Стаття 122. Відкриття провадження у справі
1. Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
| Таким чином, відкриття провадження у справі можливе лише при додержанні певних вимог, встановлених законом. Суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі при відсутності хоча б однієї з передумов права на звернення до суду за судовим захистом або недодержанні порядку подання заяви.
| 2. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;
| - Перш за все мається на увазі, що суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі, якщо спір не носить правового характеру (наприклад, спір про стягнення карткового боргу тощо).
- Не підлягають розгляду в судах також у порядку цивільного судочинства справи, в яких сторонами виступають особи, які не наділені цивільною процесуальною правоздатністю.Однак ця вимога може бути віднесена тільки до сторін-організацій, оскільки відповідно до ст. 28 ЦПК сторонами можуть виступати тільки ті організації, які наділені правами юридичної особи. Що ж до громадян, то вони правоздатні з моменту народження.
- Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК повинно бути відмовлено у відкритті провадження у справі особі, яка не має заінтересованості по даній справі, бо, як витікає із змісту ст. 3 ЦПК, до суду може звернутися тільки заінтересована особа.
- У відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК повинно бути відмовлено і тоді, коли заява стосується питання, яке не віднесено законом до юрисдикції загальних судів.Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ визначається ст. 15 ЦПК, згідно із якою суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди вирішують справи в порядку позовного, наказного й окремого провадження. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддям слід розмежовувати юрисдикцію судів загальних, спеціалізованих судів та Конституційного Суду. Тому суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі, коли розгляд та вирішення справи складає компетенцію спеціалізованого або Конституційного Суду.
|
2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;
| Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається. Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов’язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст. 14 ЦПК).
Якщо суд відкриє провадження у справі, по якій є судове рішення, що набрало законної сили, то він може постановити протилежне рішення. Існування двох протилежних судових рішень по справі неможливо, бо судове рішення, що набрало законної сили, само прирівнюється до закону, бо має обов’язковий характер.
Суддя може відмовити у відкритті провадження у справі за п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК тільки у тому випадку, коли тотожність позовів не викликає сумніву.Якщо матимуть місце будь-які сумніви щодо тотожності позовів, суддя повинен відкрити провадження у справі та розглянути питання про тотожність позовів у судовому засіданні. Якщо позови не є тотожними, справа підлягає розгляду та вирішенню, а якщо позови тотожні, то справа підлягає закриттювідповідно до п. 2 ст. 205 ЦПК.
|
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
| За чинним цивільним процесуальним законодавством загальновизнаним правилом є те, що із заявою до суду щодо певно визначеного спору можна звернутися лише один раз. Особа не вправі звертатися за судовим захистом по одній і тій саме справі в кілька судів одночасно. Розгляд і вирішення тотожних справ одночасно в різних судах суперечить загальним засадам правосуддя.
| 4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
| У даному випадку питання щодо відкриття провадження у справі вирішується аналогічно з п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК, оскільки третейські суди є юрисдикційними органами, які в межах своєї компетенції можуть розглядати цивільно-правові спори, які не віднесені законом до виключної юрисдикції загальних судів та ухвалювати рішення, які прирівнюються до рішень загальних судів і можуть бути виконані в примусовому порядку.
| 5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
| Така підстава неможливості виникнення процесуальної діяльності по справі пов’язана з тим, що фізично не існує передбачаємий суб’єкт права вимоги або відповідальності, права або обов’язки яких безпосередньо пов’язані з їх особою.
|
| Перелік підстав відмови в прийнятті заяви, закріплений у ст. 122 ЦПК, є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає. Відмова в прийнятті заяви з інших підстав, не передбачених законом, недопустима і повинна розцінюватись як відмова в здійсненні правосуддя.
|
3. У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.
4. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
5. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:
1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
2) ким і до кого пред'явлено позов;
3) зміст позовних вимог;
4) час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним;
5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
6. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
| п. 4 ст. 293 ЦПК
Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
4) відмови у відкритті провадження у справі;
|
7. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.
|
