Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Етичні аспекти консультативної діяльності

В основі етичної відповідальності психолога лежить положення „не зашкодь" клієнту і суспільству.

А. Айві

Проблему клієнта варто розглядати не з погля­ду моралі, а як питання душевного здоров'я.

Р.Мей

Етика роботи практичного психолога базується на загальнолюдських та духовних цінностях, на положеннях Декларації прав людини. Переду­мови вільного і всебічного розвитку особистості, повага до її унікальності та гідності, поліпшення якості життя людей, створення гуманного суспільства є визначальними для діяльності психолога. Етичні принципи і правила роботи психолога створюють умови, в яких відточується його професіоналізм, на новий щабель підноситься якість психотерапевтичних та людських стосунків.

В нашій країні психолог-консультант організовує взаємодію з клієнтом і несе відповідальність за професіоналізм та якість наданих послуг відповідно до норм Етичного Кодексу психолога, який прийнято на І Установчому з'їзді Товариства психологів України 18 грудня 1990 року. Правове регулювання консультативної діяльності передбачає цілу низку нормативних документів (законів), які, однак, у нашій державі поки що не прийнято.

Професійну психологічну консультативну допомогу може надавати:

спеціаліст-психолог, який сформував необхідні особистісні якості, отримав психологічну освіту і набув навичок ведення консультативної бесіди.

Консультант повинен уникати подвійних стосунків, що можуть зашко­дити його професійній позиції: не можна використовувати професійні стосунки для розв'язання власних проблем, експлуатувати довіру і залежність клієнта. Специфічною нормою є вимога уникати фізичного контакту з клієнтом, особливо якщо це не передбачено технічними чи процедурними маніпуляціями. Варто продовжувати терапевтичні стосунки лише до тих пір, поки очевидно, що клієнт отримує користь, психологічно гресує. д_МОрально підтримувати стосунки для отримання фінансової

чи іншої вигоди.

На відміну від психотерапевтичної та психіатричної практики, пси­
холог-консультант працює здебільшого зі здоровими людьми, стан яких
характеризується психічною нормою, тому він поважає право клієнта
самостійно розпорядитись отриманою психологічною інформацією і не
несе відповідальності за його подальшу поведінку. Показником майстер­
ності психолога у цьому плані є вміння спонукати клієнта брати на себе
відповідальність за прийняті рішення.,

Психолог-консультант гарантує:

1. клієнтові анонімність (клієнт може не називати свого імені) та^ конфіденційність (інформація не підлягає розголошенню). Клієнт сам обирає, яку інформацію і як глибоко хотів би повідомити психологу. Він кожної хвилини має право сказати: „Цю тему обговорювати не будемо". Консультант повинен обов'язково попередити клієнта про те, в яких випадках не зобов'язаний дотримуватися конфіден­ційності: 1) коли в інформації йдеться про загрозу життю клієнта чи будь-кого з його оточення; 2) в ситуаціях, що мають кримінальний характер; 3) коли психолог може бути притягнутий правоохоронними органами як свідок. У всіх інших випадках конфіденційна інформація може бути розголошена лише за попередньо отриманою від клієнта письмовою відмовою від права збереження таємниці згідно з умовами, які вказані письмово. Навіть тоді, коли клієнт просить розголосити якусь інформацію в його ж інтересах (наприклад, допризовник перед військкоматом), психолог може видати довідку клієнту особисто в руки, тобто передати право збереження чи розголошення інформації самій людині. Скористатися конфіденційною інформацією для навчальних чи інших (супервізія, публічний виступ тощо) цілей можна лише при наявності письмової відмови клієнта від права на конфіденційність або при здійсненні певних кроків для захисту його ідентичності.

2. Психолог не повинен брати на себе відповідальність за збереження таємниць, особливо тих, які мало стосуються психологічної роботи. Дотриматись цього принципу цілком можливо, коли працювати не з 'нформацією, а зі ставленням до неї, емоціями та переживаннями. Доцільно також заздалегідь попереджувати клієнтів про те, що зміни умов, ^які настають в консультативному процесі, можуть призвести до змін у гарантії конфіденційності. Так, наприклад, при переростанні індивідуального консультування в консультування сім'ї клієнт зобов'язаний розповісти своєму подружжю (чоловіку, дружині), дітям про специфічні моменти, що обговорювалися, і можуть стосуватися їх інтересів.

3. Психолог не повинен відмовляти в професійній допомозі, а також залишати клієнта без надання підтримки чи лікування, якщо це необхідно.

4. психолог гарантує клієнту повагу до його особистості та гідності, прав і свобод, безумовну установку на благо клієнта, доброзичливість та безоцінне сприйняття того, про що говорить клієнт, а також, як відзначалось вище?