Читайте также:
|
❖ Великі простори держави при відсутності тісних економічних зв’язків за умов панування натурального господарства.
❖ Напади степових кочовиків.
❖ Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що сприяло зростанню місцевого сепаратизму і загостренню між князівських взаємин.
❖ Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище загальнодержавних.
❖ Зміна торговельної кон’юнктури. Західна Європа почала торгувати безпосередньо з Близьким Сходом, а Київська держава залишалася поза світовими торговельними шляхами.
Роздробленість, що охопила Русь, отримала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин (розвиток феодального землеволодіння – вотчин, посилення влади удільних князів і бояр).
Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призвела до змін в державному устрої Русі, а саме – до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільними князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів.
Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну.
Роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель.
ІV Період (1132 – 1237 – 1241 рр.)
Кількість князівств, на які розпалася Русь, збільшилася за цей час з 15 до 50.
У князівствах формуються місцеві князівські династії: Ольговичі, Ростиславичі, Мономаховичі, Мстиславовичі та інші.
Це період поліцентризації Київської Русі, який продовжувався до монголо-татарської навали 1239-1241 рр.
Зміна державного устрою не означала, що Київська Русь припинила своє існування, бо:
❖по-перше, розпад держави відбувся протягом тривалого періоду, і політична єдність Русі втрачалася поступово:
❖по-друге, зберігалися такі елементи загальноруської держави, як її кордони, єдине законодавство, система церковної організації, спільна боротьба князівств із зовнішнім ворогом;
❖по-третє, надзвичайно сильними були об’єднавчі тенденції політичного життя. Князі, змагаючись за політичне лідерство, прагнули до відновлення єдності і консолідації Київської держави.
Проте, будь які спроби припинити міжусобні чвари, відновити єдність Русі, реставрувати самодержавну владу київського князя були невдалими.
Найбільш помітна роль у політичному житті Русі періоду роздробленості належала Новгородській землі, Полоцькому, Смоленському, Володимиро-Суздальському, Чернігівському, Переяславському, Волинському та Галицькому князівствам.
Питання 2.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 71 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |