Види заходів процесуального примусу

Читайте также:

Взаємодія адміністративно-процесуального права з іншими галузями права.
Відповідальність керівників на невжиття заходів по боротьбі з корупцією
Джерела адміністративно-процесуального права.
Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.
Класифікація суб'єктів адміністративного процесуального права за змістом правосуб'єктності осіб.
КОЕФІЦІЄНТИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ ТВАРИН
МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВОСТІ ЗАХОДІВ УДОСКОНАЛЕННЯ УМОВ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ
Основи спеціальної розвідки, її мету, завдання і вимоги, які пред’являються до неї, порядок організації і способи виконання бойових завдань та спеціальних заходів.
Підстави застосування заходів процесуального примусу

Заходи процесуального примусу в залежності від їх функціональної спрямованості: (ч. 1 ст. 91 ЦПК)

Перша група Спрямовані на забезпечення належної поведінки учасниками цивільного процесу.

Друга група Спрямовані на отримання доказів.

1) Попередження.

2) Видалення із зали судового засідання.

1) Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

2)Привід.

Попередження.(ст.92 ЦПК)

«Попередження»- це роз'яснення порушнику про те, що його поведінка не відповідає встановленим в суді правилам і що йому слід припинити вчинення подібних дій, інакше він буде підданий більш суворому примусовому заходу.

Змістом попередження є: як інформування особи про здійснення нею протиправної поведінки, так і вимога до особи про те, від яких дій вона має утриматися, або які дії вона повинна виконати для припинення правопорушення.

Попередження може бути застосовано судом до: 1) у частників цивільного процесу (осіб, які беруть участь у справі та інших участників цивільного процесу) та 2) осіб, які не є учасниками процесу, і присутні в судовому засіданні.

Підставою застосування попередження є: порушення порядку в судовому засіданні або невиконання розпоряджень головуючого.

Порушення порядку в судовому засіданні або невиконання розпоряджень головуючого може проявлятися: як у формі дій, так і бездіяльності.

Порядок поведінки в судовому засіданні учасників процесу, а також осіб, які не є учасниками процесу, передбачає наявність писаних та неписаних (моральних, звичаєвих) правил поведінки, яких слід дотримуватися в судовому засіданні, а також результат дотримання цих правил. Вони зводяться до підкорення всіх своїх дій відповідним розпорядженням головуючого та не перешкоджанню нормального ходу судового засідання. Застосування до особи попередження оформляється ухвалою суду, яка заноситься до журналу судового засідання та не підлягає оскарженню.

Видалення із зали судового засідання.(ст.92 ЦПК)

«Видалення із залу судового засідання» - застосування судом офіційного припису до особи-порушника покинути зал судового засідання.

Видалення із залу судового засідання може бути застосоване у разі: 1) повторного вчинення зазначених у статті дій та 2) після того як загроза примусу, яка містилася в ухвалі, не мала наслідків.

Зміст даного заходу процесуального примусу: полягає в позбавлені права участників цивільного процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, знаходитись в залі судового засідання. Стаття 92 ЦПК пов'язує даний захід процесуального примусу тільки з видаленням із зали судового засідання, і тому можна стверджувати, що його дія обмежена часом проведення процесуальний дій в судовому засідання в даний момент, тобто до закінчення розгляду справи, відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі.

Видалення із залу судового засідання, як і попередження, застосовується до: осіб, які беруть участь у справі, інших учасників цивільного процесу, а також осіб, які не є учасниками цивільного процесу, але присутні в судовому засіданні, у разі повторного невиконання розпоряджень головуючого чи повторного порушення порядку під час судового засідання.

«Повторність» має місце тільки в тому випадку, коли: особа, до якої вже застосовувалось попередження за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого, вчиняє аналогічне порушення вдруге в межах одного судового засідання.

Видалення з залу судового засідання є: заходом припинення порушення, оскільки фактично унеможливлює подальше порушення встановленого порядку цією особою.

Ч.2 ст.92 ЦПК 2. У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.

Частина 2 статті 92 ЦПК окремо передбачає наслідки видалення із залу судового засідання перекладача у разі повторного порушення ним порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого. Видалення із залу судового засідання оформляється ухвалою судді, яка заноситься до журналу судового засідання і не підлягає оскарженню.

Наслідки застосування «видалення із зали судового засідання»

Видалення із зали судового засідання до осіб, які беруть участь у справі позбавляє їх процесуальних прав в сфері доказування та впливу на розвиток процесу. Особливо увагу суд повинен звертати при застосуванні даного заходу до законних представників, оскільки наслідком їх видалення є позбавлення права на захист. Щодо інших учасників цивільного судочинства, то при видалені із зали судового засідання їх процесуальні права обмежуються в меншій мірі. Разом з тим, суд повинен враховувати, що видалення свідка, експерта, спеціаліста може вплинути на можливість встановлення того чи іншого факту, що має значення для вирішення справи. Видалення із зали судового засідання інших осіб, присутніх в судовому засіданні, не позбавляє їх процесуальних прав, оскільки вони ними не наділялись, та не впливає на винесення рішення по справі.

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.(ст.93 ЦПК)

ЦПК Стаття 93. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом 1. У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом. 2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування) або місцезнаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення.

Підставою застосування такого заходу є: противоправне перешкоджання здійсненню цивільного судочинства у формі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та не повідомлення причин їх неподання.

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом полягає у: припиненні володіння, а як наслідок - користування й розпорядження особою, яка вчинила правопорушення, певною річчю або документом.

Умовою застосування даного заходу процесуального примусу є: наявність ухвали суду про витребування письмових чи речових доказів (ст. 137 ЦПК), яка має характер владного правозастосовного акту, на підставі якого виникає обов'язок у певної особи надати суду витребуваний доказ або повідомити про причини його неподання. При невиконанні цього обов'язку без поважних причин суд виносить ухвалу про тимчасове вилучення письмового чи речового доказу, яка є підставою примусового здійснення цього обов'язку.

Привід.(ст.94 ЦПК)

Стаття 94. Привід свідка 1. Належно викликаний свідок, який без поважних причин не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. 2. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. 3. Ухвала про привід у суд передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження в справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.

Суд має право щодо визначення конкретного органу внутрішніх справ, який буде здійснювати привід свідка. Як правило, ухвала про привід виконується органом внутрішніх справ за місцем фактичного проживання свідка.

4. Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті 51 цього Кодексу, а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.

5. Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує.

6. У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Підставою застосування приводу є протиправне перешкоджання здійсненню цивільного судочинства у формі:

1) Неявки в судове засідання свідка без поважних причин.		2) Неповідомлення свідком причин неявки.
Протиправність дій свідка полягає в тому, що він порушує встановлений ч. 2 ст. 50 ЦПК обов'язок з'явитися до суду у визначений час, а повідомлені ним причини неявки визнані судом не поважними.	Протиправність полягає в порушені обов'язку, передбаченого ч.3 ст.50 ЦПК – завчасно повідомити суд у разі неможливості прибуття за викликом.

Увага!!! В підруч. 2011 року «Курс цивільного процесу» використовуються положення «Інструкції про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих» від 28.12.1995 № 864, яка втратила чинність ще 05.08.2009 року – починаючи зі слів, «особа, яка виконує привід …до слова- приводу», від слів «при посиланні …до слів - забороняється»

Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | <== 9 ==> | 10 |

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав