Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

намагається зайняти позицію "поряд".

6. консультанти з великою осторогою повинні ставитися до звернень людей, чиї проблеми мають психіатричний характер.

7. Психологу слід відмовитись від послуг, якщо паралельно з психологічним втручанням здійснюється незалежне і не узгоджене з психологом втручання в психіку клієнта. Консультанти не беруться діагностувати, лікувати або консуль­тувати з проблем, що виходять за межі їх компетенції.

Є зміст зважати на те, що маючи велику здатність впливати на життя інших людей, консультанти повинні проявляти особливу обережність в наданні рекомендацій, викла­денні власних думок, поданні інформації. Вони повинні передбачати спотворення або деформації їхніх тлумачень чи діагностичних матеріалів та уникати цього. Не варто підтримувати необгрунтовані надії та обіцяти те, що перевищує межу компетенції..

У свою чергу, клієнт має право:

1. вибирати собі спеціаліста, з яким хотів би працювати (для цього йому потрібно надати свободу вибору),

2. самостійно вирішувати питання про необхідність одержання психологічної допомоги та її продовження (останнє слово з приводу того, консультуватися чи не консультуватися, має бути за клієнтом: „Якщо ви приймете рішення про нашу спільну роботу в тому обсязі, який ми визначили, зателефонуйте мені напередодні...").

3. Він має право брати участь в обговоренні методів та психотерапевтичного напряму, в рамках якого буде вестись робота. До речі зарубіжні консультанти спеціально ознайомлюють клієнтів з сутністю психотерапевтичного процесу, оскільки вважають, що це полегшує процес консультування.

4. Клієнт повинен бути в курсі того, як просувається робота, орієнту­ватися в її тривалості, впливати на оцінку результатів психологічної допомоги під час її надання, у будь-який момент (добре, якщо з огляду на контракт) прийняти рішення про відмову від послуг психолога, заздалегідь повідомивши його про останню зустріч.

5. Клієнт має право знати про освіту і практичний досвід консультанта, а також про те, яка група професіоналів рекомендує вибраного ним консультанта і куди можна поскаржитись на неякісну роботу.

6. Основу консультативної практики становить добровільність звертання за професійною психологічною допомогою. В цьому гарантія результативності консультації, прогресивної трансформації душевного життя клієнта, успіху та професійного задоволення консультанта. Консультанту не варто робити себе заручником ситуацій, в яких він дозволяє собою маніпулювати будь-яким чинникам зовні (батьки щодо дітей, чоловік/дружина щодо свого подружжя, вчителі щодо школярів, керівництво щодо підлеглих тощо) або зсередини, сліпо підкоряючись власним амбіціям, гонору чи марнославству. Для перестороги варто остерігатися „професійного кретинізму" психолога-консультанта - бажання „ощасливити" всіх, хто просить про допомогу і хто її „потребує" (хоча й не просить). Як правило, таке бажання провокується відсутністю зрілості - як професійної, так і людської. Мені сподобався вислів моєї колеги, що якось сказала:,,Я прийшла в психологію з бажанням допомогти людині. Однак чим більше я працюю в консультуванні, тим більше я розумію, що поки людина сама не захоче собі допомогти, їй ніхто не допоможе".

Отже, психолог-консультант, на відміну від психотерапевта, стоїть ближче до пересічної людини і, маючи високий рівень усвідомлення себе і своїх проблем, зможе навчити цього багатьох інших.