Читайте также:
|
Структура культури. Складність та різноманітність людської життєдіяльності зумовлюють складність внутрішньої структури культури як цілісного феномена. Існує декілька різних концепцій структури “другої природи” – культури. Перша базується на визначенні головних сфер і видів життєдіяльності людини і пропонує визначення двох головних сфер другої природи: культура матеріальна та культура духовна. Але кожна з цих головних сфер є у свою чергу системою артефактів ( Артефакт культури — штучно створений об'єкт, що має знаковий або символічний зміст. Артефактами культури можуть бути створені людьми предмети, речі, а також феноменидуховного життя суспільства: наукові теорії, забобони, твори мистецтва та фольклор; ). Артефакт є предметною формою культури. Можна визначити і структуру даних предметних форм культури. Предметні ф-ми культури: засоби і знаряддя праці, предмети побуту, інженерні споруди, реліг.системи, філос..концепції, наук.знання, традиції та обряди, моральні норми, право і товри мистецтва.
Твори мистецтва займають в цій структурі особливе місце. Якщо всі інші предметні форми можливо розподілити за сферами культури на матеріальні (права частина) і духовні (ліва), то твори мистецтва належать як до правої, так і до лівої частини схеми, адже мають матеріальну форму (картина створюється за допомогою фарб, основи тощо) і в той же час духовний зміст, створюючи духовну реальність (емоційну, інтелектуальну).
У наведених схемах культури відсутньою залишається ще одна важлива, а точніше, найважливіша частина культури, яка створює всю структуру і без якої “друга природа” ніколи б не з’явилася - це людина, яка являє собою системостворюючий фактор, є творцем всіх артефактів.
У той же час сама людина в певній мірі являє собою артефакт, адже, з одного боку, вона як частина “першої природи” є істотою біологічною, що вижила внаслідок еволюції природи. З іншого боку, вона є істотою соціальною і духовною, живе і діє як творець, носій і споживач духовних цінностей. Природа людини як матеріальна (біолого-фізіологічна), так і духовна. Якщо уявити відносини між природою, людиною і культурою, схематично їх можна зобразити так:
друга природа
 |
людина
природа
Структура культури передбачає і визначення її головних інститутів: міф; мистецтво; релігія; наука.
Функції культури. Призначення культури та роль, яку вона відіграє в людському житті, виявляються в її функціях. Одна з головних – людинототворча або гуманістична (культура - це своєрідна форма самопізнання людини, оскільки вона показує їй не тільки оточуючий світ, але й її саму. Це свого роду дзеркало, де людина бачить себе і такою, якою вона повинна стати, і такою, якою вона була і є). Результати пізнання і самопізнання передаються у вигляді досвіду, життєвої мудрості за допомогою певних кодів - знаків, символів, образів тощо - від покоління до покоління, від одного народу до іншого. Це інформативна функція культури. У цій функції культура пов'язує покоління, збагачуючи кожне наступне досвідом попередніх.
Культура створює і відтворює сукупність норм і правил поведінки. Усі вони призначені для однієї загальної мети: організації спільного життя людей. Існують норми права і моралі, норми в мистецтві, норми релігійної поведінки. Усі ці норми регламентують поведінку людини, зобов'язують її дотримуватись певних правил, які вважаються оптимальними в тому чи іншому суспільстві. В цьому виявляється регулятивна функція культури.
Також є ціннісна, пізнавальна і знакова функції, але найголоніші:людино творча, інформативна і регулятивна.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 119 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |