Читайте также:
|
| «Підстави застосування заходів цивільного процесуального примусу» - це сукупність передбачених ЦПК обставин, необхідних і достатніх для того, щоб їх застосування було визнане законним. |
 Підстави застосування заходів цивільного процесуального примусу слід розглядати в двох аспектах:
|
| 1) в загально-юридичному плані, як сукупність правових норм, у відповідності до яких вони встановлюються і застосовуються. | 2) вкожному конкретному випадку їх застосування, коли їх підстави становлять ті чи інші обставини, передбачені законом. |
Юридичною підставою застосування заходів процесуального примусу виступають: норми цивільного процесуального права, які передбачають конкретний захід примусу за порушення відповідного правового обов'язку.
| ч. 1 ст. 90 ЦПК 1.Заходами процесуального примусу є встановлені цим Кодексом процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства. |
| Підставами застосування заходів процесуального примусу є: (ч. 1 ст. 90 ЦПК) |
| 1)Порушення встановлених в суді правил. | 2)Противоправне перешкоджання здійсненню цивільного судочинства. |
| Зазначені обставини, як підстави застосування заходів процесуального примусу, носять загальний характер і конкретизуються в нормах ЦПК, які передбачають підстави застосування того чи іншого заходу процесуального примусу. Н: Так, відповідно до ст. 92 ЦПК попередженнязастосовується за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого, видалення із зали судового засідання – застосовується у разі повторного вчинення зазначених дій. Тимчасове вилучення доказів для дослідження застосовується у разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та не повідомлення причин їх неподання (ч.1 ст.93 ЦПК). Привід свідка може бути застосований до належно викликаного свідка, який без поважних причин не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки (ч.1 ст.94 ЦПК). |
| Таким чином, на відміну від традиційного визначення єдиної підстави, якою є правопорушення у розумінні винного, протиправного діяння, яке тягне за собою застосування заходів примусового впливу, що характерно для застосування кримінальної, адміністративної відповідальності (злочин чи адміністративний проступок та іншої відповідальності), ЦПК в якості підстав застосування заходів процесуального примусу передбачає лише порушенням встановлених в суді правил. |
| «Порушення встановлених в суді правил» –цедії, якими порушується порядок під час судового засідання чи не виконуються розпорядження головуючого, та протиправне перешкоджання здійсненню цивільного судочинства, яке полягає в неподанні без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом та неповідомлення причин їх неподання, а також неявки без поважних причин в судове засідання або неповідомлення про причини неявки. |
 Порушення встановлених в суді правил чи протиправне перешкоджання здійсненню правосуддя можливе у формах:
|
| 1) Діяння, яке порушує правові заборони. | 2) Бездіяльності, яка порушує правові приписи. | |
| Н: порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого (ст.92 ЦПК). | Н: неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання (ст.93 ЦПК), неявка в судове засідання або неповідомлення про причини неявки (ч.1 ст.94 ЦПК) |
| ЦПК не зобов'язує суд встановлювати вину особи, яка порушує встановлені в суді правила або протиправно перешкоджає здійсненню цивільного судочинства. В усіх цих випадках достатнім для застосування заходів процесуального примусу є сам факт порушення встановлених в суді правил або противоправного перешкоджання здійсненню цивільного судочинства. |
| Щодо осіб, до яких можуть бути застосовані заходи процесуального примусу | ||||||
ЦПК не встановлює жодних загальних вимог.
|
| Застосування заходів процесуального примусу є правом суду. Це витікає з норм ЦПК, які передбачають заходи примусу за конкретні правопорушення, і надають суду право самому вирішувати питання про необхідність застосування, чи не застосування заходів процесуального примусу до конкретної особи. |
| Ч.2 ст. 90 ЦПК 2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали. |
| Частина 2 ст. 90 ЦПК закріплює дві основні вимоги щодо порядку застосування заходів процесуального примусу: |
| 1) Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення. | 2) Застосування заходу процесуального примусу необхідно оформити шляхом постановлення ухвали. | |
| Дана вимога свідчить про відсутність розриву в часі між вчиненням порушення та застосуванням судом того чи іншого заходу примусу. Наприклад, якщо вчинено порушення порядку під час судового засідання особою, присутньою в судовому засіданні, під час допиту свідка, суд, не припиняючи допит свідка, має право застосувати передбачений ЦПК захід процесуального примусу. | При цьому ухвали про застосування попередження та видалення із зали судового засідання постановляються судом, не виходячи до нарадчої кімнати, з занесенням до журналу судового засідання, а ухвали про тимчасове вилучення письмових чи речових доказів та про привід свідка оформляються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті. Ухвала суду про застосування заходу процесуального примусу не може бути оскаржена в загальному порядку. |
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 131 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
Аналіз норм ЦПК (ст.ст. 92-94) дає підстави віднести до таких осіб: