Читайте также:
|
Відкриття провадження у цивільній справі тягне за собою певні правові наслідки. Вони можуть мати як процесуальний, так і матеріально-правовий характер.
| Правові наслідки відкриття провадження у справі можуть мати: |
| 1)Процесуальний характер. | 2)Матеріально-правовий характер. | ||
| Основним процесуально-правовим наслідком звернення до суду з позовом і відкриття провадження у справі є: виникнення цивільного судочинства по даній справі. Звернення до суду з позовною заявою і відповідні дії суду, пов’язані з відкриттям чи відмовою у відкритті провадження у справі, породжує виникнення між заявником (позивачем) і судом цивільних процесуальних правовідносин. Ці правовідносини є підставою для виникнення і розвитку інших правовідносин між судом і всіма учасниками процесу. Звернення до суду з заявою і відкриття провадження у справі суддею тягне за собою виникнення цивільного процесу з конкретним складом його учасників. Кожний учасник процесу посідає своє, визначене йому законом процесуальне становище і може користуватися наданими йому правами і нести процесуальні обов’язки. З прийняттям судом справи до свого провадження особа, яка звернулася до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, стає позивачем, а особа, яка, на думку позивача, порушила його право, — відповідачем. Якщо до відкриття провадження у справі в суді кредитора і боржника об’єднували матеріальні спірні правовідносини, які регулювалися нормами матеріального (цивільного) права, то з моменту відкриття провадження у справі вони стають сторонами процесу і на них поширюється дія норм цивільного процесуального законодавства. Процесуально-правовим наслідком прийняття судом справи до свого провадження є також: неможливість повторного звернення до суду з тією ж вимогою і з тих же підстав. | Основним матеріально-правовим наслідком відкриття провадження у справі є: перерив перебігу строку позовної давності.
Частина 2 ст. 264 ЦК передбачає, що позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову. Оскільки порядок пред’явлення позову встановлюється процесуальним законодавством, то пред’явлення позову повинно здійснюватись з дотриманням цього порядку. Це означає, що не будь-яке пред’явлення позову перериває перебіг строку позовної давності, а лише таке, яке відповідає вимогам закону та тягне відкриття провадження у справі.
Крім звернення до суду із заявою необхідні також дії судді, які виражаються в позитивному вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Перебіг строку позовної давності переривається тільки при зверненні до суду із заявою, в якій є все необхідне для виникнення процесу і ведення справи.
Звернення до суду має наслідком певні витрати заінтересованої особи, які виражаються в сплаті судового збору. Ці витрати несе особа, яка звертається до суду. У разі задоволення її вимог суд присуджує другій стороні відшкодування всіх цих витрат. Однак інколи відпадає необхідність розгляду справи по суті і ухвалення по ній судового рішення у зв’язку з тим, що відповідач у добровільному порядку задовольнив вимоги заінтересованої особи в день звернення до суду або після звернення, але до судового розгляду цієї справи. Очевидно, що заінтересована особа в такому разі не буде наполягати на розгляді справи по суті. Однак виникає питання про відшкодування судових витрат, які поніс позивач в зв’язку із зверненням до суду. Стаття 89 ЦПК прямо вказує, що якщо позивач не підтримує своїх вимог внаслідок добровільного задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, то суд за заявою позивача присуджує з відповідача всі понесені позивачем по справі судові витрати.
|
| Питання про те, чи підлягають присудженню з відповідача понесені позивачем витрати, якщо відповідач задовольнив вимоги позивача в день звернення його до суду. |
| На практиці інколи це питання викликає сумніви. Справа в тому, що відповідач може задовольнити вимоги позивача шляхом переводу спірної суми поштою або через банк. У таких випадках позивач ще не знає про задоволення своїх вимог, а відповідач не знає, що позивач вже звернувся до суду із заявою. Здається, що в такій ситуації необхідно виходити з наступного положення: якщо позивач не знав і не міг знати про задоволення своїх вимог відповідачем і в зв’язку з цим звернувся до суду, він має право вимагати відшкодування всіх понесених ним витрат, пов’язаних із зверненням до суду. |
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 124 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |