ст. 12).
- Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 17).
Яке максимальне покарання передбачає кримінальна відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.
Кримінальна відповідальність визначається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п‘яти років, або позбавленням волі на строк до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.
Від чого залежить відсоток відрахувань підприємств у Фонд соціального страхування.
Соціальне страхування, тобто матеріальне забезпечення в разі тимчасової непрацездатності, інвалідності, старості, здійснюється переважно за рахунок спеціальних фондів. Кошти соціального страхування та пенсійного забезпечення утворюються із щомісячних відрахувань підприємств у розмірі встановлених законом процентів від фактично нарахованої з/п, а також щомісячних відрахувань у розмірі встановлених законом процентів нарахованої заробітної плати кожного працюючого на створення пенсійного фонду.
Хто несе відповідальність за стан охорони праці на промисловому підприємстві.
Закон «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця створити на кожному робочому місці, в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до НПАОП, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Порядок проведення вступного інструктажу (де і хто проводить).
Вступний інструктаж проводиться:
- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;
- з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, або іншим фахівцем, на якого покладено ці обов’язки і який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
За яких умов за результатами розслідування нещасного випадку не складається акт Н-1.
Складається акт розслідування нещасного випадку за формою Н15 у трьох примірниках, а також акт за формою Н1- (якщо нещасний випадок пов’язаний з виробництвом) або акт за формою НПВ (якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом) у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю.
Хто входить до складу комісії з розслідування нещасного випадку.
Порядок розслідування нещасного випадку комісією підприємства:
До складу комісії, створеної наказом роботодавця, включаються:
- керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, яка виконує функції спеціаліста з охорони праці (голова цієї комісії);
- керівник структурного підрозділу, в якому стався випадок;
- експерт ФССНВ (за його згодою);
- представник профорганізації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
- інші особи, виходячи з обставин нещасного випадку.
Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включається.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також спеціаліст відповідної СЕС. Потерпілий або його довірена особа до комісії не включається, але має право брати участь в розслідуванні.
У якому документі сформульовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
Ст. 2 Закону України «Про охорону праці» встановлює, що дія його поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
У ст. 4 Закон визначає, що засади державної політики в галузі охорони праці базуються на 10 основних принципах.
1) Пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
2) Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.
3) Комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля.
4) Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
5) Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
6) Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану.
7) Використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству.
8) Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
9) Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.
10) Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
Основні складові нормативно-технічної бази охорони праці (навести види документів).
· Основоположним документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці»
· Кодекс законів про працю (КЗпП) України
· ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
· основний законодавчий акт «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
· Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
· Закон України «Про пожежну безпеку»
· Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»
Крім вищезазначених законів, правові відносини у сфері охорони праці регулюють інші національні законодавчі акти, міжнародні договори та угоди, до яких Україна приєдналася в установленому порядку, підзаконні нормативні акти: Укази і розпорядження Президента України, рішення Уряду України, нормативні акти міністерств та інших центральних органів державної влади.
Хто, згідно з Законом України про охорону праці, несе повну відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захист що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничі му травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівники. У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.
На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.
Органи державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері охорони праці.
Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- Кабінет Міністрів України, Державний департамент з нагляду за охороною праці в складі Міністерства праці та соціальної політики України (Держнаглядохоронпраці);
- на регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування;
- на галузевому рівні — міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Державне управління охороною праці (рис. 7.2) здійснюється шляхом сукупності скоординованих дій органів державного управління охороною праці, органів місцевого самоврядування за участю об’єднань роботодавців, професійних спілок та інших представницьких органів з реалізації основних напрямів соціальної політики в галузі охорони праці, спрямованих на забезпечення безпечних і здорових умов праці.
Види обов’язкових інструктажів з охорони праці.
Усі працівники повинні проходити на підприємстві навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, першої допомоги потерпілому, правил поведінки та дій у разі виникнення аварійних ситуацій.
Інструктаж з охорони праці – це усне пояснення положень відповідних нормативних документів, що закінчується вибірковою перевіркою шляхом опитування засвоєних знань і навичок в обсязі викладених питань. За характером і часом проведення інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вимоги до оформлення журналів інструктажів з охорони праці.
Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.
У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді1допуску, а в журналі реєстрації інструктажів – не обов’язково.
У якому випадку за результатами розслідування нещасного випадку складається акт Н-1.
Складається акт розслідування нещасного випадку за формою Н15 у трьох примірниках, а також акт за формою Н11 (якщо нещасний випадок пов’язаний з виробництвом) або акт за формою НПВ (якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом) у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю. У разі гострого професійного захворювання (отруєння), крім акта за формою Н11, складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П15.
Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
Спеціальне розслідування проводиться в разі групового нещасного випадку, нещасного випадку із тяжким чи смертельним наслідком, випадку смерті на підприємстві, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків. Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 157 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |